ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого Харченка В.В.
суддів Васильченко Н.В.
Берднік І.С.
Кравченко О.О.
Матолича С.В.
при секретарі: Білій–Грошко О.А.
за участі представників ЗАТ «Укрнафтогазтехнологія», ЗАТ «Нафтогазвидобування», Державної комісії України по запасах корисних копалин
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної комісії України по запасах корисних копалин та закритого акціонерного товариства «Укрнафтогазтехнологія» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 грудня 2005 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Нафтогазвидобування» до Державної комісії України по запасах корисних копалин, третьої особи - закритого акціонерного товариства «Укрнафтогазтехнологія» про визнання недійсним протоколу, -
в с т а н о в и л а :
У червні 2005 року закрите акціонерне товариства «Нафтогазвидобування» звернулось в суд з позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин, третьої особи - закритого акціонерного товариства «Укрнафтогазтехнологія» про визнання недійсним протоколуДержавної комісії України по запасам корисних копалин №974 від 09.06.05 року, яким було анульовано протокол №801-ДСК від 25.12.03 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2005 року позов задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2005 року рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2005 року скасовано повністю та прийнято нове рішення про відмову у позові.
20 жовтня 2005 року ЗАТ "Нафтогазвидобування" звернулось до апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови суду від 17.10.2005 року за нововиявленими обставинами.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.12.2005 року заяву ЗАТ «Нафтогазвидобування» про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2005 року за нововиявленими обставинами задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2005 року скасовано повністю та прийнято нову постанову, якою рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2005 року залишено без змін.
У касаційних скаргах ДержавнакомісіяУкраїни по запасах корисних копалин та закритеакціонернетовариство«Укрнафтогазтехнологія» просять постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.12.2005 року про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2005 року за нововиявленими обставинами скасувати та залишити в силі постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2005 року, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 28.10.2003 року між позивачем та Державною геологічною службою була укладена угода №23 (125) про закупівлю геологічної інформації, відповідно до умов якої продавець (Державна геологічна служба) продав, а покупець (ЗАТ "Нафтогазвидобування") купив геологічну інформацію по Семиренківському газоконденсатному родовищу.
27.10.2003 року між ЗАТ "Нафтогазвидобування" та ДГТ „Геолекспертиза" був укладений договір №704/22, згідно якого була проведена експертиза зазначеної геологічної інформації, про що складений висновок №704 - л.
Таким чином, станом на 25 грудня 2003 року позивач мав у власності геологічну інформацію на Семиренківське газоконденсатне родовище, отриману у встановленому порядку.
25.12.2003 року колегія ДКЗ прийнято рішення (Протокол №801-ДСК) про затвердження запасів Семиренківського газоконденсатного родовища.
При цьому у Протоколі №801-ДСК немає будь-яких даних про належність геологічної інформації іншому власнику (ЗАТ „Укрнафтогазтехнологія"), як і про те, що саме ця інформація була використана при оцінці запасів та складанні Протоколу №801-ДСК.
09.06.2005 року колегія ДКЗ прийняла рішення (Протокол №974), де, зокрема, було визначено, що при складанні Протоколу № 801-ДСК була використана геологічна інформація, отримана, як ЗАТ "Нафтогазвидобування", так і ЗАТ „Укрнафтогазтехнологія". Окрім того, визначено, що ЗАТ "Нафтогазвидобування" використав геологічну інформацію з порушенням законодавства. Також у Протоколі №974 зазначено, що геологічна інформація, яка належала ЗАТ "Нафтогазвидобування" станом на 25 грудня 2003 року не могла бути достатньою для достовірної оцінки запасів вуглеводнів і їх промислового значення.
Судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що Протокол №974 від 09.06.2005 року є актом Державної комісії Українипо запасах корисних копалин, оскільки відповідно до п. З Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1689 від 10 листопада 2000 року головними завданнями ДКЗ є, зокрема, прийняття рішень щодо кількості, якості та ступеня вивченості запасів розвіданих родовищ корисних копалин і стану підготовленості їх до промислового освоєння.
Таким чином, відповідачем прийнято рішення (у формі протоколу), яким постановлено скасувати інше рішення цього ж органу, оформлене Протоколом №801-ДСК, що прийнято відповідно до покладених на відповідача завдань.
Крім того, оскаржуваний позивачем протокол має формальні ознаки акту, а саме він складений у письмовій формі та підписаний уповноваженою на це посадовою особою, а також засвідчений печаткою відповідача.
Колегія суддів приймає до уваги те, що оспорюваний позивачем акт регулює суспільні відносини у галузі спеціального використання природних ресурсів, зокрема правовідносини у сфері надрокористування. Так, даний протокол породжує правові наслідки, а саме скасовує рішення, яке було підставою для видачі позивачеві спеціального дозволу на видобування корисних копалин на Семиренківському газоконденсатному родовищі.
Скасований оспорюваним рішенням Протокол №801-ДСК Т відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України „Про нафту і газ" є однією з істотних підстав для видачі позивачеві спеціального дозволу на видобування корисних копалин позивачу.
Таким чином, обов'язковим наслідком видання оспорюваного позивачем акту є обов'язкові позбавлення його статусу належного надрокористувача.
Актом державного чи іншого органу вважається юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Індивідуальні акти породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Оскільки права та обов'язки, що породжуються рішенням у формі Протоколу №974 від 09.06.2005 року, виникають у обмеженого кола осіб, таке рішення є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), та стосуються зокрема, осіб, що мають законний інтерес щодо користування Семиренківським родовищем, а також у осіб - державних органів, на яких законом покладені повноваження щодо контролю та нагляду за діяльністю суб'єктів господарювання у сфері надрокористування.
Оскільки Протокол №801-ДСК, який затверджував оцінку запасів вуглеводневої сировини на Семиренківському родовищі, скасований, то вважається, що затверджена в установленому порядку геолого-економічна оцінка запасів родовища відсутня.
Таким чином, в силу ч. 2 ст. 36 Закону України „Про нафту і газ", введення родовища І (покладу) нафти і газу у промислову розробку є неправомірним, оскільки для цього немає належної правової підстави.
Згідно ст. 26 Закону України „Про нафту і газ" зазначене вище є підставою для визнання спеціального дозволу недійсним. Визнання недійсним спеціального дозволу тягне за собою його анулювання відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 27 Закону України „Про нафту з газ". Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України „Про нафту і газ" анулювання спеціального дозволу НА користування нафтогазоносними надрами тягне за собою розірвання угоди з надрокористувачем про умови користування нафтогазоносними надрами.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України „Про нафту з газ" розвідувальні роботи на родовищах нафти і газу завершуються шляхом затвердження спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр геолого-економічної оцінки запасів нафти і газу та супутніх компонентів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 зазначеного Закону геологічна інформація, одержана (придбана) за власні кошти користувача нафтогазоносними надрами, є його власністю.
Позивачем доведений факт законного придбання геологічної інформації, а також наявності у нього права власності на геологічну інформацію на відповідне газоконденсатне родовище.
Відповідно до абз. 7 п. 4 Положення про Державну комісію по запасах корисних копалин, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1689 від 10 листопада 2000 року ДКЗ відповідно до покладених на неї завдань організує проведення експертизи геологічної інформації щодо корисних властивостей ділянок надр, розвіданих для будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобутком корисних копалин, встановлює кондиції для оцінки їх якісних показників і дає висновки щодо можливості використання за визначеними напрямами.
Згідно з абз. 13 п. 4 Положення ДКЗ визначає на підставі поданих матеріалів, що містять геолого-економічну оцінку запасів родовищ корисних копалин, якість і достовірність виконаних геологорозвідувальних робіт, робіт з вивчення якісних і кількісних показників мінеральної сировини, гідрогеологічних, інженерно-геологічних, технологічних, екологічних та інших спеціальних досліджень, готує висновки щодо ступеня виконання геологічного (технічного) завдання на розвідку запасів корисних копалин.
Таким чином, відповідач, постановляючи рішення про оцінку (Протокол №801 -ДСК), діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах встановленої чинним законодавством компетенції.
У п. 24 Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №423 від 13.06.95. визначено, що у разі коли подані на державну експертизу та оцінку матеріали геолого-економічної оцінки не дають змоги достовірно оцінити кількість або якість запасів корисних копалин, їх промислове значення, гірничо-геологічні та інші умови залягання або коли склад і зміст зазначених матеріалів не відповідає вимогам відповідних нормативно-правових актів, ДКЗ утримується від оцінки запасів корисних копалин і всі подані матеріали повертає замовнику".
Факт, що геологічна інформація має недоліки, що визначені вище та які надають право ДКЗ утриматись від оцінки запасів корисних копалин і повернути матеріали замовникові, відповідачем не доведений. У той же час здійснення оцінки корисних копалин, її колегіальне затвердження свідчать про те, що геологічна інформація, надана позивачем, відповідає чинному законодавству та є достатньою для здійснення оцінки запасів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституцією та законами України не передбачено право відповідача скасовувати рішення щодо оцінки запасів корисних копалин у разі, коли користувач надр використовував геологічну інформацію з порушенням законодавства.
Таким чином, факт порушень з боку ЗАТ "Нафтогазвидобування" встановлений не був, а належних доказів вчинення таких порушень з боку позивача відповідачем при розгляді справи не надано.
Виходячи з цього, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що відповідач перевищив свої повноваження, скасовуючи без належних на те підстав рішення, яке було прийнято у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.
Скасовуючи рішення про оцінку запасів вуглеводневої сировини на Семиренківському газоконденсатному родовищі (Протокол №801-ДСК) відповідач припустився порушення прав та законних інтересів ЗАТ "Нафтогазвидобування", що полягають у наступному.
Скасування Протоколу №801-ДСК позбавляє позивача статусу належного користувача надр, що має спеціальний дозвіл (ліцензію) на видобування газу (промислову розробку родовищ) №3333 від 31 березня 2004 року, оскільки відповідно до ст. 36 Закону України „Про нафту і газ" введення родовища нафти і газу у промислову розробку допускається у разі, якщо користувач надр має в наявності затверджену в установленому порядку геолого-економічну оцінку запасів родовища (покладу) за результатами розвідувальних робіт.
Позбавлення статусу законного користувача надр тягне для позивача обов'язок припинити промислову розробку Семиренківського родовища.
Так, зазначене підтверджується, зокрема, листом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 7935/29-5 від 18.08.2005 року. У даному листі ставиться питання щодо виведення з промислової розробки Семиренківського газоконденсатного родовища зокрема, у зв'язку із скасуванням Протоколу №801-ДСК від 25.12.2003 року. Протоколом № 974 від 09.06.2005 року, визнати недійсним який просить позивач.
Матеріалами справи підтверджено, що про наявність листа Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 7935/29-5 від 18.08.2005 року позивачу стало відомо лише 27.12.2005 року з листа ТОВ „Зідан-Енерго" за № 20/12-05, тобто після винесення постанови Київським апеляційним господарським судом.
З огляду на викладені обставини справи, колегія суддів вважає, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій вірно встановили фактичні обставини справи, ретельно дослідили наявні докази, дали їм належну оцінку та прийняли законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційні скарги Державної комісії України по запасах корисних копалин та закритого акціонерного товариства «Укрнафтогазтехнологія» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 грудня 2005 року – без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: