ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2008 Справа№ 8/157-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Кононенко М.О.
за участю представників, які були присутні у судовому засіданні 09.12.2008 року:
прокурора: Луговий В.В.- прокурор Магдалинівського району
позивача: Веретельник Ю.В.- пров. спец., дов.№01-35/1545/08 від 26.11.2008 року
відповідача: Венжега Л.В.- юр., дов.№юр.-279/д від 16.11.2007 року
третя особа: не явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу нафтогазовидобувного управління “Полтаванафтогаз” відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” (м. Полтава) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2008 року у справі №8/157-08
за позовом: прокурора Магдалинівського району Дніпропетровської області (смт. Магдалинівка Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Магдалинівської районної державної адміністрації (смт. Магдалинівка Дніпропетровської області)
до: відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” (м. Київ) в особі нафтогазовидобувного управління “Полтаванафтогаз” ВАТ “Укрнафта” (м. Полтава)
про: зобов’язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку і стягнення 2253,65 грн. шкоди
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2008 року (підписано 13.10.2008р.) по справі №8/157-08 (суддя Дубінін І.Ю.) були задоволені позовні вимоги прокурора Магдалинівського району Дніпропетровської області (смт. Магдалинівка Дніпропетровської області), заявлені в інтересах держави в особі Магдалинівської районної державної адміністрації (смт. Магдалинівка Дніпропетровської області) до відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” (м. Київ) в особі нафтогазовидобувного управління “Полтаванафтогаз” ВАТ “Укрнафта” (м. Полтава) про зобов’язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,3600 га, вартістю 3646,69 грн., розташовану на території Дмухайлівської сільської ради Магдалинівського району і стягнення 284,95 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття вказаної земельної ділянки та 1968,70 грн. шкоди за використання землі не за цільовим призначенням. Зазначеним рішенням з відповідача в доход Держбюджету були також стягнуті судові витрати.
Нафтогазовидобувне управління “Полтаванафтогаз” відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” (м. Полтава) –відповідач, не погоджуючись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2008 року по справі №8/157-08 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Скаржник вважає, що господарським судом при прийняті рішення неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи і порушені норми матеріального та процесуального права. Судом не було враховано, що земельна ділянка під будівництво та буріння свердловини №14 Юріївського родовища була зайнята на підставі дозволу Дніпропетровської обласної ради народних депутатів за №15 від 26.10.1979 року, а чинний на той момент Земельний кодекс УРСР від 08.07.1970 року встановлював можливість проведення геологорозвідувальних, розшукових, геодезичних та інших розвідувальних робіт без вилучення земельних ділянок у землекористувачів. Відповідач вважає, що зайняття земельної ділянки було здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, тому відсутнє саме самовільне використання землі, а має місце використання земельної ділянки без правовстановлювальних документів. Судом не враховано, що на момент розгляду справи розпорядженням голови Магдалинівської районної державної адміністрації за №308-р-08 від 06.06.2008 року наданий дозвіл відповідачу на підготовку технічної документації для проведення інвентаризації земель під об’єктами відповідача. Відповідач вважає, що судом неправильно визначено, що Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” не може бути застосований до спірних правовідносин. Посадові особи Держземінспекції під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) повинні дотримуватись вимог зазначеного закону, про що викладено в листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 06.08.2008р. №6656. При проведенні перевірки додержання вимог земельного законодавства були порушені вимоги ст.ст. 4, 6, 7 і 10 вищезазначеного закону, у зв’язку з чим акти, складені за наслідками проведення такої перевірки, є неправомірними і не можуть вважатися належними доказами. На думку сторони, застосування судом першої інстанції Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963 є безпідставним. З матеріалів справи вбачається, що відповідач використовує земельну ділянку з квітня 1981р., тобто до набуття чинності Методикою і застосування її в даному випадку суперечить ст. 58 Конституції України. Крім того, скаржник посилається на неправильне застосування судом ст.ст. 156, 157 Земельного кодексу України і Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284. Заявник також вважає, що розглянутий спір підлягав розгляду у порядку адміністративного судочинства, що також є підставою для скасування судового рішення.
Прокурор Магдалинівського району Дніпропетровської області (смт. Магдалинівка Дніпропетровської області) вважає рішення суду законним. У відзиві на апеляційну скаргу прокурор вказав, що підставою для стягнення заподіяння шкоди і не за цільовим використанням земельної ділянки є не тільки акт комісії, до складу якої входять районні державні адміністрації та інші відповідно до постанови КМУ від 19.04.1993р. №284 органи, а й акти відповідного компетентного органу. На думку прокурора шкода була доказана актами інспектора по охороні та використанню земель і суд законно прийняв рішення щодо її примусового стягнення з відповідача.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2008 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області в особі Дніпропетровського міжрайонного відділу. Цією ж ухвалою у прокурора і сторін були витребувані додаткові документи по справі.
Позивач –Магдалинівська районна державна адміністрація (смт. Магдалинівка Дніпропетровської області) –відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні представник позивача пояснив, що погоджується із судовим рішенням по справі з підстав, зазначених у цьому рішенні.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області в особі Дніпропетровського міжрайонного відділу відзив на апеляційну скаргу не надала, представник третьої особи у судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №№61802300, 61802393). Беручи до уваги, що неявка представника третьої особи не перешкоджає перегляду справи по суті, справа переглядалася без його участі за наявними у справі матеріалами.
Прокурором і відповідачем у судове засідання 09.12.2008 року були надані витребувані Дніпропетровським апеляційним господарським судом документи, а також письмові пояснення відповідача по суті виниклих у судовому засіданні питань.
У судовому засіданні була оголошена перерва до 09.55 18 грудня 2008 року.
Вислухав представників сторін і прокурора, переглянувши матеріали справи Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 15.05.2008 року державним інспектором Дніпропетровського міжрайонного відділу Управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області Переймивовк С.О. за участю помічника прокурора Фісуна О.М. і представників ТОВ «Земляни»Шорохова К.І. і Терського Ю.В. була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства з питання використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів і складений акт перевірки. Як зазначено в акті, перевірка була проведена відповідно до вимог ст.ст.6 і 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
В акті перевірки зазначено, що на території Дмухайлівської сільської ради нафтогазовидобувне управління “Полтаванафтогаз” використовує земельні ділянки під розміщення свердловини №14 загальною площею 0,3600 га, №7 загальною площею 0,0033 га та ангара площею 0,1215 га, без документів, що посвідчують право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, що є порушенням ст. 125 Земельного кодексу України.
Згідно статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
У відповідності зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено обов’язок повернути самовільно зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та привести земельні ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Поняття «самовільно зайняті земельні ділянки»встановлено статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Згідно цієї норми самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними (визначення з урахуванням змін, внесених Законом України №271 від 15.04.2008 року).
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Факт самовільного зайняття земельної ділянки (її самовільне використання) встановлюється у порядку, встановленому Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Згідно ст.2 цього Закону основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення. При цьому, державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів (ст.5). Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення (ст.9).
Процедуру проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами встановлює Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003р. N312, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 р. за N1223/8544 (надалі –Порядок №312), згідно з яким державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи.
Згідно зазначеного Порядку Держкомзему та її територіальним органам надано право проводити наступні види перевірок: планові, позапланові і оперативні. Відповідно до п.3.2 Порядку №312 позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи відповідного інспекційного органу Держкомзему і проводиться за наявності доручення, у тому числі і органів прокуратури. При цьому, вона може проводитися без попереднього повідомлення юридичних і фізичних осіб у разі неможливості їх своєчасного повідомлення (обмеження строку на проведення перевірки, тощо).
Як вбачається із матеріалів справи підставою проведення перевірки були завдання прокуратури Дніпропетровської області від 12.03.2008 року №07/4-67 та від 15.04.2008 року №07/4-111. Отже на підставі розділу 3 Порядку №312 у відповідача була проведена позапланова перевірка. Оскільки перевірка була проведена відповідно через 2 і 1 місяць після надходження завдань, то строк на повідомлення відповідача про її проведення був достатній, але ні прокурор, ні посадові особи Держкомзему не повідомили відповідача про проведення перевірки, що є порушенням Порядку №312.
Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра..., які знаходяться в межах території України, ... є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. На день подання позову не відбулося розмежування землі на державну та комунальну власність. Згідно п.12 Перехідних положень до Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.
Так як спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, то повноваження власника (особи, що розпоряджається землею) цієї земельної ділянки здійснює Магдалинівська районна державна адміністрація.
Перевірка була проведена з порушенням п.4.1 Порядку №312 без присутності власника земельної ділянки. Даний пункт Порядку передбачає можливість проведення перевірки і без присутності власника, але за наявності двох свідків. Такими особами, могли бути представники ТОВ «Земляни», але статус осіб, які брали участь у проведенні перевірки від імені зазначеного товариства, в акті перевірки не визначений. Крім того, власником землі (особою, що виконує повноваження власника) є районна державна адміністрація, але її також не було повідомлено про проведення перевірки.
Розділом 5 Порядку №312 визначений порядок оформлення документів за результатами перевірок. Згідно п.5.3 Порядку №312 акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При проведенні спільних перевірок з іншими органами контролю копія
акта надається цим органам. При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.
В акті державний інспектор зазначає: дату та місце складання акта; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені (п.5.4).
Акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності). В акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).
Як вбачається із матеріалів справи і наданого прокурором акта перевірки від 15.05.2008 року, останній на підпис юридичній особі (відповідачу) не надавався і на адресу відповідача у встановленому законодавством порядку не надсилався (такі докази на вимогу Дніпропетровського апеляційного господарського суду не надані); додаток №1 до акту перевірки, який містить опис допущених відповідачем порушень земельного законодавства, представником прокуратури, який приймав участь у проведенні перевірки (Фісун О.М.) і державним інспектором, який проводив перевірку (Перемийвовк С.О.) не підписаний (а.с. 17); додатки №№2 і 3, які надані на вимогу суду прокурором, взагалі не містять посилань на те, що ці аркуші є додатками до акту перевірки та не підписані особами, які проводили перевірку.
Зазначені обставини свідчать, що при проведенні перевірки з боку осіб, які проводили перевірку були допущені порушення розділу 4 Порядку №312.
У спірному акті перевірки зазначено, що відповідачем порушені норми ст.125 Земельного кодексу України. Відповідно до розділу 6 Порядку №312 у разі виявлення порушення земельного законодавства (а про це прямо зазначено в акті) державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (п.6.2) і з метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис
про їх усунення (п.6.3). При цьому, складання протоколу є обов’язковим у випадку встановлення порушень земельного законодавства, але зазначені дії державним інспектором не виконані: протокол про адміністративне правопорушення не складався, припис не видавався, винні особи до адміністративної відповідальності не притягалися.
За таких обставин складений посадовою особою Держкомзему акт перевірки з урахуванням ст.ст.34, 43 ГПК України не є належним доказом по справі, оскільки складений з порушенням вимог зазначеного вище законодавства, що позбавляє останній доказової сили. Порушення земельного законодавства з боку відповідача ні прокурором, ні позивачем не доведені належними доказами по справі. Разом з тим, прокурором зазначений акт перевірки прийнятий і був підставою не тільки для звернення до суду, а й підставою для вирішення питання щодо порушення кримінальної справи, що не є допустимим з урахуванням норм Закону України «Про прокуратуру».
Місцевий господарський суд при розгляді справи зазначені обставини не врахував, що призвело до прийняття неправомірного рішення, яке в частині зобов’язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку підлягає скасуванню.
Судом також задоволені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у сумі 284,95 грн. і шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в сумі 1968,70 грн. Рішення в цій частині також підлягає скасуванню з урахуванням того, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про зобов’язання звільнити земельну ділянку.
При прийнятті постанови Дніпропетровський апеляційний господарський суд також враховує наступні обставини:
Спірна земельна ділянки, яка є предметом позову, була надана під будівництво та буріння свердловини №14 Юріївського родовища Полтавській ГРЕ об’єднання «Полтаванафтогазгеологія»на підставі дозволу Дніпропетровської обласної Ради народних депутатів за №15 від 26.10.1979 року, що відповідало вимогам чинного на той момент Земельного кодексу УРСР.
Свердловина №14 була введена до експлуатації 03.04.1981 року і передана для експлуатації НГВУ «Полтаванафтогаз». В 1986 році зазначена свердловина переведена в скидову для утилізації супутньо-пластових вод (СПВ). За допомогою зазначеної свердловини, а також свердловини №7 газодобувне підприємство проводить гідрогеологічні дослідження та спостереження для виявлення зміни тиску в покладах та перерозподілу його по площі, змін нафтогназонасиченості та водонасиченості пластів, перемішування водогазонафтових та газоводяних контурів, зміни фізичних та хімічних властивостей нафти, газу та води, що вилучається з покладів в процесі добування газу із свердловини №74. Крім того, у даній свердловині №14 утилізується близько 20 м3 супутньо-пластових вод на добу. Отже, свердловина №14 є обслуговуючою свердловини №74.
Наслідком закриття свердловини №14 буде зупинка діяльності підприємства по видобутку нафти та газу на всьому родовищі, оскільки дана свердловина є єдиною, яка обладнана під скидання супутньо-пластових вод в обводнений горизонт В-21 та її закриття призведе до накопичення супутньо-пластових вод, що унеможливить подальшу підготовку та видобуток газу на Юріївському родовищі загалом і закриттю усіх свердловин, з яких видобувається нафта та газ на даному родовищі. У свою чергу, зупинення діяльності по видобутку нафти та газу на родовищі може привести до закупорювання трубопроводів, оскільки температура застигання нафти складає +20°ч +25°С; неможливості відновлення видобутку нафти і газу в подальшому, оскільки добуток газу і нафти є безперервним процесом; припинення постачання газу населенню регіону, у якого відсутнє альтернативне джерело постачання.
Крім того, Дніпропетровський апеляційний господарський суд враховує, що орієнтовна вартість закриття свердловини складає 70000 грн., держава не отримає:
· Нафту, якої за 9 місяців було видобуто на родовищі 1088 тон;
· Конденсат, якого за 9 місяців було видобуто на родовищі 38 тон;
· Газ природний, якого за 9 місяців було видобуто на родовищі 5258000 м3;
· Збір за геологорозвідувальні роботи, який сплачений за 9 місяців в сумі 206984 грн.;
· Плату на користування надрами, яка сплачена за 11 місяців до Держбюджету у сумі 2622198,60 грн.
Отже, у випадку задоволення позовних вимог прокурора і зобов’язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, на якій розташована свердловина №14, що призведе до закриттю вказаної свердловини, кожний місяць Державний бюджет України не отримує грошові кошти в розмірі близько 317328 грн., що складає близько 3 807 945 грн. за рік, а країна не отримає 120 тон нафти в місяць (1450 тон за рік); 4,2 тони конденсату в місяць (50,6 тон за рік); 584 222 м3 природного газу в місяць (7 010 666 м3 за рік).
Зазначені розміри втрат у 1689 разів перевищують збитки, які прокурор просив стягнути з відповідача за самовільне зайняття земельної ділянки і використання цієї земельної ділянки не за цільовим призначенням.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу нафтогазовидобувного управління “Полтаванафтогаз” відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” (м. Полтава) задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2008 року у справі №8/157-08 скасувати.
Прийняти нове рішення.
У позовних вимогах відмовити.
Стягнути з Магдалинівської районної державної адміністрації (Дніпропетровська область, смт. Магдалинівка, вул. Радянська, 20, код 23928731) на користь відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»в особі Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз»(м. Полтава, вул. Монастирська, 12, код ЄДРПОУ 22525915) 93 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.
Зобов’язати господарський суд Дніпропетровської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст.117, 118 ГПК України.
Повернути відкритому акціонерному товариству «Укрнафта»в особі Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз»(м. Полтава, вул. Монастирська, 12, код ЄДРПОУ 22525915) із державного бюджету надмірно сплачене за платіжними дорученнями №6930 від 21.10.2008 року та №6941 від 22.10.2008 року державне мито у сумі 93 грн. 50 коп., про що видати довідку.
Головуючий О.С.Євстигнеєв
Судді: Л.О.Лотоцька
Р.М. Бахмат
З оригіналом згідно.
Помічник судді М.В. Юрченко
18.12.2008р.