Справа № 202/39053/13-ц

2/202/1859/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Голобородько О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року ОСОБА_1 пред'явила через суд позов до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 21 вересня 2007 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проте відповідач, проживаючи окремо, не бере участі в утриманні та вихованні дитини, хоча має такий обов'язок, тому позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки в сумі 800,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи позивач у судове засідання не з'явилася, у поданій через канцелярію суду письмовій заяві клопотала про розгляд справи у її відсутності, в заочному порядку, наполягаючи на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 заперечень проти позову не надав та, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про розгляд справи в його відсутність не клопотав та про причини неявки не повідомив, на підставі чого з урахуванням письмової згоди позивача відповідно до ст. 224 ЦПК України справа підлягає розглядові судом з ухваленням цього рішення заочно.

Суд, дослідивши наявні письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 та яка набула чинності для України 27.09.1991, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Стверджуючи ці положення, ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України встановлюють обов'язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 21 вересня 2007 року перебувають у шлюбі, зареєстрованому Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №754, та підтверджується свідоцтвом про шлюб, долученим до матеріалів справи в копії (а.с. 4). Сторони є батьками, народженої у цьому шлюбі доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, наявним в матеріалах справи в копії (а.с. 5).

Дитина проживає разом із матір'ю (позивачем) та перебуває на її утриманні, що підтверджується довідкою КП «ЖЕП №50» від 26 грудня 2013 року №1377 (а.8).

Позивач працює на посаді оператора електронно-обчислювальних машин ТОВ «БаДМ» та сума її доходу за період з 01 червня 2013 року по 30 листопада 2013 року склала 29982,07 грн., про що свідчить довідка про доходи з місця роботи від 06 грудня 2013 року №1359/12-13 (а.с.9).

В судовому засіданні також встановлено, що відповідач за трудовим договором ніде не працює, постійного заробітку не має, є працездатним та інших осіб, окрім доньки ОСОБА_3, на утриманні не має.

Доказів протилежного відповідно до своїх обов'язків за ст.ст. 27, 60 ЦПК України відповідач не надав.

Оскільки судом з'ясовано, що домовленості (договору) щодо сплати аліментів на утримання дитини між сторонами у даній справі досягнуто не було, відповідач з дитиною не проживає, регулярного утримання їй не надає, то належить визнати, що ним порушено покладений на нього статтею 180 СК України обов'язок по утриманню, який є безумовним, виникає в результаті народження дитини з моменту її народження та покладається законом рівною мірою на обох батьків, не пов'язаний із матеріальним становищем особи, до якої заявлено матеріально-правову вимогу про стягнення аліментів, а тому вбачаються усі підстави для присудження до стягнення з відповідача за цим позовом на користь позивача аліментів на утримання малолітньої дитини.

Вирішуючи спір про розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, суд виходить з положень ч. 3 ст. 181, ст.184 СК України, які передбачають присудження за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліменти) у твердій грошовій сумі за заявою платника або одержувача аліментів, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

За правилами ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

З урахуванням наведеного, судом у даній справі вбачаються підстави для присудження аліментів у твердій грошовій сумі та, при визначенні розміру суми аліментів, які підлягають сплаті, судом береться до уваги обов'язок участі обох батьків у матеріальному утриманні дитини, матеріальний стан та стан здоров'я дитини, матеріальний стан одержувача аліментів, відсутність документального підтвердження доходів відповідача та джерел їх отримання, чим визначається ризик їх мінливості й нерегулярності, відсутність на утриманні відповідача інших осіб, розмір необхідного прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а також інші обставини, що мають істотне значення, суд вважає можливим визначити розмір стягуваних аліментів на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 800,00 грн. щомісяця, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи проводити стягнення з 27 грудня 2013 року та до досягнення дитиною повноліття.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Згідно зі ст.ст. 81,88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 214, 215, 224-226, 222, 367, 88 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину - задовольнити.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Орджонікідзе Дніпропетровської області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Дніпропетровська (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дніпропетровська, аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 800,00 грн. (вісімсот гривень 00 коп.) до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 27 грудня 2013 року.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах місячних платежів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

Відповідач має право подати до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а така само відповідачем з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя О.В. Колесніченко