Головуючий суду 1 інстанції - Бойко Н.В.

Доповідач - Пащенко Л.В.

Справа № 2-776/12

Провадження № 22ц/782/5542/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Пащенко Л.В.

суддів: Медведєвої Л.П., Соловей Р.С.

при секретарі - Арутюнян Р.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на рішення Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 03 грудня 2013 року

по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання кредитного договору нікчемним,-

в с т а н о в и л а:

В квітні 2013 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 12.06.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачкою був укладений кредитний договір № LGXRRX07630269 від 12.06.2007р., відповідно до умов якого позивач надав кредит у розмірі 8366,37 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12.12.2008 р. Станом на 10.04.2012р. заборгованість відповідачки за користування кредитом склала 87441,05 грн., з яких: заборгованість за кредитом складає 8366,40 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом складає 33133,25 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом складає 1807,20 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором складає 39494,15 грн., штраф (фіксована частина) складає 500,00 грн., штраф (процентна складова) складає 4140,05 грн. Добровільно відповідачка зазначену заборгованість не сплачує, у зв'язку із чим просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість у сумі 87441,05 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 874,41 грн.

ОСОБА_2 звернулась з зустрічним позовом, посилаючись на те, що 21.05.2007р. у неї було викрадено паспорт на її ім'я та її довідку з ідентифікаційним кодом, після чого 10.07.2007р. вона одержала новий паспорт, а 31.07.2007р. - дублікат ідентифікаційного коду. Просить суд визнати кредитний договір нікчемним, оскільки кредитний договір № LGXRRX07630269 від 12.06.2007р. вона не підписувала, ніяких угод не укладала, із заявою про видачу кредиту до установи банку не зверталася.

Рішенням Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 03 грудня 2013 року в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» ставиться питання про скасування рішення суду у зв'язку з порушенням судом норм матеріального й процесуального права та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Вислухавши доповідь судді, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.11,213 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт укладення оспорюваного кредитного договору і виконування його сторонами не підтверджений належними та допустимими доказами, ОСОБА_2 не укладала та не підписувала кредитного договору з позивачем, кошти не отримувала та не брала на себе зобов'язання повернути банку грошові кошти, таким чином, не додержана письмова форма кредитного договору, встановлена законом, а отже він є нікчемним.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам рішення суду повністю відповідає.

Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору № LGXRRX07630269 від 12.06.2007р. ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі - банк) надає ОСОБА_2 (далі - позичальнику) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси у розмірі 8366.37 грн. на строк 18 місяців з 12.06.2007 року по 12.12.2008 року включно, з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 1.0% на місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 100.4 грн. та единоразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1394.4 грн. в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам строки. ( а.с.4 т.1)

Згідно акту прийому-передачі товару № LGXRRX07630269 від 12.06.2007р. ОСОБА_2 прийняла газовий котел АОГВ 96 Sit (POCE) та кухонну витяжку ZEFIREco (а.с.89 т.1).

Відповідно до ст.ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, кредитний договір має укладатись в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Потреба в необхідності визнання нікчемного правочину недійсним в судовому порядку може виникнути, якщо сторони виконали певні умови нікчемного правочину, якщо він нотаріально посвідчений, якщо він порушує права третіх осіб, якщо він зареєстрований у державних органах тощо.

Нікчемними, зокрема, є правочини: а) укладені з недодержанням обов'язкової письмової форми, якщо недійсність прямо передбачена законом, наприклад, правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань (ст. 547); б) укладені з недодержанням обов'язкової нотаріальної форми (ч. 1 ст. 219); в) укладені малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без належного схвалення (ст. 221); г) укладені недієздатною фізичною особою (ст. 226); д) вчинені без дозволу органу опіки і піклування (ч. 1 ст. 224); ж) які порушують публічний порядок (ст. 228).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав встановлених ст.11 Цивільного кодексу, в тому числі, з договорів та інших правочинів.

01 жовтня 2013 року НДЕКЦ при ГУМВС України в Луганській області проведено почеркознавче дослідження підписів, виконаних від імені позивача на кредитному договорі.

Відповідно до висновків почеркознавчої експертизи № 345/2 від 01.10.2013р. експертом було надано висновок, згідно якого підписи та рукописні записи в усіх матеріалах кредитної справи за кредитним договором № LGXRRX07630269 від 12.06.2007р. зроблені не ОСОБА_2 , а іншою особою. (а.с.64-75 т.2)

Судом першої інстанції дана оцінка висновку експертизи як доказу, з якою погоджується і судова колегія, що висновок експерта є обґрунтованим, не суперечить іншим матеріалам справи і не викликає сумнівів в його правильності. Обставин, які виключали участь експерта у справі, суду не надано. Судом була перевірена його компетентність, достатність поданих експертові об'єктів дослідження, повнота відповідей на порушені питання та їх відповідність фактичним даним, узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи.

Доводи апелянта, що висновок почеркознавчої експертизи виконаний не атестованим судовим експертом, суд не приймає до уваги, оскільки зазначений висновок експертизи виконаний експертом Толкачовим Володимиром Григоровичем , який має вищу юридичну освіту, йому рішенням Експертно-кваліфікаційної комісії МВС України від 20 травня 2009 року присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення дактилоскопічної, трасологічної, балістичної, почеркознавчої, портретної експертизи, експертизи холодної зброї та технічної експертизи документів, реєстраційний номер 9401.

Відповідно до ст.150 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові. Однак апелянтом ПАТ КБ «Приватбанк», на підтвердження наявності таких обставин не наведено суду жодного переконливого доводу та не заявлено клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи.

Доводи апелянта, що доказів того, що ОСОБА_2 втратила паспорт до підписання кредитного договору суду не надано, судова колегія вважає необґрунтованими та такими що не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах дослідженого в судовому засіданні відокремленого матеріалу №5519 за заявою ОСОБА_2 є довідка Зам. начальника Жовтневого РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області, в якій зазначено, що 21.05.2007 року ОСОБА_2 звернулась до Жовтневого РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області по факту зникнення її сумки, в якій знаходились : паспорт на її ім'я та мобільний телефон (а.с.4).

Таким чином доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки вони не підтверджені належними доказами, не є суттєвими, зводяться до не згоди з висновками суду по оцінці доказів, але згідно зі ст. 212 ЦПК України право оцінки наданих доказів належить безпосередньо суду.

Доказів, які б спростовували висновки суду, апелянтом не надано.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 209, 308 ЦПК України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 03 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів після її проголошення.

Головуючий:

Судді: