РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 109/4956/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Проскурня С.М.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Білоусова В. В.
РІШЕННЯ
"30" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіБілоусової В.В.,
СуддівІващенко В.В., Філатовій Є.В.
При секретаріКраснощоковій Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Красногвардійської районної державної адміністрації в АР Крим, Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес АРК» про відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Красногвардійського районного суду АР Крим від 22 листопада 2013 року,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Красногвардійської районної державної адміністрації в АР Крим, ТОВ «Гермес АРК» про відшкодування шкоди.
Позов мотивований тим, що внаслідок незаконних рішень, дій та бездіяльності посадових осіб Красногвардійської РДА в АР Крим та ТОВ «Гермес АРК» при здійсненні ними своїх повноважень, позивачка була позбавлена можливості користуватися своєю земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та отримувати дохід від сільськогосподарської діяльності. У зв'язку з чим просить стягнути з відповідачів матеріальні збитки у розмірі 62 820 грн. ( з яких 62820 грн. - упущена вигода, яка підлягає стягненню з Красногвардійської райдержадміністрації, 2238, 14 - витрати на оформлення права власності на землю, які підлягають стягненню з СП «Гермес», моральну шкоду у розмірі 2 000 грн. з відповідачів солідарно Крім того, просить стягнути з ТОВ «Гермес АРК» 2 328, 14 грн. - відшкодування витрат на оформлення права власності на земельну ділянку.
Рішенням Красногвардійського районного суду АР Крим від 22 листопада 2013 року зазначений позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Гермес АРК» на користь ОСОБА_6 на відшкодування витрат щодо оформлення права власності на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 3, 14 га на території Мар'янівської сільської ради 1 947, 56 грн., а також судових витрат у справі у розмірі 229, 40 грн., а всього 2 176, 96 грн.
В іншій частині позовних вимог, а також у позові до Красногвардійської районної державної адміністрації в АР Крим відмолено.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а також у позові до Красногвардійської РДА в АР Крим скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В іншій частині просить рішення суду залишити без змін. При цьому посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
На підставі ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судовим розглядом встановлено, що ухвалою Красногвардійського райсуду затверджено мирову угоду у справі за позовом ОСОБА_7 до СП «Гермес» , ОСОБА_8 про визнання рішення зборів співвласників земельних паїв недійсним. На підставі зазначеної угоди Красногвардійська райдержадміністрація за погодженням з райвідділом земельних ресурсів своїм розпорядженням виділяє шість земельних ділянок на території Мар»янівської сільської Ради з невитребуваних земель. ОСОБА_8, директор СП «Гермес», проводить увесь комплекс заходів з оформлення права власності на земельні ділянки, у тому числі ОСОБА_6 на ділянку НОМЕР_1 площею 3, 14 га. Вищезазначені роботи повинні бути проведені та оплачені ОСОБА_8 у строк до 01.09.2004 року. Ухвала набрала законної сили 15 липня 2004 року.
Розпорядженням голови Красногвардійської райдержадміністрації № 883 від 08.11.2004 року дозволено виконання робіт з виділення в натурі (на місцевості) земельніх ділянок власникам сертифікатів на земельну частку (пай) по КСП «Агрофірма «Нива», у тому числі і ОСОБА_6 - земельна ділянка НОМЕР_1.
Проте, згідно з виписки з додатку № 4 результатів розподілу земельних ділянок, які раніше перебували у колективній власності КСП «Агрофірма «Нива», до протоколу розподільчих зборів по розподілу земель для подальшого виділення в натурі від 08 червня 2002 року, земельна ділянка НОМЕР_1 (згідно із схемою паювання) була виділена ОСОБА_10
Розпорядженням голови Красногвардійської райдержадміністрації від 26.12.2003 року № 157 ОСОБА_10 надано дозвіл на виконання робіт з виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки НОМЕР_1 з земель незатребуваних земельних паїв КСП «Агрофірма «Нива» Мар'янівської сільської Ради.
Розпорядженням голови Красногвардійської райдержадміністрації № 916 від 11.11.2004 року ОСОБА_10 передано у власність земельну ділянку НОМЕР_1 площею 3, 1377 га. з видачею йому державного акту на право власності на землю.
Рішенням Красногвардійського райсуду від 11 травня 2012 року визнано недійсним державний акт на право власності на землю серії КМ № 039494 від 16.03.2005 року, виданий ОСОБА_10 на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 3, 14 га на території Мар'янівської сільської Ради, зобов'язано Красногвардійську райдержадміністрацію, відділ Держкомзему у Красногвардійському районі надати ОСОБА_6 земельну ділянку НОМЕР_1 площею 3, 14 га на території Мар'янівської сільської Ради Красногвардійського району та державний акт на право власності на вказану земельну ділянку. Зазначеним рішенням покладено обов'язок на директора СПК «Гермес» ОСОБА_8 виконати та сплатити увесь комплекс заходів щодо оформлення права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 3, 14 га на території Мар`янівської сільської Ради Красногвардійського району.
На виконання зазначеного рішення, розпорядженням першого заступника голови райдержадміністрації від 11 липня 20012 року № 447 дозволено виконання робіт з виділення земельної ділянки в натурі ( на місцевості) НОМЕР_1 площею 3, 14 га. ОСОБА_6 на території Мар'янівської сільської Ради Красногвардійського району. Зобов'язано відділ Держкомзему у Красногвардійському районі видати ОСОБА_6 зазначену земельну ділянку. Визнано таким, що втратило силу розпорядження голови райдержадміністрації від 02.03.2010 року № 167 «Про затвердження технічної документації з землеустрою та виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) ОСОБА_6 у власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель пайового фонду КСП «Агрофірма «Нива» на території Мар`янівської сільської Ради Красногвардійського району.
Відмовляючи у частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені вимоги не відповідають вимогам закону та не є обґрунтованими.
З зазначеним висновками частково погоджується колегія суддів виходячи з наступного.
За приписами ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частиною 2 названої статті встановлено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є заходом цивільно-правової відповідальності, а його застосування можливе лише за наявності умов відповідальності, передбачених законом.
Відповідно до загальних підстав відповідальності, встановлених ст. ст. 1166 ЦК, для покладення відповідальності на заподіювача майнової шкоди, відповідно, необхідна сукупність чотирьох умов, а саме: наявність шкоди; протиправність дій заподіювача; причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; вина в заподіянні шкоди.
Обов'язковою умовою для покладання відповідальності на відповідача є наявність причинного зв'язку між діями чи бездіяльністю відповідача та шкодою, яка настала. При цьому обов'язок доказування наявності причинного зв'язку між противоправними діями (бездіяльністю) відповідача та шкідливими наслідками покладається на особу, право якої порушено.
Відповідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частина 1 ст. 11 ЦПК України встановлює, що суд розглядає цивільну справу на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Виходячи із змісту ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінюючи в сукупності всі досліджені докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доказів, які б підтверджували, що з вини відповідача - Красногвардійської райдержадміністрації позивачу заподіяні збитки (упущена вигода) не надано.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що будь -яких відносин зобов'язального характеру між сторонами у справі не встановлено.
Посилання позивача на положення ст. 1174 ЦК України, як на підставу відшкодування упущеної вигоди з відповідача колегія суддів до уваги не приймає, оскільки це не обґрунтовано відповідними доказами та є необґрунтованим.
Враховуючи викладені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстави для стягнення з Красногвардійської райдержадміністрації упущеної вигоди - відсутні. Твердження апелянта про доведеність позовних вимог є безпідставними.
Задовольняючи частково позовні вимоги про відшкодування витрат з оформлення права власності на земельну ділянку, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи доведено понесення цих витрат на суму 1947, 56 грн. Зазначені висновки суду першої інстанції відповідають обставинам по справі та наявним доказам та колегія суддів з ними погоджується.
В іншій частині вимоги не знайшли свого підтвердження.
На підставі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Розглядаючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції не врахував те, що рішенням Красногвардійського райсуду від 11.05.2012 року визнане незаконним розпорядження Красногвардійської РДА № 916 від 11.11.2004 року та у мотивувальній частині рішення вказано про незаконність передачі земельної ділянки ОСОБА_10 Зазначені обставини, встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили. Таким чином, внаслідок прийняття незаконного розпорядження Красногвардійською РДА 11.11.2004 року, було порушено право позивачки.
З огляду на наведене, є підстави для відшкодування моральної шкоди, яку колегія суддів з урахуванням обставин по справі оцінює у 500 грн.
В решті вимоги про відшкодування моральної шкоди не знайшли свого підтвердження розглядом справи, тому у їх задоволенні слід відмовити.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам по справі та це є підставою, передбаченою ст. 309 ЦПК України для скасування рішення та ухвалення нового в частині розгляду позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. 303, 304, 307, 309, ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Красногвардійського районного суду АР Крим від 22 листопада 2013 року в частині відмови ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Красногвардійської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди 500 грн. У задоволенні решти вимог про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_6 відмовити.
В іншій частині рішення Красногвардійського райсуду АР Крим від 22 листопада 2013 року залишити без змін.
Судове рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді