ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2008 Справа№ 11/220-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Науменка І.М. –доповідача
суддів: Лисенко О.М., Голяшкіна О.В.
при секретарі судового засідання: Прокопець Т.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Зубова Людмила Іванівна інженер-претензіоніст юридичного відділу, довіреність №01-026-892 від 07.12.2007р.
від відповідача: Рєзніченко Людмила Іванівна представник, довіреність №б/н від 27.11.2008р.
розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства “НЕКСУС-виробничо-комерційна компанія”, м.Дніпропетровськ, на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2008р. у справі № 11/220-08
за позовом відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, Луганська область
до дочірнього підприємства “НЕКСУС-виробничо-комерційна компанія”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 378 323 грн. 40 коп.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2008р. (суддя І.Ф. Мельниченко) провадження у справі № 11/220-08 було припинено.
Підставами для прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали є відсутність предмету спору.
Не погодившись з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2008р. в частині покладення судових витрат, скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезгадану ухвалу в частині стягнення з нього на користь позивача 3 783,23 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, посилаючись на порушення судом першої інстанції п.2 ст.49 ГПК України.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
як видно із матеріалів справи, 04.08.2004р. між сторонами був укладений контракт за №078/1439 на поставку обладнання –шпинделів у кількості 4 шт., загальною вагою 8400,00 кг. та загальною вартістю 756 646,80 грн., відповідно до якого позивач, відкрите акціонерне товариство “Алчевський металургійний комбінат”, Луганська область, зобов’язався оплатити, а відповідач, дочірнє підприємство “НЕКСУС-виробничо-комерційна компанія”, м.Дніпропетровськ, зобов’язався поставити покупцеві зазначене обладнання.
Розділом 5 контракту передбачено порядок і строки оплати обладнання, а саме: перший авансовий платіж у розмірі 20% від загальної суми контракту повинен бути сплачений впродовж 7 (семи) банківських днів після підписання контракту.
Другий авансовий платіж у розмірі 30% від загальної суми контракту - впродовж 7 (семи) банківських днів після узгодження покупцем робочих чертежів.
Третій авансовий платіж у розмірі 30% від загальної суми контракту - впродовж 7 (семи) банківських днів після повідомлення покупця продавцем щодо готовності обладнання до отгрузки.
Останній платіж у розмірі 20% від загальної суми контракту - впродовж 14 (чотирнадцяти) банківських днів після підписання сторонами акту здачі обладнання в експлуатацію.
Позивачем дійсно був затриманий перший авансовий платіж, оскільки, відповідно до умов контракту, повинен бути сплачений до 13.08.2004р. включно, фактично ж перший транш попередньої оплати у розмірі 20% від загальної суми контракту, тобто у сумі 151 329,36 грн. був здійснений платіжними дорученнями №15416 від 03.09.2004р. на суму 100 000, 00 грн., №15566 від 06.09.2004р. на суму 20 000,00 грн. та №15703 від 07.09.2004р. на суму 31 329,36 грн., отже із затримкою на 25 календарних днів.
Документальних підтверджень щодо прострочення позивачем наступних платежів згідно спірного контракту відповідач суду не надав.
Отже, решта передплати була перерахована відповідачеві платіжними дорученнями №5498 від 16.03.2005р., №8569 від 19.04.2005р., №8724 від 20.04.2005р., №8869 від 21.04.2005р., №14799 від 04.07.2005р., №1885 від 05.07.2005р., №15419 від 11.07.2005р., №16726 від 25.07.2005р. та №17355 від 01.08.2005р.
Всього позивачем було перераховано передплати на суму 378 323,40 коп.
Вищенаведені факти ні позивачем, ні відповідачем не заперечуються.
Строк постачання обладнання, обумовлений розділом 7 контракту, передбачає поставку обладнання впродовж 10 місяців з дати вступу контракту в законну силу (контракт вступає в законну силу з моменту його підписання сторонами –розділ 3). Тобто, кінцевий термін постачання 04.06.2005р.
Відповідно до ст.613 Цивільного кодексу України, відповідач мав право на відстрочення постачання обладнання на строк прострочення позивачем авансового платежу, однак, відповідачем поставка обладнання за спірним контрактом була здійснена вже після звернення позивача до суду, видатковою накладною №РН-0000014 від 10.07.2008р.(а.с.44). Прострочення строку поставки обладнання згідно умов контракту складає 36 місяців і 10 днів.
Зміна строків (розміру) оплати та поставки обладнання сторонами додатково не узгоджувалась, незважаючи на продовження його дії до 01.07.2008р., відповідно, обов’язки відповідача (скаржника) щодо умов спірного контракту не можна вважати такими, що виконані належним чином.
Отже, предметом спору є неналежне виконання умов контракту на поставку обладнання.
В апеляційній скарзі скаржник не заперечує проти припинення провадження у справі №11/220-08 за відсутності предмету спору, однак, не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо покладення на нього судових витрат, вважає дії позивача неправомірними, а, відповідно, свої зобов’язання за спірним контрактом такими, що виконані належним чином. Окрім того, зауважує на тому, що позивачем не було докладено ніяких зусиль, аби врегулювати спір мирним шляхом.
В ході апеляційного провадження викладені в апеляційній скарзі заперечення свого підтвердження не знайшли, більш того, твердження скаржника щодо недокладення іншою стороною справи ніяких зусиль щодо врегулювання спору мирним шляхом позивачем спростовано з посиланням на направлені до відповідача претензії за №№047/026-7 від 23.04.2007р. та 047/026-19пр від 05.05.2008р.
Відповідно до ст.49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито, незалежно від результатів вирішення спору.
Отже, на думку апеляційної інстанції, господарським судом Дніпропетровської області було вірно припинено провадження у справі №11/220-08 та покладено на відповідача, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої (непоставка обладнання) виник спір, судові витрати у розмірі 3 783,23 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів підстав для скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2008р. не знаходить.
Керуючись ст.ст. 49, 101, 103-105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2008р. у справі №11/220-08 –залишити без змін, а апеляційну скаргу дочірнього підприємства “НЕКСУС-виробничо-комерційна компанія”, м.Дніпропетровськ, –без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Суддя О.М. Лисенко
Суддя О.В. Голяшкін