ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 124/5418/13-к
27.01.2014 року м. Сімферополя
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республики Крим у складі:
головуючого судді: Малухіна В.В.,
при секретарі: Сеїтмеметової С.Р., Сулима Т.О.,
за участю потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши, у відкритому судовому засіданні, кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Сімферополь, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1, засудженого за Вироком Київського районного суду м.Сімферополя від 29.10.2013 р. за ч.3 ст.15, ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі,
за участю прокурора: Григорова А.Е., Самохіної Г.О.,
у вчиненні злочинів, предбаченних ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України,
встановив:
ОСОБА_4, 30.11.2012 р., близько 23.00 год., перебуваючи у кафе «7 п'ятниць» за адресою м.Сімферополі, вул.Пушкіна,7, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, підішов до вішалки з речами персоналу кафе, з якої шляхом вільного доступу таємно викрав польто сіро-чорного кольору, вартістю 2700 грн., що належить ОСОБА_1 Після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіяши потерпілому ОСОБА_1 матеріальний збиток на суму 2700 грн.
Він же, 27.01.2013 р., близько 14.35 год., перебуваючи у салоні автобусу «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_1, який був припаркований на кінцевій зупинці громадського транспорту за адресою м.Сімферополі, вул.Тарабукіна, біля будинку №1, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, шляхом вільного доступу, узяв із приладової паненлі автобусу мобільний телефон «Самсунг» в корпусі чорного кольору, вартістю 1171 грн., що належить водію автобусу ОСОБА_2, поклав собі в кишеню, після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіяши потерпілому ОСОБА_2 матеріальний збиток на суму 1171 грн.
Він же, 08.03.2013 р. близько 22.00 год., знаходячись біля кафе «Єва» за адресою м.Сімферополі, вул.Ушинського,2, діючи повторно, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, посилаючись на необхідність здійснення телефонного дзвінку, попросив у раніше йому незнайомого ОСОБА_3 мобільний телефон, заздалагедь не маючи наміру повертати його, на що ОСОБА_3 під впливом обману погодився, та передав ОСОБА_4 свій мобільний телефон «Самсунг», вартістю 800 грн. ОСОБА_4, заволодівши телефоном, та побачивши, що ОСОБА_3 відволікся, з місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіяши потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму 800 грн.
Дані умисні дії ОСОБА_4 належить кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадання чужого майна (крадіжка); за ч.2 ст.185 КК України, як як таємне викрадання чужого майна (крадіжка), вчинене повторно; за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4, свою вину в інкримінованих йому злочинах не визнав та поснив, що він вказаних злочинів не скоював, його дії непрвільно кваліфіковані досудовим слідством.
Вина ОСОБА_4 у скоєних злочинах підтверджується сукупністю доказів по справі.
Так, потерпілий ОСОБА_1 пояснив у судовому засіданні, що 30.11.2012 р., близько 23.00 год., перебуваючи у кафе «7 п'ятниць» за адресою м.Сімферополі, вул.Пушкіна,7, ОСОБА_4 викрав його пальто, сіро-чорного кольору, вартістю 2700 грн., це було видно з запису камери відео спостереження. Декілька разів його знайомі бачили ОСОБА_4, в цьому пальто на вулиці. На теперішній час пальто повернуто потерпілому.
Заявами потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 24.01.2014 р. в яких вони наполягають, що злочини щодо їхнього майна, скоєні саме ОСОБА_4(а.с.123-124).
Дослідженими у судовому засіданні матеріалами кримінального провадження:
- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_1 про вчинений злочин (а.с.7)
- протоколом огляду місця події в ході якого виявлено та вилучено чоловіче пальто (а.с.11-12)
- протоколом пред'явлення речей для впізнання, в ході якого ОСОБА_1 впізнав викрадене у нього пальто (а.с.14-15)
- Постановою про визнання речових доказів та передачу на зберігання (а.с.16-17)
- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_2 про вчинений злочин (а.с.24)
- копією марки мобільного телефона «Самсунг» серії «Монте» та копією касового чека на суму 1171 грн. (а.с.30)
- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_3 про вчинений злочин (а.с.37)
- протоколом огляду предмету телефона «Самсунг» Стар ІІ (а.с.47)
- Постановою про визнання речових доказів та передачу на зберігання (а.с.43,45,49)
Досліджені в ході судового слідства докази є послідовними, логічними, та безперечно доводять вину обвинуваченого у скоєнні інкримінованих йому злочинах.
Не визнання обвинуваченим своєї вини, суд розцінює як спосіб захисту та спробу ухилитися від кримінального покарання.
При призначенні виду та розміру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, які відповідно до ст.12 КК України віднесені до злочинів середньої тяжкості, особу винного, а саме, що ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується посередньо (л.с.66), на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває (л.с.668-69), відповідно Акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи №438 від 21-06.2013-25.06.2013, ОСОБА_4 є осудною особою, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує ( а.с.62-63),
Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.
Обставин, що відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого, можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства. На думку суду, саме покарання у виді позбавлення волі, буде необхідним та достатнім, та буде запобігати скоєню нових злочинів. При призначенні данного покарання буде досягнута передбачена ст.50 КК України, мета покарання. У суда немає підстав для призначення покарання не пов`язаного із позбавленням волі, застосування ст.69 КК України, ЗУ «Про амністію».
Строк призначення покарання ОСОБА_4 належить обчислювати з 30 липня 2013 р. (а.с.94)
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази по справі - польто сіро-чорного кольору передане на зберігання за розпискою ОСОБА_1 ( а.с.17), мобільний телефон «Самсунг»переданий на зберігання за розпискою ОСОБА_3 (а.с.45) залишити власникам
Судові витрати по справі відсутні. Запобіжний захід зміни не потребує.
Керуючись ст. 368,370 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, і призначити покарання:
- за ч.1 ст.185 КК України у вигляді 2 (Двох) років позбавлення волі;
- за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 4 (Чотирьох) років позбавлення волі;
- за ч.2 ст.190 КК України у вигляді 2 (Двох) років позбавлення волі;
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання визначити у виді 4 (Чотири) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, зарахувати покарання частково відбуте за вироком Київського районного суду м.Сімферополя від 29.10.2013 р. і остаточно, шляхом часткового приєднання невідбутої частки покарання, призначити покарання за сукупністю злочинів у вигляді 5 (П'яти) років позбавлення волі;
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_4 залишити попередній - тримання під вартою.
Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з 30 липня 2013 р. (а.с.94).
Речові докази по справі - польто сіро-чорного кольору передане на зберігання за розпискою ОСОБА_1 ( а.с.17), мобільний телефон «Самсунг»переданий на зберігання за розпискою ОСОБА_3 (а.с.45) залишити власникам
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду АР Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Копії вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: В. В. Малухін