ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 23» січня 2014 р. Справа №6/1-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Бородіна Л.І., суддя Шевель О.В.,

при секретарі Фільшиній Н.І.,

за участю представників:

апелянта Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції державний виконавець ВДВС СМУЮ - Близнюк О.В., за довіреністю б/н від 02.09.2013 року;

боржника - не з'явився;

керуючий санацією - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, м.Суми (вх.№3935С/2-8) на ухвалу господарського суду Сумської області від 03.10.2013 року у справі №6/1-10,

за заявою Відкритого акціонерного товариства «Selmi», м. Суми,

про визнання банкрутом в порядку ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 03.10.2013 року у справі №6/1-10 (суддя Гордієнко М.І.) відмовлено у задоволенні заяви начальника ВДВС Сумського міського управління юстиції П’ятниці С.М. щодо надання згоди на примусову реалізацію майна боржника по справі №6/1-10 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Selmi», м. Суми.

ВДВС Сумського міського управління юстиції не погодився з зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 03.10.2013 року у даній справі та винести ухвалу, якою надати відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції дозвіл на примусову реалізацію майна боржника.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що місцевим господарським судом було відмовлено у наданні дозволу, без необхідної на те мотивації з писиланням на норми законів, які втратили законну силу, та не наводить реальних підстав які могли б перешкоджати або унеможливлювати примусову реалізацію описаного майна.

Скаржник зазначає, що у відділі державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції перебуває 4132 виконавчих проваджень на загальну суму 16723159,00 грн. про стягнення з боржника заборгованості, у тому числі по виплаті заробітних плат. Ведений мораторій на задоволення вимог стягувачів по заробітній платі - не поширюється.

Під час здійснення дій по виконанню наказів судів державним виконавцем встановлено, що кошти на арештованих рахунках боржника відсутні. На даний час, у зв'язку з відмовою судом у наданні дозволу на примусову реалізацію майна, виконавче провадження по стягненню заборгованості з боржника ВАТ «Selmi» практично не виконується і державний виконавець не взмозі проводити виконавчі дії, а заборгованість по заробітній платі не виплачується.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.12.2013 року апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 09.01.2014 року розгляд справи було відкладено у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представників сторін та для забезпечення повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Комітет кредиторів, боржник та керуючий санацією відзиву на апеляційну скаргу не надали, своїх представників у судове засідання Харківського апеляційного господарського суду не направили, про причини неявки суд не сповістили, про час та місце судового засідання були належним чином повідомлені. У відповідності до штампу вихідної кореспонденції Харківського апеляційного господарського суду (вих.№000255) ухвала про відкладення розгляду справи направлялася 11.01.2014 року у кількості чотирьох примірників, що підтверджує належне надіслання копій процесуальних документів - ухвали суду від 09.01.2014 року учасникам судового процесу.

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що ухвала про відкладення розгляду справи направлялась рекомендованою кореспонденцією, а також на те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників комітету кредиторів, боржника та керуючого санацією.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 21.01.2014 року представник Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просив її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.01.2010 року за заявою боржника - Відкритого акціонерного товариства «Selmi» в особі голови правління генерального директора ВАТ «Selmi» Лялько І.С. порушено провадження у справі №6/1-10 про визнання боржника банкрутом.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.03.2013 року введено процедуру санації строком на 12 місяців та призначено керуючим санацією Лісниченко Є.С.

ВДВС Сумського міського управління юстиції звернулося до господарського суду Сумської області із заявою, в якій просило надати дозвіл на примусову реалізацію майна боржника - ВАТ «Selmi» в рахунок погашення заборгованості на яку не поширюється дія мораторію.

03.10.2013 року судом першої інстанції винесено оскаржувану ухвалу з посиланням на те, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону №784-ХІV від 30.06.1999 року і для примусового звернення стягнення на майно ВАТ «Selmi» в порядку виконавчого провадження (помимо процедури банкрутства) дозволу господарського суду законодавець не вимагає.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що абз. 4 п. 6 ст. 12 Закону України про банкрутство від 30.06.1999 року передбачалося, що звернення стягнення на майно боржника за вимогами на які не розповсюджується дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство.

Однак, в 2003 році вищевказана нормана підставі Закону №672-ІV була виключена.

Таким чином, станом на сьогоднішній день Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції №784-ХІV від 30.06.1999 року, з урахуванням змін №672-ІVвід 03.04.2003 року не надано суду повноважень для розгляду таких питань, як надання дозволу на примусову реалізацію майна боржника в рахунок погашення заборгованості на яку не поширюється дія мораторію.

Щодо тверджень скаржника, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати приписи Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який набув чинності з 19.01.2013 року, а саме, ч. 5 ст. 19, яка передбачає, що звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, колегія суддів зазначає наступне.

Розділ Х Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який набув чинності з 19.01.2013 року «Прикінцеві та перехідні положення» містить норми, які визначають порядок та обставин за яких підлягає застосуванню новий Закон.

Так, п. 1.1 прикінцевих та перехідних положень Закону України про банкрутство, який набув чинності з 19.01.2013 року визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Провадження у справі №6/1-10 про банкрутство ВАТ «Selmi» відкрито до набрання чинності новим Законом України про банкрутство. В межах даної справи постанови про визнання боржника банкрутом не приймалася, а спір між сторонами виник не з підстав дослідження належного чи неналежного виконання ліквідаційної процедури.

Як вбачається із змісту заяви Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції він просить надати дозвіл на реалізацію майна боржника в рахунок погашення заборгованості за вимогами на які не розповсюджується дія мораторію саме для вчинення дій в межах виконавчого провадження.

Тобто, за умови надання такого дозволу майно боржника буде реалізовуватися в межах виконавчого провадження за правилами Закону України «Про виконавче провадження», що не є тотожним продажу майна в провадженні у справі про банкрутство.

Таким чином, правові підстави для застосування до спірних правовідносин правових норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який набув чинності з 19.01.2013 року - відсутні.

Крім того, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до положень Закону України про банкрутство, які в даному випадку є спеціальними та мають пріоритет перед іншим законодавством, з моменту введення процедури санації розпорядження майном боржника відбувається в порядку, визначеному планом санації, який містить відповідні заходи щодо відновлення платоспроможності боржника та виконання якого забезпечує фінансове оздоровлення боржника, запобігає визнанню боржника банкрутом і його ліквідації.

Стаття 1 Закону України про банкрутство визначає, що санація - це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника

Отже, звернення стягнення на майно боржника та реалізація його активів повинні здійснюватися із урахуванням особливостей процедури банкрутства, оскільки застосування таких заходів може привести до зупинення роботи господарюючого суб'єкта, а також до позбавлення можливості застосування до нього відповідних заходів реабілітаційного характеру.

При цьому, звернення стягнення на майно, за наявності обставин, які зумовлюють такі дії, необхідно здійснювати виключно під контролем учасників провадження у справі про банкрутство, оскільки такі дії можуть зачіпати їх права та інтереси, як кредитора у справі.

Відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, звертаючись до суду із заявою про надання дозволу на примусову реалізацію майна боржника не надав жодних обґрунтувань до неї, а саме не визначив на яке слід майно звернути стягнення та в межах якої суми.

При цьому, у судовому засіданні представник Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції зазначив, що на виконанні перебувають накази про стягнення заборгованості починаючи з 2009 року. Однак, провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Selmi» порушено у січні 2010 року. Таким чином, на виконанні державного виконавця знаходяться накази про стягнення заборгованості з боржника, окрім вимог поточних кредиторів, за вимогами конкурсних кредиторів, погашення яких можливо тільки в межах справи про банкрутство в порядку черговості визначеної ст. 31 Закону України про банкрутство, або в порядку передбаченому планом санації.

Згідно з ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Статтею 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Апелянтом у справі - Відділом державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції не доведено, що до спірних правовідносин слід застосовувати приписи Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який набув чинності з 19.01.2013 року, а заява, в задоволені якої судом першої інстанції відмовлено, є юридично та фактично не обґрунтованою.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги та досліджені в судовому засіданні докази не спростовують наведені висновки колегії суддів, та не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, у зв'язку з чим апеляційна скарга Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала господарського суду Сумської області від 03.10.2013 року по справі №6/1-10 має бути залишена без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 03.10.2013 року у справі №6/1-10 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 28 січня 2014 року.

Головуючий суддя Гетьман Р.А.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Шевель О.В.