Справа № 119/8114/13-а

2-а/119/9/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2014 року. м. Феодосія.

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді - Хожаінової О.В.,

при секретарі: - Винокуровій Є.Є.,

за участю представника відповідача - Мємєтова М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим, Військового комісаріату АР Крим, про зобов'язання провести перерахунок пенсії, встановлення величини пенсії та виплату пенсії, зобов'язання виплати заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим, Військового комісаріату АР Крим, про зобов'язання ГУ ПФУ в АРК провести перерахунок пенсії за період з 01.04.2013 року по 01.09.2013 року включно, встановлення величини пенсії та виплату пенсії з 01.09.2013 року в розмірі 2378,60 грн. та виплату її через ВАТ „Державний ощадний банк України", зобов'язання виплати на підставі розрахунків заборгованості по виплаті пенсії за період з 01.04.2013 року по 01.10.2013 року в сумі 2378,60 грн. через ВАТ „Державний ощадний банк України". Позов мотивований тим, що точка зору Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим не відповідає законодавству України, порушує його права. Свої вимоги мотивує тим, що є військовим пенсіонером, звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим з приводу перерахунку раніше призначеної пенсії відповідно до положень Закону України 2255-ІV, діючого з 01.01.2006 року. У своєму зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим позивач просив надати відомості, викладені в додатку № 4 станом на 01.04.2013 року та 01.09.2013 року, але відомості не були представлені. Відповідач, керуючись вказівками, що викладені в постанові КМУ № 45 від 13.02.2008 року, стверджує, що грошове утримання не входить до грошового забезпечення при розрахунку (перерахунку) пенсії. Так, фактично введення для означеної категорії осіб нового щомісячного додаткового виду грошового забезпечення здійснено, про що свідчить ст.63 ч.3 та у наказі Міністерства оборони України № 595 від 15.11.2010 року. Однак, назвали його не надбавкою, доплатою, підвищенням, премією, а додатковою грошовою винагородою, що є підставою для не проведення відповідного перерахунку.

Позивачем були уточнені вимоги заявою від 06.11.2013 року: просив про зобов'язання ГУ ПФУ в АРК провести перерахунок пенсії за період з 01.04.2013 року по 31.12.2012 року на підставі вимог ст.63 ч.3 Закону України № 2255-ІV, тобто способом, зазначеним в додатку 4 до основного тексту позову, виплатити на підставі зазначених розрахунків заборгованість по виплаті пенсії за період з 01.04.2012 року пот 31.12.2012 року в сумі 2329,27 грн. через ВАТ „Державний ощадний банк України". На зазначених підставах просив задовольнити його позовні вимоги.

Позивач у судове засідання не з'явився, сповіщений належно, подав заяву, якою вимоги позову підтримав.

Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим в судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що з тексту первісних позовних вимог вбачалося, що позивач просить провести перерахунок його пенсії у зв'язку з прийняттям КМУ від 13.03.2013 року № 161, яким внесені зміни до Постанови КМУ від 22.09.2010 року № 889. В доповненнях до позовних вимог позивач просить провести перерахунок його пенсії відповідно до постанови КМУ від 23.04.2012 року № 355 „Про збільшення розмірів пенсії, призначених відповідно з Законом України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Постанови № 889 та № 355 не пов'язані між собою, та передбачають окремі дії різних органів. Так, постанова № 889 встановлює можливість визначення окремим діючим військовослужбовцям в окремих військових формуваннях Збройних Сил України щомісячну додаткову грошову винагороду, яка виплачується органами Міністерства оборони України. Постанова ж № 355 передбачає можливість підвищення вже призначеної пенсії пенсіонерам, яким вона призначена за Законом України від 09.04.1992 року № 2262 „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виплачується органами Пенсійного фонду України при взаємодії з Військовими комісаріатами. ОСОБА_3 є отримувачем пенсії за вислугу років відповідно із Законом України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсію отримує в Головному управлінні Пенсійного фонду України в АР Крим. На підставі постанови № 1294 Військовий комісаріат АРК надав на адресу ГУ ПФУ в АРК довідку від 26.02.2008 року про зміну грошового забезпечення військовослужбовця, що проходить службу на посаді, з якої звільнявся ОСОБА_3 Будь-яких змін в структурі грошового забезпечення на цій посаді після 01.01.2008 року шляхом прийняття нормативно-правових актів не здійснювалося, тобто для перерахунку пенсії позивача правових підстав немає.

Представник відповідача Військового комісаріату АР Крим в судове засідання не з'явився, подав заперечення на позов, пояснивши, що Військовий комісаріат АРК з 01.01.2008 року зробив перерахунок пенсійного забезпечення позивача та направив відповідну довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим. З відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим від 28.10.2013 року та довідок Військового комісаріату АРК вбачається, що розмір пенсійного забезпечення позивача був проведений без порушень та станом на 01.01.2013 року складає 1699,73 грн. Вимоги позивача не відповідають чинному законодавству України.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є отримувачем пенсії за вислугу років відповідно із Законом України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсію отримує в Головному управлінні Пенсійного фонду України в АР Крим.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги те, що відповідно до ч.4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, та відповідно до ч. 1, 2 статті 8 КАС України при вирішенні справи має застосовуватись принцип верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суд вважає, що правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання підвищення пенсії основані на принципі юридичної визначеності.

Як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duym v. Home Office (Case 41/74 van Duym v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку це надання підвищення пенсії дітям війни, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 1 постанови № 889 установлено, що з 1 жовтня 2010 року військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Наказом № 595 Міністр оборони України затвердив Інструкцію.

Підпунктом 2.3 пункту 2 Інструкції встановлено розмір винагороди військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу у військових частинах, установах, військових навчальних закладах (навчальних центрах, на курсах), на підприємствах і в організаціях, а також у штабах і управліннях з'єднань і вище, - до 20 % місячного грошового забезпечення.

У пункті 5 Інструкції визначено, що винагорода виплачується на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації), а командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Підставою для видання наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) про виплату винагороди військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу в установах, військових навчальних закладах (навчальних центрах, на курсах), на підприємствах і в організаціях, а також у штабах і управліннях з'єднань і вище, є витяги з журналів хронометражу польотів або копії польотних листів про здійснення польотів за планами бойової (навчально-льотної) підготовки, а також витяги з льотної книжки військовослужбовця.

Враховуючи наведене, Верховний Суд України 15.10.2013 року у справі № 21-368а13 дійшов до висновку: щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена наказом № 595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин (здійснення польотів у конкретному місці), її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на Пенсійний фонд покладено керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно з п.п.6 п.2.2 Розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.03.2008 року № 209/14900, на територіальні управління ПФУ в районах, містах, в районах в містах, покладені обов'язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії.

Головним розпорядником коштів для виплати до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, є Пенсійний фонд України.

Статтею 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що джерелами формування коштів Пенсійного фонду України є також кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом. Статтею 113 Закону встановлено, що у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі (перевищення видатків над доходами, у тому числі з урахуванням резерву коштів Пенсійного фонду у зв'язку із забезпеченням виплати пенсій в розмірі, передбаченому статтею 28 цього Закону такий дефіцит покривається за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно статті 9 КАС України Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.

Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Відповідно до пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат) установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.

Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 не суперечить положенням статті 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», оскільки вказаним Порядком лише роз'яснюється, як саме обраховуються середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за останньою штатною посадою перед звільненням.

Порядок збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 355.

Враховуючи положення зазначеної постанови КМУ від 23.04.2012 року № 355, обставини справи, те, що позивачем не заявлено вимог про визнання неправомірними дій відповідачів, або бездіяльності, також не представлено рішень суду з цього питання, суд дійшов до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

У зв'язку зі складністю справи у судовому засіданні 29 січня 2014 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 31 січня 2014 р.

Керуючись ст.ст.9,11,17,69,71,94,99,ч.3ст.122,159,160-163,186 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим, Військового комісаріату АР Крим, про зобов'язання провести перерахунок пенсії, встановлення величини пенсії та виплату пенсії, зобов'язання виплати заборгованості, відмовити.

На постанову може бути подана апеляція до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Феодосійський міський суд у порядку ст.186 КАС України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів із дня проголошення постанови.

Суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом: Суддя- Секретар -