Справа №308/5510/13
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 січня 2014 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
Головуючого - Бисага Т.Ю.,
суддів - Власова С.О., Дроботі В.В.,
при секретарі - Чучка Н.В.,
за участю - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою представника за довіреністю ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 серпня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про звільнення від виплати аліментів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У квітня 2013 року ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення від виплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4, звільнення від сплати заборгованості по аліментах на утримання сина ОСОБА_4 та визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №2п- 4529 від 30 листопада 2009 року.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 серпня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись та вважаючи незаконним рішення першої інстанції, ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на рішення, в якій просить скасувати рішення першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. При цьому посилається на те, що рішення суду є необґрунтованим та винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу з наведених в ній підстав підтримав, просив суд скасувати рішення першої інстанції, та позовні вимоги просив задовольнити частково.
Відповідач та її представник в судовому засіданні просили суд відхилити апеляційну скаргу, рішення судупершої інстанції залишити в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується апеляційна скарга, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сторони з 19 серпня 1995 року по 19 листопада 2009 року перебували в зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 вересня 2009 року шлюб між сторонами було розірвано, сина залишено проживати разом з ОСОБА_2, стягнуто з позивача на користь відповідачки аліменти на утримання дитини в розмірі 800,00 грн. щомісячно.
З довідки РВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області № 3-550/13 від 22 серпня 2013 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_3 по виплаті аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за виконавчим листом № 2п-4529 від 30 листопада 2009 року, що виданий Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, станом на 01 серпня 2013 року складає 10849,96 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 CK України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Також згідно ч. 1 ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-якого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Такі докази ОСОБА_3 ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не надав.
Також, в судовому засіданні апеляційного суду неповнолітній син ОСОБА_4 дав покази суду про те, що дійсно проживав з батьком деякий час - протягом з травня 2012 по травень 2013 року. Це було пов'язано з тим, що йому було зручніше ходити до школи. Однак, навіть в цей періодично відвідував маму і перебував на її утриманні. На даний час проживає з матір'ю.
Отже, апелянтом належними доказами не доведено наявність зміни обставин, що мають суттєве значення, тобто, не доведено факту постійного проживання сина ОСОБА_4 разом з батьком, оскільки як в суді першої інстанції так в і апеляційному суді встановлено, що неповнолітній син проживав як і з батьком так і з мамою, що і не заперечується самим апелянтом.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про невірність застосування судом норм матеріального чи порушення процесуального права, яке призвело або могло призвести до невірного вирішення справи.
У відповідності до ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно зі ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника за довіреністю ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_3, - відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 серпня 2013 року, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: