АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 січня 2014 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:
головуючого Міцнея В.Ф.
суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М.
секретаря Лисак О.А.
за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідачів Чернівецьке комунальне обласне бюро технічної інвентаризації, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 серпня 2013 року,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Вказував на те, що рішенням Чернівецької міської ради № 624/16 від 22 серпня 2000 року йому передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0662 га за НОМЕР_3, розташовану АДРЕСА_1 для ведення садівництва. На підставі вказаного рішення 14 березня 2001 року Чернівецькою міською радою йому видано державний акт на право приватної власності на зазначену земельну ділянку, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Л № 7396.
З висновку експертного дослідження від 23 липня 2012 року йому стало відомо про те, що фактична площа його земельної ділянки не відповідає площі, яка зазначена в державному акті на право власності на земельну ділянку.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
22ц - 19/14 головуючий у 1-й інстанції Волошин С.О.
категорія 45 суддя-доповідач Міцней В.Ф.
Зменшення площі належної йому земельної ділянки з 0,0662 га до 0,0575 га сталося внаслідок накладення на його земельну ділянку частини земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,0037 га, належної ОСОБА_7, частини земельної ділянки НОМЕР_2 площею 0,0032 га, належної ОСОБА_1, та частини земельної ділянки площею 0,0029 га, належної ОСОБА_5 і ОСОБА_2
Посилаючись на ці обставини та уточнюючи позовні вимоги, ОСОБА_4 просив усунути перешкоди в користуванні належною йому земельною ділянкою шляхом перенесення меж і металевої огорожі між земельною ділянкою НОМЕР_3 та земельною ділянкою НОМЕР_2, належної ОСОБА_1, з метою усунення накладення частини земельної ділянки НОМЕР_2 площею 0,0032 га на земельну ділянку НОМЕР_3 та накладення частини земельної ділянки НОМЕР_3 площею 0,0006 га на земельну ділянку НОМЕР_2; перенесення меж між земельною ділянкою НОМЕР_3 та земельною ділянкою НОМЕР_1, належної ОСОБА_2; звільнення ОСОБА_2 та ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,029 га від огорожі із профільованого листа та бетонного цоколю, а в разі незвільнення ОСОБА_2 та ОСОБА_5 цієї земельної ділянки, стягнути з них на його користь вартість робіт щодо приведення спірної земельної ділянки до стану придатного для вирощування сільськогосподарської продукції.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 лютого 2013 року позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою залишено без розгляду.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 серпня 2013 року позов задоволено частково: вирішено усунути ОСОБА_4 перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом перенесення меж і металевої огорожі між земельною ділянкою НОМЕР_3 та земельною ділянкою НОМЕР_2, належної ОСОБА_1, з метою усунення накладення частини земельної ділянки НОМЕР_2 площею 0,0032 га на земельну ділянку НОМЕР_3 та накладення частини земельної ділянки НОМЕР_3 площею 0,0006 га на земельну ділянку НОМЕР_2; перенесення меж між земельною ділянкою НОМЕР_3 та земельною ділянкою НОМЕР_1, належної ОСОБА_2; звільнення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,029 га від огорожі із профільованого листа та бетонного цоколю шляхом їх демонтажу, а в разі незвільнення ОСОБА_2 цієї земельної ділянки, виконати демонтаж за кошти ОСОБА_4 з послідуючим стягнення вартості проведених робіт щодо приведення спірної земельної ділянки до стану придатного для вирощування сільськогосподарської продукції з ОСОБА_2
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_1 просять рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Вважають, що суд не дав належної оцінки висновкам земельно-технічних експертиз від 26 жовтня 2012 року та 24 квітня 2013 року, які покладені в основу рішення.
На їх думку, ці висновки є необґрунтованими, оскільки експертом, який проводив експертизи, не було враховано, що виготовлення державних актів та проектів відведення земельних ділянок було здійснено в різних системах координат.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову частково з наступних підстав.
Як встановлено судом, рішенням Чернівецької міської ради від 22 серпня 2000 року ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку НОМЕР_3 площею 0,0662 га, яка розташована АДРЕСА_1, і на підставі цього рішення 14 березня 2001 року йому видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.
Рішенням Чернівецької міської ради від 27 березня 2008 року ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0,0591 га, яка розташована АДРЕСА_1, і на підставі цього рішення 16 жовтня 2008 року йому видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.
Рішенням Чернівецької міської ради від 30 квітня 2009 року ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,0761 га, яка розташована АДРЕСА_1, і на підставі цього рішення 12 серпня 2009 року їй видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.
Відповідно до договору купівлі - продажу земельної ділянки від 1 березня 2010 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 перейшло до ОСОБА_2
З висновків судових земельно-технічних експертиз № 12153 від 26 жовтня 2012 року № 13050 від 24 квітня 2013 року вбачається, що фактичні межі земельної ділянки НОМЕР_3 не відповідають конфігурації меж, їх розташуванню і площі, зазначеним в державному акті на право приватної власності на землю, виданому на ім'я ОСОБА_4, та має місце з боку земельної ділянки НОМЕР_2 накладення на земельну ділянку НОМЕР_3, належну ОСОБА_4, земельної ділянки площею 0,0032 га, якою користується ОСОБА_1, і з боку земельної ділянки НОМЕР_1 накладення на земельну ділянку НОМЕР_3 земельної ділянки площею 0,0029 га, якою користується ОСОБА_2
Згідно з ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Оскільки відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 фактично користуються земельними ділянками площею 0,0032 га і 0,0029 га, які відповідно до державного акта належать позивачу ОСОБА_4, то порушене право останнього підлягає захисту.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, дійшов висновку про усунення позивачу перешкод в користуванні належної йому земельною ділянкою шляхом перенесення меж між земельними ділянками відповідачів та позивача, перенесення огорожі між земельною ділянкою НОМЕР_3 та земельною ділянкою НОМЕР_2 і звільнення земельної ділянки НОМЕР_3 від бетонного цоколя і огорожі із профільованого листа.
Однак в рішенні суду не зазначено, на кого покладено обов'язок щодо відновлення меж земельної ділянки позивача і перенесення огорожі, яким чином підлягають відновленню межі та куди необхідно перенести огорожу.
Окрім того, судовою колегією встановлено, що між земельними ділянками НОМЕР_3 та НОМЕР_2 немає металевої огорожі, а є лише металеві стовпчики.
Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного суду України від 8 грудня 2009 року № 14 „Про судове рішення у цивільній справі" резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215-217 ЦПК.
У ній, зокрема, має бути зазначено конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права.
Крім того, за змістом ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
Також наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686, затверджено Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, якою визначено механізм відновлення меж земельних ділянок на місцевості,
У пункті 4 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" Пленум Верховного суду України роз'яснив, що згідно зі ст.158 ЗК України суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу влади з питань земельних ресурсів. Тобто встановлення меж земельної ділянки не є компетенцією суду.
З огляду на викладене рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 слід скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги про усунення йому перешкод у користуванні земельної ділянки шляхом зобов'язання відповідача ОСОБА_1 демонтувати металеві стовпчики, що знаходяться на земельній ділянці НОМЕР_3, та повернути позивачу земельну ділянку площею 0,0032 га, на яку згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № 12153 від 26 жовтня 2012 року накладається земельна ділянка НОМЕР_2, якою фактично користується ОСОБА_1; зобов'язання відповідача ОСОБА_2 демонтувати бетонний цоколь і огорожу із профільованого листа довжиною 17,9 м, що знаходяться на земельній ділянці НОМЕР_3, та повернути позивачу земельну ділянку площею 0,0029 га, на яку згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № 12153 від 26 жовтня 2012 року накладається земельна ділянка НОМЕР_1, якою фактично користується ОСОБА_2
Також частково підлягає задоволенню клопотання ОСОБА_4 про надання йому права виконати роботи по демонтуванню бетонного цоколю і огорожі із профільованого листа за рахунок ОСОБА_2 у разі невиконання останнім рішення суду в цій частині.
Статтею 217 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
В задоволенні вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом перенесення меж між земельними ділянками слід відмовити за безпідставністю.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 у відповідності до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову частково.
Керуючись ст.ст.217, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 30 серпня 2013 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 скасувати.
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_1 усунути ОСОБА_4 перешкоди в користуванні земельною ділянкою НОМЕР_3 на території садівничого товариства „Легмашівець-1" по вулиці Червонофлотський в м.Чернівці шляхом демонтування металевих стовпчиків, що знаходяться на земельній ділянці НОМЕР_3.
Зобов'язати ОСОБА_1 повернути ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0032 га, на яку згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № 12153 від 26 жовтня 2012 року накладається земельна ділянка НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1.
Зобов'язати ОСОБА_2 усунути ОСОБА_4 перешкоди в користуванні земельною ділянкою НОМЕР_3 на території садівничого товариства „Легмашівець-1" по вулиці Червонофлотський в м.Чернівці шляхом демонтування бетонного цоколю і огорожі із профільованого листа довжиною 17,9 м, що знаходяться на земельній ділянці НОМЕР_3.
Зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0029 га, на яку згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № 12153 від 26 жовтня 2012 року накладається земельна ділянка НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2.
У разі невиконання ОСОБА_2 рішення суду в частині демонтування бетонного цоколю і огорожі із профільованого листа надати право ОСОБА_4 виконати роботи по їх демонтуванню за рахунок ОСОБА_2.
В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 в частині усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом перенесення меж між земельними ділянками відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
.