ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

  

27.11.08р.

Справа № 21/203-08

За позовом  державного підприємства матеріально-технічного транспорту України „Укрзалізничпостач”, м.Київ  

до  відповідача державного підприємства „Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ   

про стягнення  62 391 грн. 32 коп.

Суддя  Алмазова І.В.

Представники:

  від позивача - Лесько Н.О., ю/к., дов. №ЦХП-18/93 від 14.01.2008р.

від відповідача - Любченко Ю.К. представник, дов. №920 від 17.09.2008р. 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 62 391 грн. 32 коп.  заборгованості, в обгрунтування поовних вимог посилається на те, що ним відвантажена нафтопродукція відповідно умов договору №ЦХП-20207 від 28.12.2006р., вартість якої сплачена частково. У додаткових поясненнях (вхідний від 21.11.2008р. №20181) доводить, що обов’язки з поставки продукції згідно умов договору №ЦХП-20207 від 28.12.2006р. ним виконані в момент передачі дизельного палива перевізнику вантажу, що підтверджується залізничними квитанціями та актами Торгово-промислової палати позивач не несе відповідальність за виявлену недостачу продукції. Відповідач частково сплатив вартість отриманого вантажу, заборгованість становить 62 391,32грн.

Відповідач у відзиві позовні вимоги не визнає, стверджує, що виявлено нестачу дизельного палива на станції Айвазовська, Джанкой, Пологи та Дніпропетровськ Придніпровської залізниці, що засвідчено Актами приймання нафтопродуктів за кількістю форми 5-НП №26 - К від 30.11.2007р., №26 від 01.12.2007р., №210 від 29.11.2007р., №210 від 30.11.2007р., №151 від 30.11.2007р. та №46 від 30.11.2008р., від 29.11.2008р., зазначає, що розрахунки за паливо проведені за фактично одержану кількість палива згідно наказу Укрзалізниці №329-Ц від 30.04.2004р. "Порядок розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП "Укрзалізничпостач" і залізницями та обліку ведення претензійної позовної роботи", за змістом якої зазначено, що при отриманні продукції, яка не відповідає кількості, вантажоодержувач акцептує авізо на суму фактично отриманих ТМЦ.

У судовому засіданні, згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 23.10.2008р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановлено:

28.12.2006р. між державним підприємством матеріально-технічного транспорту України „Укрзалізничпостач” та державним підприємством „Придніпровська залізниця” був укладений договір №ЦХП-20207 (Додаткова угода №1 від 01.01.2007р., №2 від 03.04.2007р. і Специфікація №2 до нього), відповідно умов якого постачальник (позивач) брав на себе зобов’язання поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити нафтородукти, найменування, марка, ціна і кількість яких вказується в специфікаціях, які є невід’ємними частинами договору. Поставка здійснюється залізничним або автотранспортом за вантажними реквізитами покупця на умовах та в терміни, згідно специфікаій до даного договору, які є невід’ємними  частинами договору (п.3.1.). Для проведення розрахунків постачальник надає покупцю рахунок-фактуру, податкову накладну та сповіщення "авізо" на товар, який було поставлено покупцю (п.6.1.). Покупець протягом двох днів з дати отримання окументів, які зазначені в пункті 6.1.договору здійснює розрахунки за поставлений  товар шляхом акцепту сповіщення при умові фактичного отримання товару, що відповідає специфікації (п.6.2.). Розрахунок за товар здійснюється відповідно до наказу Укрзалізниці №329-ЦЗ від 30.04.2004р. "Про затвердження "Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП "Укрзалізничпостач" і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної заяви" (п.6.4.).

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 01.02.2007р. сторони узгодили, що постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти та вугільну продукцію, найменування марка, ціна, кількість та показники якості (для вугільної продукції) вказуютоься в специфікаціях, які є невід’ємними частинами договору.

За Специфікацією №2 до договору сторонами  узгоджено поставку переліку нафтопродуктів на загальну суму 19617539,23грн.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу нафтопродукти на загальну суму 2719282,23грн., що підтверджено квитанціями про приймання вантажу №32554485, №32554486, №32554487, №32554488, №32554489, №32554490, №32554491, №32554492  (копії в справі).

Відповідач оплату вартості спірного товару виконав частково у сумі 2656890,91грн. і на час звернення позивача до суду сума несплати склала 62391,32грн., що також підтверджує і відповідач своїм ствердженням про наявність недостачі.  

В силу статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Однак відповідач свої зобов’язання з оплати товару за даним договором у повному обсязі не виконав, на час проведення судового засідання докази проведення розрахунків з позивачем не надав, позовні вимоги в частині стягнення боргу доведені і підлягають задоволенню у сумі 62391,32грн.

Посилання відповідача, що ним фактично отриманий товар з недостачею суд не може рахувати належними, оскільки ним не надано доказів врегулювання цього питання з позивачем або перевізником спірного товару згідно норм законодавства України. Зазначення відповідачем, що розрахунки за паливо проведені за фактично одержану кількість палива згідно наказу Укрзалізниці №329-Ц від 30.04.2004р. "Порядок розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП "Укрзалізничпостач" і залізницями та обліку ведення претензійної позовної роботи" також не є належними, оскільки за змістом означеного наказу викладені посилання на норми Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затверджена постановою Державного арбітражу при  Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 р. N П-6.

Витрати по справі, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного і керуючись статтями 49, 82-85, 117 Господарського процесуального кодексу України,  суд, -                     

                              

                                                                      В И Р І Ш И В :

-          позов  задовольнити;

-          стягнути з державного підприємства „Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ на користь державного підприємства матеріально-технічного транспорту України „Укрзалізничпостач”, м.Київ,  62 391 грн. 32 коп. –боргу, 623рн.91коп. –витрат по сплаті держмита, 118грн.00коп. – витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

-          наказ видати  після набрання рішенням законної сили.

Суддя

І.В. Алмазова

Рішення підписано