ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - судді Харченка В.В.
Суддів: Бердник І.С.
Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Гуріна М.І.
при секретарі - Деревенському І.І.
за участю представника Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайзерноекспорт» на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02 серпня 2005 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайзерноекспорт» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції, за участі третьої особи – малого багатопрофільного приватного підприємства «Недал» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и л а :
У січні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайзерноекспорт» звернулося до суду із позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції, за участі третьої особи – малого багатопрофільного приватного підприємства «Недал» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.08.2004 року №0004822301/0/11866.
Рішенням господарського суду Одеської області від 30 березня 2005 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайзерноекспорт» задоволено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02 серпня 2005 року рішення господарського суду Одеської області від 30 березня 2005 року скасовано, в позові товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайзерноекспорт» відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайзерноекспорт» вкасаційній скарзі просить скасувати оскаржуване судове рішення, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. (із змінами та доп.) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 названого закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 названого закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Комінтернівського райсуду Одеської області від 28.04.2004р.по справі №2-688 2004р. визнані недійсними установчі документи МБПП „НЕДАЛ" та його свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.12.2002р. №40382840, з моменту видачі, судом допущено негайне виконання судового рішення.
Як встановлено цим рішенням, засновником МБПП „НЕДАЛ" стала особа, яка не мала наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність організації, тобто не мала наміру здійснювати повноваження, покладені на власника підприємства діючим законодавством України та установчими документами підприємства, що свідчить про реєстрацію МБПП „НЕДАЛ" на підставну особу всупереч вимогам діючого законодавства і з метою, яка суперечить інтересам держави та товариства, та вказує на те, що установчі документи товариства не відповідають інтересам діючого законодавства.
Наведені обставини свідчать, що в господарських операціях із ТОВ „Дунайзерноекспорт" від імені МБПП „НЕДАЛ" на стороні продавця діяла особа, яка фактично є підставною особою і яка не мала повноважень на здійснення цих операцій та підписання документів податкової звітності. Як наслідок, включена позивачем до податкового кредиту сума ПДВ не відповідає фактичним податковим зобов'язанням платника податку-продавця, тобто ТОВ „Дунайзерноекспорт" в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" зарахував до складу податкового кредиту 50050 грн., в зв'язку з чим судова колегія не вбачає підстав для визнання недійсним податкового повідомлення - рішення Ізмаїльської ОДПІ від 20.08.04р. №0004822301/0/11866.
Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і ухвалив судове рішення із дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
За таких обставин підстав для скасування судових рішень не вбачається, касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайзерноекспорт» залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02 серпня 2005 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: