КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа №686/18824/13-ц

Провадження №22-ц/792/181/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Варвус Ю.Д.,

суддів: Купельського А.В., Пастощука М.М.,

при секретарі: Рудому В.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 листопада 2013 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та додаткових витрат на дитину.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звертаючись в суд із зазначеним позовом вказувала, що 18 листопада 2008 року між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб, від якого вони мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Подружнє життя не склалося, ОСОБА_2 вигнав її з дитиною з дому, тому на даний час вони проживають у Центрі реабілітації бездомних (безпритульних) „Промінь Надії". Відповідач відмовляється надавати кошти на утримання сина, не цікавиться потребами дитини, тому в питанні утримання сина вони не можуть порозумітися. Відповідач є фізичною особою-підприємцем та спроможний платити аліменти на утримання дитини та нести додаткові витрати на нього. У зв'язку із викладеним, просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина у розмірі 1000 грн. щомісяця з урахуванням індексації, але не менше як 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідно до його віку до досягнення дитиною повноліття та щомісячно по 950 грн. додаткових витрат пов'яазних з навчанням та розвитком здібностей дитини до досягнення нею шкільного віку, тобто до 31 серпня 2015 року.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 27 листопада 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ______________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: Мазурок О.В. Категорія: 46,48

Доповідач: Варвус Ю.Д.

аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 700 грн. щомісячно, починаючи з 24 вересня 2013 року і до досягнення ним повноліття. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 229 грн. 40 коп. державного мита в доход держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права. Вказує, що суду було надано копії розрахункових книжок на оплату освітніх послуг та харчування дитини, письмові докази вартості навчання дитини в Першій дитячій академії м. Хмельницького, які судом до уваги не прийняті, не враховані вимоги ст.185 СК України. Крім того, відповідачем не надано жодного доказу на спростування заявлених та документально підтверджених позовних вимог щодо додаткових витрат на дитину.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 15 листопада 2008 року, від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який, після припинення сторонами подружнього життя, проживає разом з матір'ю. Відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець. Ухиляється від надання матеріальної допомоги на утримання сина в добровільному порядку.

Зазначені обставини визнані сторонами та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За правилами ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього Кодексу.

Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що ОСОБА_2 не надає позивачці матеріальної допомоги на утримання малолітнього сина ОСОБА_3. При цьому суд, врахувавши матеріальне становище дитини та платника аліментів, правильно визначив розмір аліментів, частково задовольнивши вимоги позивачки, і стягнув з відповідача щомісячно на утримання дитини по 700 грн.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на неврахування судом матеріального становища відповідача та неправильне визначення судом розміру аліментів не узгоджуються з фактичними обставинами справи та положеннями чинного законодавства.

Відповідно до ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_2 додаткових витрат на розвиток сина, обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_1 не доведені особливі обставини, які спонукали її до додаткових витрат на дитину.

Само по собі надання позивачкою на підтвердження доводів щодо вимог про стягнення додаткових витрат на дитину розрахункових книжок по батьківській оплаті за перебування дитини в Хмельницькому дошкільному навчальному закладі №49 „Дюймовочка" та договору №142 від 26 квітня 2013 року з Першою дитячою академією м. Хмельницького про надання сину ОСОБА_3 тренінгових послуг згідно з комплексною розвиваючою програмою, не може бути свідченням того, що дані витрати викликані особливими обставинами.

Доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного рішення суду, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус