30.01.2014 Провадження: №765/1007/13-к
№ 1-кп/765/39/13
Категорія: 19
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 січня 2014 року місто Севастополь
Нахімовський районний суд міста Севастополя у складі:
головуючого - судді Шкімби О.А.,
при секретарі - Лук'янчук А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Севастополя кримінальне провадження стосовно обвинуваченого:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, неодруженого, що має неповну середню освіту, який офіційно не працевлаштований, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який не має місце постійного проживання у м. Севастополі, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - Трохименка О.О.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
В С Т А Н О В И В:
13 січня 2013 року о 17.00 годині ОСОБА_1, маючи намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої ОСОБА_2, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, знаходячись з дозволу ОСОБА_2 у приміщенні будинку АДРЕСА_2 схопив правою рукою ОСОБА_2 за праве плече, розвернув її спиною, заподіявши останній фізичну біль, після чого повалив її на ліжко та в продовження свого наміру ОСОБА_1 утримував ОСОБА_2 за плече рукою та, не даючи останній можливості піднятись, зв'язав їй руки фрагментом матерії, тим самим придушив її волю до опору. Після чого, ОСОБА_1 із тумбочки дістав подовжувач, яким зв'язав руки і ноги потерпілої ОСОБА_2, чим обмежив їй можливість пересування. Далі ОСОБА_1 із сусідньої кімнати приніс еластичний бинт, яким заклеїв рот ОСОБА_2, тим самим вищевказаними діями ОСОБА_1 вчинив насильство відносно ОСОБА_2, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої. Після чого відкрито викрав мобільним телефоном «Нокіа 1600» в корпусі чорного кольору, вартістю 260 гривень, укомплектований SIM-картою мобільного оператора МТС з № НОМЕР_1, вартістю 42 гривні, на рахунку якої були грошові кошти у сумі 10 гривень, який належить ОСОБА_2 Після вчиненого ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, викраденим телефоном розпорядився на свій розсуд, чим завдав ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 312 грн.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав в повному обсязі, в суді показав, що він проживав разом із ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2. 13.01.2013 року приблизно о 17 год 00 хв він, з метою заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_2, зв'язав її, поклав її на ліжко та перев'язав ноги, обмежуючи її пересування, а також заклеїв її рот. Скориставшись її безпорадним станом, забрав її мобільний телефон марки «Нокіа» в корпусі чорного кольору. С місця скоєння злочину скрився, однак коли був затриманий працівниками міліції, мобільний телефон повернув ОСОБА_2 У вчиненому злочині щиро кається.
Обвинувачений ОСОБА_1 надав в суді покази, які є послідовними та повністю підтверджують обставини вчинення злочину.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України докази у даному кримінальному провадженні судом не досліджувалися, оскільки обвинуваченим вони не оспорюються. Наслідки, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України, йому зрозумілі.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про те, що мали місце вчинення ОСОБА_1 суспільно небезпечного винного діяння, яке відобразилося у відкритому викраденні чужого майна (грабіж) поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, яке вчинене саме ОСОБА_1, а тому умисні дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України.
Згідно п.1 ч.1 ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, судом визнається щире каяття, визнання вини.
В силу ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_1, суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного обвинуваченим злочину, ступінь тяжкості вчинених злочину, який є в силу ст. 12 КК України, тяжким злочином, особу винного, раніше не судимого, що характеризується за місцем проживання задовільно, його матеріальне становище, який не працює, те, що на обліках у лікаря психіатра і нарколога він не перебуває, наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання винному, тому суд, вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому у мінімальних межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за скоєний злочин, у вигляді позбавлення волі.
Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
При цьому, враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив злочин у перше, його молодій вік, а також думку прокурора, який не наполягав на ізоляції його від суспільства, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, і вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, встановлених у ст. 76 КК України.
Відповідно до ст. 100 КПК України, суд вирішує питання щодо речових доказів, якими по справі є: мобільний телефон марки «Нокіа» в корпусі чорного кольору, який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2, суд вважає, що його слід залишити в неї як у законного володільця.
Судові витрати у справі немає, арешт на майно ОСОБА_1 не накладався, цивільний позов по справі не заявлений.
Оскільки в суді щодо ОСОБА_1 згідно ухвали від 14.12.2013 року обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін якого закінчується 11.02.2014 року, а судом при призначенні покарання застосовано положення ст. 75 КК України, з метою забезпечення виконання призначеного судом покарання, суд вважає за необхідне змінити запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 на особисте зобов'язання та покласти обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 179, 183, 194, 370-371, 373-374, 376 КПК Україна, суд -
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст. ст.75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку - двох (2-х) років, не вчинить нового злочину і покласти на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти в кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи; періодично з'являтися на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід, до набрання даним вироком законної сили, обраний щодо ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, - змінити на особисте зобов'язання, звільнивши його з-під варти в залі суду негайно.
Покласти на ОСОБА_1 до набрання даним вироком законної сили наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає міста Севастополя, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора прокуратури м. Севастополя - Трохименко О.О.
У разі реального відбування покарання за даним вироком у вигляді позбавлення волі зарахувати ОСОБА_1 термін утримання його під ватрою з 14 грудня 2013 року до 30 січня 2014 року.
Речові докази по справі:
- мобільний телефон марки «Нокіа» в корпусі чорного кольору, який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2, - залишити в неї як у законного володільця.
Відповідно до ст. 395 КПК України вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається ОСОБА_1 та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: /підпис/ О.А. Шкімба