АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження 22ц/790/199/14 Головуючий 1 інстанції -Сиротніков Р.Є. Справа №2-1447/09 Доповідач - Кірсанова Л.І.

Категорія -спадкові

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Кірсанової Л.І.

суддів: Пилипчук Н.П., Трішкової І.Ю.,

при секретарі: Асєєвій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2013 року по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участі третіх осіб - Харківської міської ради, Третьої Харківської державної нотаріальної контори, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, за участі третіх осіб -Харківської міської ради, Третьої Харківської державної нотаріальної контори, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участі третіх осіб -Харківської міської ради, Третьої Харківської державної нотаріальної контори, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2009 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою в якій просить визнати за ним право власності на квартиру за дресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_6, який мешкав постійно за адресою АДРЕСА_1. після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді однокімнатної квартири АДРЕСА_1 яка належала померлому відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 02.07.2002 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу р.н.№ 3200, зареєстрованого в КП «Харківське міське БТІ» 10.07.2002 року.

За життя ОСОБА_6 склав заповіт, згідно якого все майно, що належало йому, де б таке не знаходилось та з чого б не складалось, він заповів позивачу - ОСОБА_2

Вказану спадщину ОСОБА_2 прийняв як спадкоємець за заповітом шляхом звернення із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори №11 м. Харкова. Вказану заяву позивач подав до нотконтори до спливу шестимісячного строку на прийняття спадщини, в березні 2003 року. Коли позивач звернувся до тієї ж нотконтори з питання видачі йому свідоцтва про право на спадщину, йому було відмовлено та повідомлено, що його заяву було передано до іншої нотаріальної контори, яка обслуговує адресу, де знаходиться спадкове майно, а саме - до третьої Харківської державної нотаріальної контори. Коли позивач звернувся до третьої нотконтори з питання оформлення спадщини, йому було відмовлено у оформленні його спадкових прав, оскільки одинадцята нотконтора, куди він звернувся із заявою про прийняття спадщини, переслала його заяву до ХДНК №3 через 8 місяців, а тому він, нібито, пропустив строк подачі заяви про прийняття спадщини, та йому було рекомендовано звернутися до суду. Вважав, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини ним не пропущений, в зв'язку із чим просив суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 із позовними вимогами ОСОБА_2 не погодився та звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання за ним права власності на спірну квартиру в порядку спадкування за законом. В обґрунтування вимог зустрічного позову зазначив, що він є спадкоємцем після смерті брата ОСОБА_6, що мешкав в АДРЕСА_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_1 за власний рахунок здійснив захоронення спадкодавця, що підтверджується рахунком-замовленням Державного спеціалізованого комунального підприємства «Ритуал» від 03 лютого 2003 року, свідоцтвом про поховання №900 від 07.06.2003р., рахунком-замовленням державного спеціалізованого комунального підприємства «Ритуал» від 07 липня 2003 року.

Також, здійснював догляд за померлим та його житлом протягом всієї хвороби, утримував брата, годував, придбавав необхідні для лікування медичні препарати. Також проживав на момент смерті в квартирі брата, таким чином вважає, що прийняв спадщину.

Згідно Заповіту від 28.02.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 все майно, що належало спадкодавцю ОСОБА_6, він заповідав донькам позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 (після укладення шлюбу ОСОБА_3) ОСОБА_8 та ОСОБА_4 в рівних частинах.

Станом на день звернення до суду по цьому заповіту спадок відповідачами не оформлено, відповідачі не реалізували право на спадок в зв'язку з тим, що ОСОБА_1 фактично прийняв цей спадок, проживав у квартирі, утримував та обслуговував її, сплачував всі експлуатаційні витрати та став фактичним власником цієї квартири, відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не заперечували проти цього. Квартира досі зареєстрована на померлого, що підтверджується технічним портом, виготовленим 11.09.2003р., оригінал якого знаходиться у ОСОБА_1

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із позовними вимогами ОСОБА_2 не погодились та звернулись до суду із зустрічним позовом в якому просили визнати право власності на спірну квартиру за ними в рівних частках на підставі заповіту, складеного ОСОБА_6 28.02.2000 року та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 В обгрунтування позовних вимог позивачі за зустрічним позовом зазначили, що вони є спадкоємцями після смерті двоюрідного дядька ОСОБА_6, що мешкав в АДРЕСА_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно Заповіту від 28.02.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу ОСОБА_7 все майно, що належало спадкодавцю заповідається ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частинах.

У позивачів за зустрічним позовом відсутня можливість зареєструвати право власності на спірну 1-кімнатну квартиру в зв'язку із чим вони просили суд визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рівних частинах право власності на вказану 1-кімнатну квартиру в порядку спадкування за заповітом.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 19.09.2013 року позовна заява ОСОБА_2 задоволена. Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, ОСОБА_3 відмовлено в повному обсязі.

З апеляційною скаргою на вказане рішення звернувся ОСОБА_1. посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення у справі, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог. ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог відмоівити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на ті ж доводи, що і в суді першої інстанції.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання за ним права власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 та відмовляючи в задоволенні позовних вимог за зустрічними позовними вимогами ОСОБА_1 , ОСОБА_4, ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того померлий ОСОБА_6 за життя склав заповіт від 22.01.2003 року, посвідчений ПН ХМНО ОСОБА_10, згідно якого на випадок своєї смерті все його майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що йому буде належати і на що він за законом матиме право, він заповів ОСОБА_2. На час розгляду справи судом ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не надано до суду відомостей щодо їх звернення до суду із позовом про визнання недійсним заповіту ОСОБА_6 від 22.01.2003 року та прийняття судом будь-яких рішень з цього питання .

Такі висновки судова колегія вважає правильними і зробленими у відповідності із зібраними по справі доказами.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. В силу ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Згідно ч.2 ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

У відповідності до ч.2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом, усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 03.02.2003 року, копія якого є в матеріалах справи.

За життя ОСОБА_6 було складено заповіт від 22.01.2003 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10, згідно якого на випадок своєї смерті ОСОБА_6 зробив таке розпорядження: все його майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що йому буде належати і на що він за законом матиме право, він заповів ОСОБА_2.

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 02.07.2002 року, копія якого є в матеріалах справи, ОСОБА_6 належала на праві приватної власності однокімнатна квартира АДРЕСА_1

З відповіді на запит суду третьої Харківської державної нотаріальної контори №01-14-324 від 07.04.2010 року вбачається, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, який мешкав в АДРЕСА_1 із заявами про прийняття спадщини звернулися: 15.02.2003 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4; 20.06.2003 року ОСОБА_2. Заведено спадкову справу 3972003.

З відповіді на запит суду за підписом завідувача 11-ї ХДНК від 13.04.2010 року №133801-10, вбачається, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 спадкова справа була заведена та передана до ХДНК №3 23.10.2003 року за територіальністю.

Матеріали справи містять належним чином завірену копію спадкової справи №68503, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 З цієї спадкової справи вбачається, що позивач за первісним позовом ОСОБА_2 звернувся до ХДНК №11 із заявою про прийняття спадщини за заповітом від 22.01.2003 року після смерті ОСОБА_6 20.06.2003 року, тобто до спливу шестимісячного строку. ОСОБА_3 ОСОБА_4 звернулись до ХДНК №3 із заявою про прийняття спадщини за заповітом від 28.02.2000 року після смерті ОСОБА_6 15.02.2002 року.

Матеріали спадкової справи також містять заяву ОСОБА_4 від 16.08.2006 року, в якій остання повідомляє нотаріальну контору про те, що їй відомо про звернення ОСОБА_2 про прийняття спадщини та про її намір звернутися до суду із позовом про визнання заповіту ОСОБА_6 від 22.01.2003 року недійсним. Але на час розгляду справи судом відповідачами за первісним позовом - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не надано до суду відомостей щодо їх звернення до суду із таким позовом та прийняття судом будь-яких рішень з цього питання. Крім того, позиції ОСОБА_4 та ОСОБА_3, як відповідачів за зустрічним позовом ОСОБА_1.( який вони повністю визнали та проти якого не заперечували) та як позивачів за зустрічним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (який вони повністю підтримали) є суперечливими та такими, що виключають одна одну.

З копії заповіту ОСОБА_6 складеного 28.02.2000 року та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, вбачається, що ОСОБА_6 на випадок своєї смерті заповів все належне йому майно ОСОБА_1 ( після укладення шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частинах.

Згідно ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана дове сти ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подають ся сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин судова колегія, аналізуючи надані докази у їх сукупності, знаходить, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 та визнав за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на спірну квартиру.

Також відповідно до вимог закону суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин підстав для зміни або скасування судового рішення судова колегія не вбачає. Відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у 20- денний термін з дня набрання законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: