У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлової С.О.

суддів: Квасневської Н.Д., Беха М.О.,

за участю прокурора Ретунської Н.В.,

захисника ОСОБА_1,

представника цивільного відповідача ОСОБА_2

розглянула у судовому засіданні 5 грудня 2013 року у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Хмельницької області на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 8 травня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 23 липня 2013 року щодо ОСОБА_3

Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 8 травня 2013 року

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,

в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості,

- виправдано за ч. 1 ст. 286 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 23 липня 2013 року вирок залишено без зміни.

Органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачувався в тому, що він 20 червня 2010 року, приблизно о 18 год. 10 хв., виконуючи пасажирські перевезення автобусом «IVECO», д.н.з. НОМЕР_1, за маршрутом «Озерна-Гречани», рухаючись по вул. Кам'янецькій зі сторони вул. Вайсера у м. Хмельницькому, при проїзді перехрестя вулиць Кам'янецької та Примакова, порушив п. п. 1.3, 1.5, 8.7.3, 8.10, 16.3 Правил дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «DAEWOO Lanos», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, який виконував проїзд перехрестя, рухаючись по вул. Примакова зі сторони вулиці Соборної в напрямку до вул. Шестакова.

Внаслідок ДТП було пошкоджено транспортні засоби, водій автомобіля «DAEWOO Lanos» ОСОБА_4 та пасажирка ОСОБА_5 отримали, відповідно, легкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження, а пасажирка автобуса «IVECO» ОСОБА_6 - легкі тілесні ушкодження.

Суд дійшов висновку про те, що зібрані у справі докази вказують на невинуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_3 та направлення справи на новий судовий розгляд. Посилається на порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону. На думку прокурора, суд дійшов необґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Вважає, що суд залишив поза увагою докази, які підтверджують вину виправданого. Звертає увагу на те, що окремі свідки були допитані судом у відсутність прокурора.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка не підтримала касаційну скаргу, думку захисника виправданого та представника цивільного відповідача, які просили залишити судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення захисника ОСОБА_1 про необхідність залишення судових рішень без зміни, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Доводи заступника прокурора області про необгрунтованість виправдання ОСОБА_3 у вчиненні злочину є аналогічними тим, що були наведені в апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вони були визнані апеляційним судом безпідставними, оскільки суперечать матеріалам кримінальної справи.

Як убачається з матеріалів справи, органом досудового слідства дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження, а ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - легкі тілесні ушкодження. Провівши судове слідство, суд дійшов висновку про те, що зібрані докази вказують на відсутність в діях ОСОБА_3 складу інкримінованого злочину.

Апеляційний суд обгрунтовано погодився з рішенням суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_3 складу інкримінованого злочину, оскільки місцевий суд, дослідивши всі обставини, які могли мати значення для справи, надавши в судовому засіданні належну оцінку доказам, належно обґрунтував своє рішення.

Так, суд критично оцінив висновки наявних у справі судово-медичної експертизи № 1225 від 15.06.2010 (а.с. 64 т. 1) та повторної судово-медичної експертизи № 194 від 08.02.2011 (а.с. 182 т. 1), згідно яких у ОСОБА_5 виявлений перелом 4-ї крижової кістки з незначним зміщенням уламків, оскільки вони є суперечливими та достатньо не обґрунтованими. Своє рішення суд мотивував належним чином.

Суд поклав в основу виправдувального вироку висновок комісійної судово-медичної експертизи від 29.11.2011 року, яким не підтверджується отримання під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 20 червня 2010 року, потерпілою ОСОБА_5 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості у вигляді перелому 4-ої крижової кістки. Оскільки цим висновком підтверджується отримання ОСОБА_5 лише легких тілесних ушкоджень, як і у потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_4, то висновок суду про відсутність в діях ОСОБА_3 складу злочину, у вчинення якого він обвинувачувався органом досудового слідства є правильним.

За наведених обставин, рішення суду про необхідність виправдання ОСОБА_3 за відсутністю в діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, є обґрунтованим, оскільки обвинувачення, висунуте виправданому, не знайшло свого підтвердження доказами, яким суд дав належну оцінку.

Розглядаючи справу щодо ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції дотримався вимог ст. 377 КПК України 1960 року, проаналізував всі доводи апеляції прокурора щодо незаконності виправдувального вироку, дав вичерпну відповідь на всі доводи апеляції й обґрунтовано залишив її без задоволення, мотивувавши своє рішення належним чином.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування судових рішень щодо ОСОБА_3, не виявлено.

Керуючись статтями 394-396, 398 КПК України від 28 грудня 1960 року та пунктами 11, 15 Перехідних положень КПК України від 13 квітня 2012 року, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області залишити без задоволення.

Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 8 травня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 23 липня 2013 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни.

С у д д і :

С.О. Орлова Н.Д. Квасневська М.О Бех