ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" січня 2014 р. м. Київ К/9991/19850/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Малиніна В.В. (доповідач), Ситникова О.Ф., Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про стягнення державної соціальної допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2010 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулася до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси (далі - відповідач), в якому просила зобов'язати відповідача врахувати в пільговий стаж відпустку по догляду за першою дитиною в період з 22.12.1983 року до 22.12.1986 року та за другою дитиною з 03.04.1987 року до 03.04.1990 року, у зв'язку з чим позбавили її в січні та в жовтні 2007 року конституційного права на призначення пільгової пенсії, зобов'язати зарахувати до страхового стажу період з 01.06.2007 року до 15.04.2008 року період роботи в ТОВ «Одеський ливарний завод» та підприємницьку діяльність та здійснити перерахунок та виплату суми перерахованої пенсії в період з 15.04.2008 року по 01.05.2010 року.

Крім того, позивач просила зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати, що передує року звернення.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 31.08.2010 року позов задоволено частково.

Зобов'язано УПФУ в Суворовському районі м. Одеси зарахувати до страхового стажу ОСОБА_4 період роботи в ТОВ «Одеський ливарний завод» та підприємницьку діяльність з 20.06.2007 року по 31.10.2007 року та здійснити перерахунок пенсії з 15.04.2008 року, виплатити різницю між перерахованою і отриманою пенсією.

Зобов'язано УПФУ в Суворовському районі м. Одеси здійснити розрахунок пенсії ОСОБА_4 згідно ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати штатного працівника в Україні за 2007 рік - 1352,75 грн., здійснивши перерахунок та виплату різниці між перерахованою і отриманою пенсією за період з15.04.2008 року по 01.05.2010 року.

Зобов'язано УПФУ в Суворовському районі м. Одеси для розрахунку пенсії ОСОБА_4 застосувати коефіцієнти підвищення пенсії згідно ч.2 ст.42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01.03.2009 року - 1,267, з 01.03.2010 року - 1,211, здійснити її перерахунок та виплатити різницю між перерахованою і отриманою пенсією. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012 року рішення суду першої інстанції змінено та викладено резолютивну частину постанови у наступній редакції: «Зобов'язано УПФУ в Суворовському районі м. Одеси зарахувати до страхового стажу ОСОБА_4 період роботи в ТОВ «Одеський ливарний завод» та підприємницьку діяльність з 20.06.2007 року по 31.10.2007 року, здійснити перерахунок пенсії з 15.04.2008 року, виплатити різницю між перерахованою і отриманою пенсією.

Зобов'язано УПФУ в Суворовському районі м. Одеси здійснити розрахунок пенсії ОСОБА_4 згідно ч.2 ст.27 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати штатного працівника в Україні за 2007 рік - 1352,75 грн., здійснивши перерахунок та виплату різниці між перерахованою і отриманою пенсією за період з15.04.2008 року по 01.05.2010 року».

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказуючи на допущені, на думку позивача, апеляційним судом неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 КАС України.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.223 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням відповідача №14 від 04.02.2008 року ОСОБА_4 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, а вже з 15.04.2008 року позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 без врахування стажу в ТОВ «Одеський ливарний завод» та підприємницької діяльності і було враховано періоди з 09.08.1988 року по 14.08.1988 року та з 15.08.1989 року по 11.09.1989 року догляд за дитиною до трьох років (а.с.8,10).

Згідно з вимогами положення п.«б» ч.1 ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки б місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Згідно з вимогами ч.2 ст.181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.

Колегія суддів погоджується з висновками судів в частині відмови у зарахування періодів з 22.12.1984 року до 22.12.1986 року та з 03.04.1988 року до 03.04.1990 року знаходження у відпустці по догляду за дітьми до трьох років у пільговий стаж, оскільки позивач виходила з відпусток і займала посади, які не відносяться до списку №2 і не дають можливості враховувати роботу на них до пільгового стажу.

Стаття 62 вказаного закону визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.40 вищезазначеного Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.

За бажанням застрахованої особи, згідно положень ч.2 ст.27 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом. - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцяти мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону - ч.3 ст.27 цього Закону.

Статтею 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам І 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на І відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів, щодо безпідставними посилання представника відповідача на неврахування роботи позивача з 20.06.2007 року по 31.10.2007 року в ТОВ «Одеський ливарний завод» через несплату страхових внесків, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, а саме - з відомостей системи персоніфікованого обліку, наявна відмітка про сплату внесків по 31.10.2007 року з датою підписання у страхувальника 11.03.2009 року (а.с.72), тому бездіяльність відповідача в не зарахуванні цього періоду є неправомірною.

Також колегія суддів погоджується з висновками судів в частині неправомірних дій відповідача щодо неврахування до страхового стажу періоду зайняття підприємницькою діяльністю, оскільки відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 року N22-1 період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, у тому числі за спрощеною системою оподаткування, з 01.07.2000 року підтверджується даними персоніфікованого обліку за інформацією відділу персоніфікованого обліку органу Пенсійного фонду, тобто незважаючи на те, що в трудовій книжці відсутні про це відомості.

Частинами 4 та 5 п.1 ст.40 цього ж Закону передбачено, що для визначення розміру пенсії за віком, відповідно до ч.2 ст.27 цього Закону, заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід) , виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Вірними є висновки апеляційного суду в частині відмови у задоволених позовних вимог щодо перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати, що передує року звернення, оскільки показники середньої заробітної плати застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки апеляційного суду є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, зазначених висновків та обставин справи не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про стягнення державної соціальної допомоги, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.

Судді: В.В.Малинін

О.Ф.Ситников

О.П.Стародуб