АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа №: 22-ц/191/181/14Головуючий суду першої інстанції:Морозова Л.М.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Моісеєнко Т. І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:
головуючого суддіМоіс еєнко Т.І.,
суддівРоманової Л.В., Редько Г.В.,
при секретаріМартиненко М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про припинення права спільної часткової власності на житловий будинок та встановлення порядку користування земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_8, ОСОБА_9 на рішення Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 12 грудня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2013 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_8 про припинення права спільної часткової власності на будинок АДРЕСА_1 та виділення в приватну власність приміщень кухні 1-1, кімнати 1-2, 1-3, 1-4 у будинку літер «А», веранди літер «а», встановлення порядку користування земельною ділянкою загальною площею 0,0685 га у АДРЕСА_1 з урахуванням часток в нерухомому майні.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачам відповідно до свідоцтва про право приватної власності на будинок належить 1650 часток домоволодіння АДРЕСА_1, а відповідачці належить інша частина домоволодіння, яку вона отримала у спадщину. Домоволодіння знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,0685 га. Відносно користування земельною ділянкою між сторонами виникають сварки. Відповідачка не оформила спадкові права тому позивачі не можуть приватизувати земельну ділянку та побудувати на неї господарські споруди для обслуговування будинку. На підставі ст. 89 Земельного кодексу України, ст.ст. 367, 372 ЦК України просили задовольнити їх позовні вимоги.
Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 12 грудня 2013 року позов ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було задоволено.
Припинено право спільної часткової власності на будинок АДРЕСА_1 між ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Виділено у приватну власність ОСОБА_6, ОСОБА_7 кухню 1-1 площею 7,5 кв.м., кімнати 1-2 площею 6,7 кв.м., 1-3 площею 9,4 кв.м., 1-4 площею 10,3 кв.м. у будинку літер «А», веранду літ. «а» площею 8,1 кв.м., що становить 34100 частки домоволодіння АДРЕСА_1.
У приватну власність ОСОБА_8 виділено прибудову літер «А1», уборну літер «Ж», тамбур літер «а1», тамбур літер «а2», сарай літер «Б», сарай літер «Г», літню кухню літер «В», сарай літер «Д», що становить 66100 частки домоволодіння АДРЕСА_1.
В користування позивачам ОСОБА_6, ОСОБА_7 виділено земельну ділянку площею 219 кв.м. на 1650 частки домоволодіння, в тому числі під будівлями та спорудами. На схематичному плані у додатку № 2 до висновку експертизи ця земельна ділянка позначена червоним кольором.
Відповідачці ОСОБА_8 виділено в користування земельну ділянку площею 466 кв.м. на 3450 частки домоволодіння, в тому числі під будівлями та спорудами. На схематичному плані у додатку № 2 до висновку експертизи ця земельна ділянка позначена синім кольором.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_8 та ОСОБА_9, посилаючись на не з'ясування судом всіх обставин справи, не визначення всіх співвласників спірного домоволодіння, та порушення норм процесуального права, просять оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове -про відмову у позові.
На думку апелянтів, оскаржуваним рішенням порушені законні права та інтереси ОСОБА_9, оскільки він не був залучений до участі у справі, хоча є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10, за якою було зареєстровано право власності на частку спірного домоволодіння, і поряд з ОСОБА_8 є спадкоємцем першої черги після її смерті, і має право на отримання частки спадкового майна.
Згідно вимог частини 1, ч. 3 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на будинок від 20 жовтня 2008 року (а.с. 6) позивачам належить на праві спільної часткової власності 1650 часток домоволодіння АДРЕСА_1. Інша частина домоволодіння зареєстрована за померлою ОСОБА_10, спадкові документи після смерті якої не оформлені. У вказаній частці домоволодіння мешкає ОСОБА_8, домоволодіння знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,0685 га.
Апелянти посилаються на те, що за життя ОСОБА_10 заповіт не складала. ОСОБА_9, як її син, є спадкоємцем першої черги , зареєстрований у спірному домоволодінні, тобто прийняв спадщину, тому має рівні права із своєю сестрою ОСОБА_8 на частку у будинку та земельної ділянки. Вважає, що не з'ясування обставин справи щодо власників об'єкту спору, не залучення судом першої інстанції ОСОБА_9 до участі у справі є порушенням процесуальних норм та підставою для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у позові.
Зазначені доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що суд не з'ясував хто є власниками спірного домоволодіння на час розгляду справи. В матеріалах справи також відсутні відомості про те, за ким на даний час зареєстровано право власності на 3450 часток домоволодіння, які не належать позивачам, відсутнє свідоцтво про смерть ОСОБА_10, копія спадкової справи, заведеної після її смерті , з якої можливо встановити коло спадкоємцем та інформацію про те, чи було отримано будь-ким із спадкоємців свідоцтво про право на спадщину за законом.
При вирішенні питання щодо захисту інтересів позивачів суд першої інстанції не визначився з колом осіб, які мають відповідати за вказаним позовом, не було витребовано відомості щодо осіб, зареєстрованих у вказаному будинку.
З урахуванням того, що з апеляційної скарги та наданою апелянтами довідки вбачається, що ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, належало право власності на частку у домоволодінні АДРЕСА_1 825 часток даного домоволодіння нею було продано за договором купівлі - продажу, який був засвідчений Судацькою державною нотаріальною конторою 28 березня 1997 р. за реєстром № 1 -1254 (а.с. 87) У власності ОСОБА_10 залишилося 1725 часток домоволодіння. (а.с. 87) З дослідницької частини висновку № 23 судової будівельно - технічної та земельно - технічної експертизи від 06 листопада 2013 року вбачається, що продані 28 березня 1997 року ОСОБА_10 825 часток домоволодіння належать ОСОБА_11 (аркуш 47 інвентарної справи ) (а.с. 43) В експертизі також зазначено, що домоволодіння розташоване на земельній ділянці розміром 631 кв.м. (аркуш 43 інвентарної справи) (а.с. 43)
Відповідно до закріпленого в ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства та за замістом ч. 1 ст. 33 ЦК України залучення судом до участі у справі особи як співвідповідача можливе лише як результат вирішення судом клопотання позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
Лише повний суб'єктний склад відповідачів надає підстави суду для вирішення судом питання щодо можливості припинення спільної часткової власності на домоволодіння, визначення порядку користування земельної ділянки, оскільки впливає на права та обов'язки ОСОБА_9 та ОСОБА_11, як співвласників нерухомого майна.
Припинення права спільної часткової власності має своїм наслідком виділення кожному із співвласнику його частки у спільному нерухомому майні, отже до розгляду у справі суду першої інстанції необхідно було залучити всіх співвласників домоволодіння.
Суд апеляційної інстанції, встановивши, що позов пред'явлений не до всіх осіб, які повинні відповідати по справі, в силу положень ст. 303, ст. 307 ЦПК України щодо меж розгляду справи та відсутності повноважень наданих йому цим Кодексом, позбавлений можливості усунути зазначені помилки суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд вирішив справу в порушення процесуальних норм права.
Порушення судом першої інстанції норм процесуального права є відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення - про відмову у задоволенні позову.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, частиною 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_8, ОСОБА_9 на рішення Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 12 грудня 2013 року задовольнити.
Рішення Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 12 грудня 2013 року скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про припинення права спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та встановлення порядку користування земельною ділянкою за вказаною адресою, відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді:
Т.І. МоісеєнкоЛ.В. РомановаГ.В. Редько