РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 0101/4089/2012Головуючий суду першої інстанції:Ізотенко Д.О.
№ провадження: 22-ц/190/175/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Болотов Є. В.
"22" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Болотова Є.В.
Суддів:Пономаренко А.В. Сокола В.С.
При секретарі:Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за теплову енергію,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 жовтня 2012 року,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2012 року ОП «Кримтеплокомуненерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за теплову енергію.
Вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1, однак він не виконує зобов'язання по оплаті витрат за отриману теплову енергію.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути заборгованість по оплаті наданих послуг у розмірі 12 538,31 грн.
Заочним рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 жовтня 2012 року задоволено позов орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за теплову енергію. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» заборгованість в розмірі 12 538 грн. 31 коп. Розподіл судових витрат проведено відповідно до ст. 88 ЦПК України.
Ухвалою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16.09.2013 року заяву ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати заочне рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОП «Кримтеплокомуненерго». Вказує на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, та дослідження доказів з порушенням встановленого порядку.
В судовому засіданні апелянт вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Представник ОП «Кримтеплокомуненерго» проти апеляційної скарги заперечила.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши апелянта, представника ОП «Кримтеплокомуненерго», перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має сплатити ОП «Кримтеплокомуненерго» заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 12 538,31 грн.
Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна.
Встановлено, що відповідач є споживачем теплової енергії ОП «Кримтеплокомуненерго».
Правовідносини, які виникли у сторін з приводу постачання теплової енергії, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України «Про теплопостачання» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з п. 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
В силу ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України також передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Разом з тим, позивач визначив заборгованість за надані послуги у розмірі 12 538,31 грн., поза межами строку позовної давності.
Відповідач під час розгляду справи посилався на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував положення закону, задовольнивши позовні вимоги в повному розмірі, не звернувши уваги на пропуск позивачем строку позовної давності.
Таким чином, заборгованість за період з 01.03.2009 року по 01.03.2012 року (в межах строку позовної давності ) становить 5 906 грн. 45 коп.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не проживає у квартирі, відтак не повинен нести витрати по оплаті витрат за спожиту теплову енергію, не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення, оскільки теплова енергія постачається незалежно від вказаних обставин.
Довід апеляційної скарги про те, що сторони не укладали договір про надання послуг з поставки теплової енергії, колегія суддів оцінює критично, оскільки відповідачем не представлено доказів неналежного виконання позивачем послуг з теплопостачання.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що заочне рішення суду в частині стягнення заборгованості за теплову енергію слід змінити, із зменшенням заборгованості до 5 906 грн. 45 коп.
В решті заочне рішення суду від 09 жовтня 2012 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 303, п. 3 ч. 1 ст. 307, ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Заочне рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 жовтня 2012 року змінити, зменшивши розмір заборгованості до 5 906 грн. 45 коп.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді