УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 123/9447/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Тихопой О.О.

№ провадження: 22-ц/190/392/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Болотов Є. В.

22 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Болотова Є.В.

Суддів:Пономаренко А.В. Сокола В.С.

При секретарі:Урденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2012 року задоволено позов публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитом в розмірі 30 794, 03 грн., заборгованість по сплаті відсотків в розмірі 4 830, 39 грн., заборгованість по пені в розмірі 5 257, 89 грн. Розподіл судових витрат проведено відповідно до ст. 88 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи.

В судове засідання сторони не з'явилися, про його час і місце повідомлялися належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Проте, в порушення вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання з боку відповідача не було виконано належним чином.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів.

Судом першої інстанції встановлено, що між Банком та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір № 014/0317/82/0035642 від 24.04.2012 року, відповідно до умов якого Банк надав відповідачці кредит у сумі 33 031, 67 грн., строком до 24.04.2018 року.

Відповідно до п. 1.1.8. договору відсотки за користування кредитом були встановлені у розмірі 34,4% річних.

Згідно умов кредитного договору, ОСОБА_7 зобов'язалася щомісячно, до 24-го числа кожного місяця, прочинаючи з місяця наступного за місяцем надання кредиту, здійснювати погашення кредиту, згідно графіку погашення кредитної заборгованості та погашати проценти за користування цим кредитом. Крім того, у випадку порушення відповідачем графіку погашення кредита та відсотків, нараховується пеня у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Проте відповідачем зобовязання належним чином виконано не було, унаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором станом на 25.06.2013 року в розмірі 40 882 грн. 31 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 30 794, 03 грн., заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 4 830, 39 грн., заборгованості по пені в розмірі 5 257, 89 грн.

Правильно встановивши фактичні обставини, суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку про те, що з відповідачки на користь банку підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором, яка становить 40 882 грн. 31 коп.

Доводи апеляційної скарги про те, що заборгованість за кредитом визначена банком з порушенням вимог закону, не підтверджені будь-якими допустимими засобами доказування.

Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду від 12 листопада 2013 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. 315, ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: