Справа № 492/753/13-ц

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

Іменем України

21 січня 2014 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі головуючого судді Крикуна М.П. при секретарі Богдан А.І., за участю: представника позивачки ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника співвідповідача - відділу Держземагенства у Тарутинському районі Одеської області Цуркана Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Арцизі Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_2, відділу Держземагенства у Тарутинському районі Одеської області, третя особа Підгірненська сільська рада Тарутинського району Одеської області, - про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю та зобов'язання скасувати державну реєстрацію державного акта на право приватної власності на землю,

встановив:

ОСОБА_5 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що вона проживає у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до рішень Підгірненської сільської ради Тарутинського району Одеської області від 30 грудня 1997 року № 4 та від 3 грудня 2009 року № 124-V відповідачу передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,2500 гектарів для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_2. Їй також відповідно до рішення Підгірненської сільської ради від 09.11.2009р. №116-V передана у приватну власність присадибна земельна ділянка в АДРЕСА_1 площею 0,25 га. При зверненні до землевпорядної організації з приводу виготовлення державного акту на право приватної власності на землю, їй стало відомо, що частина належної їй земельної ділянки на якій розташований її будинок вже приватизована відповідачем ОСОБА_2 та ним виготовлений державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії АИ № 235782. В зв'язку з тим, що частина земельної ділянки, на якій розташований її житловий будинок оформлена відповідачем, їй було відмовлено у виготовленні технічної документації на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, що не дає їй змоги повноцінно обслуговувати свій житловий будинок. Позивачка просить суд визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії АИ № 235782, виданий Підгірненською сільською радою на ім'я ОСОБА_2 та зобов'язати реєстраційну службу Тарутинського районного управління юстиції Одеської області скасувати державну реєстрацію вказаного державного акту та повернути земельну ділянку у власність Підгірненської сільської ради.

01.07.2013 року позивачка ОСОБА_5 звернулась до суду з заявою про часткову зміну своїх позовних вимог, в якій просить суд зобов'язати відділ Держземагенства у Тарутинському районі Одеської області скасувати у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю реєстрацію вищевказаного державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_2 та повернути земельну ділянку у власність Підгірненської сільської ради.

В судовому засіданні за клопотанням представника позивачки ОСОБА_1, яке підтримала позивачка, судом залучено до участі у справі в якості співвідповідача - відділ Держземагенства у Тарутинському районі Одеської області.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_5 позов підтримала повністю, просила суд задовольнити позов у повному обсязі та пояснила суду, що у 2009 році вона звернулась до Підгірненської сільської ради з заявою про видачу їй земельної ділянки для обслуговування житлового будинку. Рішенням сільської ради від 09.11.2009 року їй було передано 0,25 га земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1. Вона звернулась до ПП «Паралель-Т» з заявою про виготовлення технічної документації та державного акту про передачу їй земельної ділянки у приватну власність, однак, їй було в цьому відмовлено, оскільки, кут належного їй житлового будинку знаходиться на земельній ділянці сусіда ОСОБА_2, який проживає по сусідству - АДРЕСА_2 і який вже виготовив державний акт на землю. При виготовлені ОСОБА_2 державного акту та технічної документації, акт про винесення у натурі меж земельної ділянки вона не підписувала, межі земельної ділянки не погоджувала. У 1962 році вищевказаний будинок, в якому вона проживає і який належить їй на праві приватної власності на підставі договору дарування від 06.12.2005р., побудувала її бабуся, а у 1972 році він був перебудований її матір'ю. В теперішній час вона не може повноцінно обслуговувати свій житловий будинок, оскільки частина - кут її житлового будинку, розташований на земельній ділянці відповідача, яка належить йому відповідно до державного акту. З цього приводу вона зверталась з заявою до сільської ради, і комісією сільської ради складено акт про накладення земельної ділянки відповідача на житловий будинок позивачки. Акт від 03.08.2012 року вона не підписала, оскільки відповідач на той час був Підгірненським сільським головою і вона скористалась своїм правом та звернулась з позовом до суду. Не заперечує той факт, що кут її житлового будинку знаходиться на земельній ділянці, яка належить відповідачу відповідно до державного акту, а межа між земельною ділянкою відповідача та її земельною ділянкою проходить по її будинку, що підтверджується вищевказаним актом. Вважає, що можливо змінити конфігурацію земельної ділянки відповідача, відступити від її будинку, не порушив при цьому санітарні, будівельні та протипожежні норми, та не порушуючи її право на обслуговування свого житлового будинку, та не зменшивши площу земельної ділянки відповідача, яка передана йому відповідно до рішення сільської ради за рахунок прилеглої земельної ділянки.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позов підтримав повністю, просив суд задовольнити позов у повному обсязі та пояснив суду, що для визначення меж земельної ділянки проводиться кадастрова зйомка землі, яка включає, зокрема, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. В технічній документації, яку надав відповідач, у акті прийому-передачі земельної ділянки, відсутнє погодження меж цієї земельної ділянки з сусідом, що є порушенням ст. 198 ЗК України, тобто перед розробкою документації проводиться кадастрова зйомка, яка в себе обов'язково включає дані про погодження меж земельної ділянки між суміжними землекористувачами. Відповідач, будучи на той час Підгірненським сільським головою сам собі зробив державний акт, сам його підписав з порушенням меж та з порушенням земельного законодавства. Рішенням Підгірненської сільської ради від 09.11.2009 року № 116-V позивачці ОСОБА_5 передано 0,2500 га земельної ділянки, на якій збудований її житловий будинок на який вона має правовстановлюючий документ. ОСОБА_5 було відмовлено у виготовленні технічної документації, щодо складання документів, що посвідчують право власності на передану їй земельну ділянку, оскільки не була узгоджена межа земельних ділянок між суміжними землекористувачами. В теперішній час, на земельній ділянці, яка належить відповідачу відповідно до державного акту, розташована частина житлового будинку позивачки і вона не може користуватися своїми правами з повноцінного обслуговування свого житлового будинку. При зверненні позивачки до сільської ради для визначення меж земельної ділянки їй було роз'яснено, що, оскільки не була узгоджена суміжна межа земельної ділянки між суміжними землекористувачами, відповідач не мав права виготовляти державний акт на приватної власності на земельну ділянку. Державний акт був виготовлений відповідачем без встановлення меж земельної ділянки, без погодження з суміжними землекористувачами, без підпису сусіднього землекористувача, без передачі межових знаків на зберігання, тобто з порушенням земельного законодавства, в зв'язку з чим такий акт повинен бути визнаний недійсним. Позивачка не підписувала акт встановлення меж земельної ділянки в натурі. Не заперечує той факт, що кут житлового будинку позивачки знаходиться на земельній ділянці, яка належить відповідачу відповідно до державного акту. Вважає, що можливо виділити відповідачу земельну ділянку площею 0,2500 га землі одночасно не порушуючи при цьому право позивачки на обслуговування свого житлового будинку, змінив конфігурацію земельної ділянки відповідача, дотримав при цьому санітарні, будівельні та протипожежні норми.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовну заяву не визнав, просив в її задоволенні відмовити та пояснив суду, що він проживає у будинку 1932 року побудови і у нього є правовстановлюючий документ на цей будинок - свідоцтво про право власності на будинок. Раніше між його батьками та сусідами був скандал з приводу меж земельної ділянки. При виділенні земельної ділянки під забудову житлового будинку кожний громадянин при будівництві будинку повинен вирішити, скільки необхідно залишити для обслуговування житлового будинку, існують межові знаки і він це роз'яснював сусідам, однак, вони проігнорували всі правила та норми забудови. Позивачка побудувала житловий будинок на земельній ділянці, яка була виділена йому. При виготовленні державного акту, статтю 198 ЗК України він не порушував і державний акт виготовив відповідно до земельного законодавства. Коли він складав та підписував державні акти як Підгірненський сільський голова, межі земельної ділянки з сусідами не погоджував, оскільки робив це по спрощеній системі на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 884, яка передбачає спрощену систему оформлення державного акту і відповідно до зазначеної постанови немає необхідності погоджувати межі земельної ділянки з сусідами. На момент виготовлення ним державного акту межі земельної ділянки у натурі не були встановлені. Не заперечує той факт, що кут будинку позивачки знаходиться на його земельній ділянці, на яку він отримав державний акт у 2010 році і межа його земельної ділянки відповідно до державного акта проходить по будинку позивачки.

В судовому засіданні представник співвідповідача - відділу Держземагенства у Тарутинському районі Одеської області Цуркан Е.О. пояснив суду, що 28.12.2010 року відділом Держземагенства у Тарутинському районі Одеської області на підставі рішень Підгірненської сільської ради від 30 грудня 1997 року № 4 та від 3 грудня 2009 року № 124-V ОСОБА_2 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 гектарів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Згідно п.п. «б» п. 2 ст. 198 ЗК України технічна документація повинна бути погоджена з суміжними власниками землекористувачами, але дана технічна документація була виготовлена відповідачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.1999 року № 884, яка фактично встановила спрощену систему видачі державних актів громадянам на безоплатній основі, відповідно до якої немає необхідності погоджувати межі земельної ділянки між суміжними власниками землекористувачами. В даній технічній документації є акт прийому - передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_2 Державний акт був виготовлений на підставі технічної документації, а вона була виготовлена частково з порушеннями. Погодження повинно бути відповідно до закону, а постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1999 року № 884 цей механізм не врегульований. Вважає, що державний акт був виданий відповідачу з порушенням земельного законодавства, оскільки, згідно акту земельна ділянка належить відповідачу, а на цій земельній ділянці знаходиться частина житлового будинку, який належить позивачці на підставі правовстановлюючого документу. Це сталося з причини того, що землевпорядною організацією не проводилась аерофотозйомка, при виготовленні державного акту користувались загальною аерофотозйомкою, яка проводилась ще у 1963 році і відбулась накладка земельних ділянок відповідача та позивачки, сталось те, що частина житлового будинку позивачки знаходиться на земельній ділянці відповідача, яка належить йому відповідно до державного акту.

В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_6 пояснив суду, що спір між сторонами можливо вирішити мирно, оскільки у позивачки та відповідача є по 0,2500 га землі, які їм передані у приватну власність відповідно до рішення Підгірненської сільської ради. Будинок позивачки зносити не має потреби, необхідно пересунути межу і площа земельних ділянок позивачки та відповідача залишиться по 0,2500 га, це можливо зробити за рахунок земель, які передані під особисте селянське господарство, тобто межу можливо провести під існуючі забудови з дотриманням санітарних, будівельних, протипожежних норм з дотриманням прав як позивачки та відповідача. Дійсно відбулося накладення земельних ділянок, оскільки державний акт був виготовлений відповідачем по спрощеній системі з порушенням земельного законодавства. Порушення виявились у тому, що державний акт був підписаний без погодження із суміжними землекористувачами, тобто без погодження з позивачкою ОСОБА_5 Кут будинку позивачки знаходиться на земельній ділянці, яка передана у власність ОСОБА_2 на підставі державного акту, але на цей будинок у позивачки є правовстановлюючий документ, тобто позивачка зараз не може повноцінно обслуговувати свій будинок, треба будинок обійти, побудувати вимощення відповідно до санітарних, будівельних, протипожежних норм та правил. На даний момент порушуються вимоги чинного законодавства: будівельні, санітарні, протипожежні норми, що стосуються обслуговування позивачкою свого житлового будинку. ОСОБА_5 в теперішній час не може виготовити державний акт на земельну ділянку в зв'язку з тим, що є накладення земельних ділянок. З цього приводу 03.08.2012 року комісією Підгірненської сільської ради був складений акт, який також підписав відповідач ОСОБА_2 До земельної ділянки сторін примикає земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, раніше всім видавалося по 0,40 га землі, тому земельна ділянка дозволяє одній і другій стороні виділити по 0,2500 га землі, не чіпаючи житловий будинок позивачки, на який виготовлений правовстановлюючий документ.

Суд, заслухав пояснення сторін, перевірив матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії договору дарування від 06 грудня 2005 року, посвідченого державним нотаріусом Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області Давидовою Н.Г. та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за реєстровим номером 1014862, ОСОБА_8 подарував, а ОСОБА_5 прийняла в дар належний дарувальнику житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, та складається в цілому з одного саманного житлового будинку, загальною площею 84,2 кв.м., житловою площею 64,6 кв.м. та надвірних споруд, розташованих на земельній ділянці площею 2500 кв.м. Зазначений житловий будинок з надвірними спорудами належить дарувальнику на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Підгірненської сільської ради 23.11.2005 року, на підставі рішення № 30 від 28.10.2005 року, та зареєстрованого в Тарутинському районному бюро технічної інвентаризації в книзі № 6, під реєстровим № 66, за реєстраційним номером 12893526, згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9146312 від 02.12.2005 року (а.с. 7-8, 10).

Згідно з копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Тарутинським районним бюро технічної інвентаризації від 15.12.2005 року, ОСОБА_5 зареєструвала своє право власності на вищевказаний житловий будинок (а.с. 9).

Як вбачається з копії технічного паспорту від 06.09.2005 року, визначений план земельної ділянки житлового будинку АДРЕСА_1, яким передбачений промір для обслуговування зазначеного житлового будинку (а.с. 11-15).

Відповідно до рішення Підгірненської сільської ради Тарутинського району Одеської області від 09.11.2009 року № 116-У та списку до нього, ОСОБА_5 надана безоплатно у приватну власність земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 135-141).

Як видно з копії акту від 03.08.2012 року, складеного комісією Підгірненської сільської ради у складі Підгірненського сільського голови - Марашлеця Д.П. - голови комісії, та членів комісії - ОСОБА_11, Забунова В.Г., в присутності мешканців с. Підгірне - ОСОБА_2 та ОСОБА_5, згідно промірів зазначених в державному акті серії АИ № 235817 зареєстрований за № 011053400236, кадастровий № 5124787600:02:001:0127, виданий на присадибну ділянку площею 0,25 га по АДРЕСА_2 ОСОБА_2, на місцевості при збігу точок по державному акту, межова лінія між земельною ділянкою, яка знаходиться по АДРЕСА_2 - ОСОБА_2 та земельною ділянкою ОСОБА_5 по АДРЕСА_1, проходить по будинку ОСОБА_5, що не дозволяє ОСОБА_5 проводити за своїм будинком роботи з обслуговування житлового будинку. Згідно документації технічного паспорту на домоволодіння по АДРЕСА_1, виготовленого у Тарутинському БТІ на ОСОБА_5, є промір для обслуговування житлового будинку. Вказаний акт був підписаний ОСОБА_2, що свідчить про те, що він з ним погодився (а.с. 21).

Відповідно до роз'яснення інженера ПП «Паралель-Т» від 03.08.2012 року, ОСОБА_5 було відмовлено у наданні послуг з виготовлення технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розміщена на території Підгірненської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з відновленням (встановлення) меж земельної ділянки на місцевості, між суміжними власниками землекористувачами не було узгоджено суміжну межу земельної ділянки (а.с. 22).

Рішенням Підгірненської сільської ради Тарутинського району Одеської області від 30.12.1997 року № 4, ОСОБА_2 передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,25 га (а.с. 17).

Рішенням Підгірненської сільської ради Тарутинського району Одеської області від 03.12.2009 року № 124-V внесені зміни та уточнення в рішення від 30.12.1997 року № 4, відповідно до якого ОСОБА_2 передана безкоштовно у власність земельна ділянка загальною площею 0,2500 га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд - 0,2500 га, розташована в АДРЕСА_2 та видати йому державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку (а.с. 18).

Згідно з копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії АИ № 235782, виданого Підгірненською сільською радою Тарутинського району Одеської області 20.05.2010 року ОСОБА_2 на підставі рішень Підгірненської сільської ради від 30 грудня 1997 року № 4 та від 3 грудня 2009 року № 124-V, він є власником земельної ділянки площею 0,2500 гектарів, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Відповідно до цього державного акту визначений план меж земельної ділянки, згідно якого земельна ділянка ОСОБА_2 від літ. А до літ. Б межує з земельною ділянкою ОСОБА_5 (а.с. 16).

Відповідно до копії постанови органу дізнання Тарутинського РВ ГУМВС України в Одеській області від 15.10.2012 року № 1690, в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 197-1 КК України. Проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_5 звернулась в ПП «Паралель» для виготовлення державного акту на свою земельну ділянку. Однак, провести необхідні роботи з визначення меж працівники ПП «Паралель» не змогли, оскільки ОСОБА_2, який є сусідом ОСОБА_5 та проживає АДРЕСА_2 пред'явив державний акт на свою земельну ділянку площею 0,25 га, відповідно до якого межова лінія між двома ділянками проходить по домоволодінню, яке належить ОСОБА_5 Також в ході перевірки було встановлено, що у 2010 році ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,25 га на підставі рішень Підгірненської сільської ради від 30 грудня 1997 року № 4 та від 3 грудня 2009 року № 124-V, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. При цьому, як стало відомо від ОСОБА_2 при обмірі земельних ділянок він не був присутній, акт прийому-передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_2 не підписував. З пояснення Забунова В.Г. - землевпорядника Підгірненської сільської ради стало відомо, що у 2010 році ОСОБА_2 виготовив державний акт на свою земельну ділянку. При цьому в присутності Забунова В.Г. заміри ділянок проводили працівники невідомої йому фірми, які виміряли тільки фасадну частину зазначених ділянок, всю територію ділянок вони не вимірювали. На питання Забунова В.Г. працівникам невідомої фірми, які проводили заміри земельних ділянок, яким чином буде проходити подальше розмежування ділянок, йому відповіли, що це не його проблеми. В зв'язку з чим, є вірогідність того, що заміри земельних ділянок працівниками невідомої фірми проведені не належним чином (а.с. 20).

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 377 ЦК України в редакції яка діяла на час набуття права власності позивачкою ОСОБА_5 на житловий будинок АДРЕСА_1 та до 10.12.2009р. передбачено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно зі ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідачем суду не надано акт встановлення меж земельної ділянки в натурі, який би спростував доводи позивачки про те, що при складанні та видачі оскаржуваного державного акта з нею як суміжним землевласником були погоджені межі земельної ділянки відповідача та не було порушено її права на обслуговування належного їй житлового будинку.

Суд вважає що оскаржений держаний акт на право приватної власності на землю складений та виданий відповідачу з порушенням вимог розділу 2 чинної на той час Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.1999р. №43, зокрема, щодо проведення підготовчих робіт, встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки, складання кадастрового плану земельної ділянки, на який, зокрема, мали б бути нанесені межі будинків і споруд, розташованих на земельній ділянці, щоб дало б змогу вчасно виявити, що частина належного позивачці житлового будинку розташована на земельній ділянці, що передається відповідачу.

Так, відповідно до п. 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками затвердженої наказом Держкомзему України від 18.05.2010р. №376, яка набула чинності після видачі оскарженого державного акта, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання. Отже, встановлення меж земельної ділянки в натурі має відбуватися за участі (за погодження) та, принаймні, з відома власників суміжних земельних ділянок, що знайшло своє відображення та врегулювання у чинному законодавстві.

Відповідно ж до копії акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_2 від 14.01.2010 року, наданої відповідачем, вбачається, що складено акт про те, що в натурі (на місцевості) проведено закріплення меж земельної ділянки загальною площею 0,2500 га переданої ОСОБА_2 у власність, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 Підгірненської сільської ради. В акті зазначено, що претензій при закріпленні меж земельної ділянки не заявлено, що, як з'ясувалося в судовому засіданні, не відповідає дійсності, оскільки житловий будинок позивачки частково розташований на земельній ділянці, що передана відповідно до державного акту відповідачу, що порушує, зокрема, право позивачки користуватися (обслуговувати) належним їй на праві власності житловим будинком та господарськими спорудами (а.с. 107).

Отже в судовому засіданні встановлено, що вищевказаними рішеннями Підгірненської сільської ради позивачці ОСОБА_5 та відповідачу ОСОБА_2 у приватну власність передані земельні ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд розташованих за місцем їх проживання відповідно АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2 в с. Підгірне. Відповідач ОСОБА_2 20.05.2010р. отримав державний акт на право власності на земельну ділянку розташовану за вищевказаною адресою з встановленням меж цієї земельної ділянки таким чином, що частина житлового будинку позивачки, належного їй на праві приватної власності відповідно договору дарування від 06.12.2005р. (право власності зареєстровано 15.12.2005р.) знаходиться на земельній ділянці, що передана у приватну власність відповідачу ОСОБА_2 і, як встановлено актом від 03.08.2012р. (а.с. 21), межа земельної ділянки ОСОБА_2 встановлена відповідно до плану меж земельної ділянки вказаному у державному акті проходить по будинку позивачки ОСОБА_5 Отже, після набуття права власності на житловий будинок позивачкою ОСОБА_5 15.12.2005р. відповідач ОСОБА_2 28.12.2010р. набув право власності на земельну ділянку відповідно до оскарженого державного акта на право власності на земельну ділянку, план меж якої встановлений таким чином, що будинок позивачки частково розташований на земельній ділянці відповідача, що призвело до порушення прав позивачки, зокрема права на обслуговування свого житлового будинку. При виготовленні оскаржуваного державного акту, встановлення меж земельної ділянки відповідача в натурі, її межі не були погоджені з суміжним власником землекористувачем - позивачкою ОСОБА_5, що призвело до порушення її прав. Таким чином, суд приходить до висновку, що у ситуації яка виникла, слід визнати оскаржуваний держаний акт недійсним та зобов'язати скасувати його держану реєстрацію. Відповідачу ОСОБА_2 слід замовити у землевпорядній організації, скласти, виготовити та отримати новий державний акт на право власності на земельну ділянку з планом меж земельної ділянки та встановленням їх у натурі таким чином, щоб не порушувати прав суміжного землевласника - позивачки ОСОБА_5

Оскільки є чинним рішення Підгірненської сільської ради Тарутинського району Одеської області про передачу ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, тому відсутні підстави для повернення вказаної земельної ділянки у власність Підгірненської сільської ради, тому у задоволенні позову ОСОБА_5 в цій частині слід відмовити.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_5, державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га серії АИ № 235782, виданий 20.05.2010 року Підгірненською сільською радою Тарутинського району Одеської області на ім'я ОСОБА_2 слід визнати недійсним, зобов'язав відділ Держземагентства у Тарутинському районі Одеської області скасувати у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі реєстрацію вказаного державного акту на право власності на земельну ділянку зареєстрованого у вказаній Книзі за № 011053400232.

Як вбачається з квитанції позивачка сплатила судовий збір по справі у розмірі 114 гривень 70 копійок (а.с. 1).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Суд вважає за необхідне стягнути солідарно з ОСОБА_2 та відділу Держземагентства у Тарутинському районі Одеської області на користь ОСОБА_5 сплачений судовий збір у розмірі 114 гривень 70 копійок.

Керуючись ст. 120 ЗК України, ст. ст. 317, 377 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд -

вирішив:

позовну заяву ОСОБА_5 задовольнити частково.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га серії АИ № 235782, виданий 20.05.2010 року Підгірненською сільською радою Тарутинського району Одеської області на ім'я ОСОБА_2 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011053400232.

Зобов'язати відділ Держземагентства у Тарутинському районі Одеської області скасувати у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га серії АИ № 235782, виданого 20.05.2010 року Підгірненською сільською радою Тарутинського району Одеської області на ім'я ОСОБА_2 та зареєстрованого Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011053400232.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та відділу Держземагенства у Тарутинському районі Одеської області солідарно на користь ОСОБА_5 сплачений судовий збір у розмірі 114 гривень 70 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Арцизького районного суду М.П. Крикун