АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Міцнея В.Ф.

суддів: Височанської Н.к., Владичана А.І.

секретаря Лисак О.А.

за участю: ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3,

представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_6, про стягнення коштів за отриманий товар, за апеляційною скаргою ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5, на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 24 жовтня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення коштів за отриманий товар.

Вказував на те, що у березні 2009 року на підставі довіреності придбав у відповідача автомобіль марки „Опель Вектра" за 5000 доларів США. Оскільки довіреність не дає права зареєструвати транспортний засіб в органах ДАІ, відповідач забрав у нього цей автомобіль та доручення, а взамін написав розписку, відповідно до якої зобов'язався повернути йому кошти в розмірі 4000 доларів США до 7 липня 2010 року. Проте відповідач повернув йому лише 2000 доларів США, а іншу частину, незважаючи на його неодноразові звернення, до теперішнього часу не повернув.

Посилаючись на ці обставини, просив суд стягнути з відповідача на його користь кошти в розмірі в розмірі 15968 грн 40 коп.

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

22ц - 48/14 головуючий у І-й інстанції Григорчак Ю.П.

категорія 19/20 суддя-доповідач: Міцней В.Ф.

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 24 жовтня 2013 року позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 15968 грн 40 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Вказує на те, що позивач як продавець автомобіля „Опель Вектра" не попередив його про те, що він не є власником цього автомобіля, тому не мав права укладати з ним від свого імені договір купівлі-продажу та вимагати оплату за автомобіль.

В судовому засіданні представник ОСОБА_4 підтримав вимоги апеляційної скарги.

ОСОБА_2 та його представник апеляційну скаргу не визнали, вважають, що рішення суду є законним, обгрунтованим і підстав для його скасування немає.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач отримав автомобіль за договором купівлі-продажу і зобов'язався сплатити за нього 4000 доларів США.

Проте з таким висновком суду не можна погодитись, оскільки він не ґрунтується на законі.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 658 ЦК України передбачено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги та не надав оцінки тому, що предметом домовленості між сторонами був автомобіль „Опель Вектра", однак позивачу цей автомобіль на праві власності не належав і не надано суду доказів того, що власник ОСОБА_6 уповноважив його продавати автомобіль.

За змістом ст.ст.208, 210 ЦК України та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, договір купівлі-продажу автомобіля повинен укладатися в письмовій формі і вважається вчиненим з моменту його державної реєстрації в органах ДАІ.

Розписка від 7 березня 2010 року, на яку посилається суд першої інстанції, не свідчить про наявність зобов'язання, що випливає із договору купівлі-продажу.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що між сторонами не було укладено договір купівлі-продажу автомобіля, тому у позивача відсутні підстави вимагати від відповідача оплати за переданий автомобіль.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач у березні 2009 року передав йому автомобіль марки „Опель Вектра" та видав на його ім'я довіреність на право керування автомобілем, за що він сплатив відповідачу 5000 доларів США. Однак у зв'язку з неможливістю реєстрації в органах ДАІ вказаного автомобіля на підставі довіреності він повернув відповідачу автомобіль.

Проте доказів на підтвердження вказаних обставин позивач не надав суду, а відповідач заперечує ці обставини.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Таким чином, у задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити за безпідставністю.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314 ЦПК України , колегія суддів ,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5, задовольнити.

Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 24 жовтня 2013 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення коштів за отриманий товар відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: