Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 801/6470/13-а
22.01.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лядової Т.Р.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Яковенко С.Ю.
секретар судового засідання Єрохіна Д.Д.
за участю сторін:
представник позивача, Приватного підприємства "Дим"- Чубко Яна Володимирівна, довіреність № 37 від 03.06.13
представник відповідача, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК- Колесников Василь Олександрович, довіреність № 7/1-237 від 15.01.13
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дим" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Дудін С.О.) від 07.10.13 по справі № 801/6470/13-а
за позовом Приватного підприємства "Дим" (вул. Морська, 87, Коктебель, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим,98186)
до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим (вул. Крейзера, 6, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)
про визнання незаконною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2013 року Приватне підприємство «ДИМ» звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим про визнання незаконною та скасування постанови відповідача від 05.06.2013 №84 про притягнення Приватного підприємства «ДИМ» до відповідальності у вигляді штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачене пп.1 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2013 у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Дим" до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим про визнання незаконною та скасування постанови відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2013 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні представник позивача наполягав на скасуванні рішення суду першої інстанції з підстав, викладених в апеляційній скарзі, просив прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийнято обґрунтовано та з дотримання вимог чинного законодавства.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується, оскільки вони в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що 29.05.2013 на підставі вимоги Прокуратури Автономної Республіки Крим від 14.05.2013 № 07/1-1185вих.13 та направлення для проведення позапланової перевірки № 338 від 15.05.2013 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності Приватним підприємством "Дим" на об'єкті будівництва нежитлової будівлі літнього кафе з господарським блоком, які розташовані за адресою місто Феодосія, смт.Коктебель, вул. Морська, 87.
За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким встановлено порушення позивачем пп. 1 п. 4 ч. 2 ст. 2 ЗУ "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" через виконання будівельних робіт нежитлової будівлі літнього кафе з господарським блоком, І категорії складності без права на виконання останніх шляхом реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
29.05.2013 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим складено припис №267 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано позивача привести об'єкт будівництва у відповідність вимогам законодавства у сфері будування у строк до 18.07.2013, та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно до якого відповідачем виявлено факт порушення позивачем ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Постановою Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим № 84 від 05.06.2013 позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пп. 1 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 20646,00грн.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи зокрема після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорії складності.
Право на виконання будівельних робіт, згідно ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», на об'єктах будівництва, що належать до I-III категорії складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Як свідчать матеріали справи Приватним підприємством «ДИМ» декларація про початок виконання будівельних робіт, яка містить всі необхідні реквізити та заповнена належним чином, у відповідності до вимог Порядку виконання будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим не подавалась, що є порушення ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Заявник апеляційної скарги стверджує, що в даному випадку взагалі відсутній обов'язок позивача зареєструвати в органах держаного архітектурно-будівельного контролю декларацію про початок будівельних робіт, оскільки спірний об'єкт, на якому провадиться будівництво є тимчасовою спорудою.
Судова колегія не погоджується з вказаними твердженнями позивача, вважає їх безпідставними та вбачає за доцільне зазначити про таке.
Чинним законодавством надано визначення поняттю «тимчасова споруда», так згідно до ч.2 ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасовою спорудою торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності є одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту, яка може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначається Порядком розміщення для провадження підприємницької діяльності, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244.
Відповідно до п. 1.4 Порядку розміщення для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244, стаціонарна тимчасова споруда - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв.м.
З правового аналіз положень Порядку розміщення для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244, вбачається, що розміщення тимчасових споруд не потребує реєстрації про початок виконання будівельних робіт, а здійснюється на підставі паспорту прив'язки, який складається із комплекту документів, у яких визначено місце встановлення тимчасової споруди на топографо-геодезичній основі М 1:500, схеми благоустрою прилеглої території.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що відповідно до Звіту про проведення технічного огляду будівельних конструкцій та інженерних мереж, складеного Архітектурним бюро «Крамаров Тектоник Групп» (ліцензія Державної архітектурно - будівельної інспекції України серії АВ №591084 від 10.08.2011 по 10.08.2016) спірний об'єкт будівництва є двоповерховою спорудою, загальною площею 353,7 кв.м., основою якої є бетонна стяжка товщиною 200 мм.
Додатком 1 «Загальна характеристика основних конструктивних елементів інженерного обладнання та оздоблення будинків» до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 №127, визначені види фундаменту, як підземної частини будинку, через яку передається навантаження від його надземної частини на ґрунт, а саме: стрічкові неперервні монолітні (бутові на складному, цементному або вапняному розчині, бутобетонні, бетонні, залізобетонні), стрічкові неперервні збірні (бетонні та залізобетонні), стовпчаті (бутові, бетонні та залізобетонні, дерев'яні стільці), перехресні бетонні та залізобетонні, пальові збірні забивні (залізобетонні, дерев'яні) буронабивні, коренеподібні.
Варто зазначити, що відповідно до Характеристики будови, господарських будівель та споруд як об'єкт - літер "Л" (літнє кафе), так і об'єкт - літер "М" (госпблок) мають в якості фундаменту бетонну стяжку (арк. с. 65) площами 180,6 кв.м. та 74,8 кв.м. відповідно, у зв'язку з чим судова колегія критично ставиться до викладеної Архітектурним бюро "Крамаров Тектонік Групп" у відповідному звіті інформації про відсутність фундаменту під будівлею.
За таких обставин, враховуючи, що спірний об'єкт будівництва не відповідає законодавчо визначеним критеріям тимчасової споруди, оскільки є двоповерховим, має фундамент та площа об'єкта перевищує 30 кв. м., позивачем не надано паспорту прив'язки тимчасової споруди, без наявності якого розміщення тимчасової споруди забороняється, твердження заявника апеляційної скарги щодо відсутності необхідності зареєструвати декларацію про початок виконання будівельних робіт в органі державного архітектурно-будівельного контролю є безпідставними.
Відповідно до абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії вчиненні відповідачем по притягненню позивача до відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у вигляді штрафу є правомірними.
Неспроможними визнаються судовою колегією посилання позивача на те, що будівельні роботи були завершені ним ще у 2012 році, оскільки відповідно до пункту 13-1 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 № 244, штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.
Враховуючи те, що посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дим" - залишити без задоволення.
2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Дудін С.О. ) від 07.10.13 у справі № 801/6470/13-а за позовом Приватного підприємства "Дим" до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим про визнання незаконною та скасування постанови - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 27 січня 2014 р.
Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова
Судді підпис Г.П.Ілюхіна
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.Р.Лядова