АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа №: 22-ц/191/203/14Головуючий суду першої інстанції:Біленко Л.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Моісеєнко Т. І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

головуючого суддіМоісеєнко Т.І.,

суддівРоманової Л.В., Редько Г.В.,

при секретаріМартиненко М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості з теплопостачання, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8, на рішення Керченського міського суду АР Крим від 05 червня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року ОП «Кримтеплокомуненерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості з оплати послуг теплопостачання за період з 01 листопада 2011 року по 01 вересня 2012 року у розмірі 2142,35 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі є споживачами послуг теплопостачання, які надаються ОП «Кримтеплокомуненерго» на адресу АДРЕСА_1. Проте свої зобов'язання щодо оплати вказаних послуг відповідачі належним чином не виконують, у зв'язку з чим виникла вищезазначена заборгованість. 30 жовтня 2012 р. Керченським міським судом АР Крим був винесений судовий наказ про стягнення з відповідачів солідарно суми заборгованості за послуги за теплову енергію в сумі 2142 грн. 35 коп. Ухвалою суду від 15.11.2012 р. судовий наказу був скасований, тому позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення зазначеної заборгованості за надані послуги.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 05 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду АРК від 09 липня 2013 року, позов ОП «Кримтеплокомуненерго» було задоволено.

Стягнуто з відповідачів на користь ОП «Кримтеплокомуненерго» заборгованість з оплати послуг з теплопостачання за період з 01 листопада 2011 року по 01 вересня 2012 року у розмірі 2142,35 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції були неправильно застосовані положення ст.ст. 526, 510 ЦК України, оскільки при вирішенні спору суд повинен був керуватися нормами спеціального законодавства та типовим договором. На думку апелянта, оскільки виконавцем вказаної послуги за рішенням виконавчого комітету Керченської міської ради АР Крим визначено КП «Аршинцево» то і плату за вказану послугу має право вимагати комунальне підприємство, а не позивач, який є Виробником вказаної послуги і повинен вимагати її сплати від КП «Аршинцево».

Апелянт вказує, що за тих підстав, що КП «Аршинцево» не має претензій до відповідачів щодо оплати послуг з теплопостачання, оскільки не надав вказану послугу, видавши акт про відсутність в квартирі відповідачів приладів опалення та визнав факт ненадання послуг, позивач не має право вимагати її стягнення.

Невраховані, на думку апелянта, також ті обставини, що у квартирі відповідача відсутні опалювальні радіатори, які були демонтовані у зв'язку з аварією, тому суд не врахував, що відповідач не відмовився від послуг, а був позбавлений в її отриманні.

Апелянт посилається на те, що суд ухвалив рішення про задоволення позову не дивлячись на відсутність між сторонами договору та доказів того, що послуга надавалася належним чином, та надав неналежної оцінки доказам, зокрема актам поставки теплової енергії до будинку, оскільки вказані акти не містять відомостей щодо Виконавця вказаної послуги, а тому факт поставки теплової енергії до будинку не підтверджений.

Крім того, апелянт зазначає, що позивач не надав доказів правильності здійснених ним нарахувань та правомірність відкриття особового рахунку, оскільки підставою для його відкриття є договір, а витяг з особового рахунку не є фінансовим документом, оформленим належним чином.

Справа розглядалась судами неодноразово. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_6 було задоволено частково, ухвала апеляційного суду АР Крим від 09 липня 2013 року скасована, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. (а.с. 109-110)

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, висновки, викладені в ухвалі суду касаційної інстанції, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач фактично є виконавцем послуги по забезпеченню теплопостачання будинку АДРЕСА_1, де проживають відповідачі. Останні є споживачами послуг, які надає ОП «Кримтеплокомуненерго», однак надані послуги з листопада 2011 року не сплачують, у зв'язку з чим за період з 01.11.2011 року до 01.09.2012 року утворилася заборгованість в розмірі 2142,35 грн.

Вирішуючи питання про стягнення заборгованості на користь ОП «Кримтеплокомуненерго» суд виходив з того, що між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» та КП «Аршинцево», на балансі якого перебуває будинок по АДРЕСА_1 , 20 квітня 2009 року укладений договір на поставку теплової енергії. Згідно п. 6.3 вказаного договору «Споживач» уступає «Поставщику» збір та прийом оплати від населення за теплову енергію, оскільки населення є фактичним споживачем послуги з централізованого теплопостачання (а.с.51-58).

Висновки суду першої інстанції про те, що ОП «Кримтеплокомуненерго» є належним позивачем по справі колегія суддів вважає обгрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачі є споживачами послуг з постачання теплової енергії, які надаються Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» до квартири АДРЕСА_1.

З витягу особового рахунку споживачів вбачається, що заборгованість з 01.11.2011 р. по 01.09.2012 р. за надані послугам з теплопостачання становить 2142,35 грн. (а.с. 6).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

З рішення виконавчого комітету Керченської міської ради № 354 від 01.03.2009 року вбачається, що виконавцем послуг по водопостачанню, теплопостачанню та водовідведенню споживачу (населенню) в житловому фонді міської ради є КП «Войковець», КП «Аршинцево», КП «Жилавтосервіс-Керч». (а.с. 93)

Відповідно до п. 2.1 договору № 288 про поставку теплової енергії від 20 квітня 2009 року, укладеного КФ ОП «Кримтеплокомуненерго» та КП «Аршинцево», теплова енергія надається «Споживачу» (КП «Аршинцево») до межі розмежування балансової приналежності кожного з житлових будинків, які знаходяться на балансі «Покупець». Список житлових будинків, опалення яких є предметом даного договору, викладений в Додатку № 1 підписаному до даного договору.

В пункті 2.2 договору № 288 про поставку теплової енергії від 20 квітня 2009 р. зазначено, що межа розмежовування балансової приналежності теплових мереж, прокладених до житлових будинків, будівель, які перелічені в Додатку № 1 до договору поставки теплової енергії, є теплова камера на розгалуженні теплової мережі, яка побудована при будівництві будинку або вхідні засувки на елеваторному вузлі, коли магістральна теплотраса транзитом проходить по техпідвалу житлового будинку.

З аналізу даної норми закону та умов договору вбачається, що КП «Аршинцево» є виконавцем послуг, ОП «Кримтеплокомуненерго» є виробником послуг, а відповідачі - споживачами послуг. Разом з тим, п. 6.3 договору №288 від 20 квітня 2009 року, передбачено, що виконавець послуг ( КП «Аршинцево») уступає виробнику теплової енергії (ОП «Кримтеплокомуненерго») збір та прийом оплати від населення за теплову енергію.

За такими обставинами, доводи апелянта про те, що ОП «Кримтеплокомуненерго» неправомірно звернулось з позовом про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання не є обгрунтованими.

Разом з тим, доводи апелянта про те, що відповідачі не отримували послуг з теплопостачання, оскільки прилади опалення в належній їм квартирі були демонтовані в зв.язку з аварією, заслуговують на увагу і підлягають перевірці.

Розглядая справу суд дійшов висновку про те, що питання щодо аварії внутрішньобудинкової системи необхідно було вирішити у встановлені строки до початку опалювального сезону, проте не з'ясував, з яких причин та ким були демонтовані прилади опалення у квартирі відповідачів, належним чином не вирішив питання чи покладено обов'язок відновлення приладів опалення, демонтованих в зв.язку з аварією, на відповідачів , не встановив , чи мала в дійсності аварія мереж теплопостачання, яка потягла за собою відключення приладів опалення.

За такими обставинами, колегія суддів вважає, що суд дійшов передчасного висновку про те, що відповідачі здійснили самовільне відключення від мереж централізованого опалення.

Згідно п. 2, п. 4, п. 7 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» споживач зобов'язаний за власний рахунок ремонт увати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини; своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини; допускати у приміщення, будинки і споруди представників виконавця/виробника в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» виконавець зобов'язаний утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Згідно пп. 9 п. 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою від 21.07.2005 р. № 630 Кабінету Міністрів України, споживач має право на звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання та отримання компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт.

Підпунктами 4, 12 п. 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою від 21.07.2005 р. № 630 Кабінету Міністрів України, передбачено, що виконавець зобов'язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж; усувати аварії та інші порушення порядку надання послуг, а також виконувати заявки споживачів у строк, установлений законодавством та договором.

Колегія суддів вважає, що суд не надав належної оцінки вказаним вимогам законодавства та п. 3.2.20 договору № 288 про поставку теплової енергії від 20 квітня 2009 року, з якого вбачається, що у випадку демонтажу опалювальних приладів без відповідних проектів або технічної несправності внутрішньобудинкових систем та опалювальних приладів , внаслідок чого не опалюються окремі приміщення (житлові, орендовані і т.д.) і зменшилася температура в суміжних приміщеннях , і відмови з цієї причини володільців (наймачів) та орендаторів сплачувати послуги по їх теплопостачанню , плату за них ОП «Кримтеплокомуненерго» зобов'язано здійснити КП «Аршинцево» до моменту виконання своїх обов.язків по усуненню несправностей внутрішньо будинкових систем та опалювальних приладів.

Не вирішивши питання щодо притягнення до участі в справі КП «Аршинцево» суд не з'ясував з чиєї вини було допущено ситуацію, за якої споживачі були внесені в реєстр мешканців, які не використовують теплову енергію, опалювальні прилади, яких відсутні на всій їх раніше опалювальної площі, у зв'язку з аварійним станом та незадовільним функціонування; не з'ясував чи відбулася аварія, чи радіатори опалення були зняті у зв'язку з їх аварійним станом, ким були зняті радіатори опалення; не встановив, чи покладено обов'язок щодо усунення наслідків аварії та встановлення нових радіаторів опалення на відповідачів чи на КП «Аршинцево».

Проте, залучення до участі в розгляді справи КП «Аршинцево» має істотне значення для з.ясування причин, з яких було знято радіатори опалення в квартирі відповідачів, встановлення обставин чи мала місце аварія, винної особи у аварії, з?ясування особи, яка повинна була усунути аварію чи аварійний стан радіаторів, особи, яка повинна сплатити за надані позивачем послуги за теплопостачання за період, коли у відповідачів були відсутні прилади опалення.

При вирішенні питання щодо захисту інтересів позивача суд першої інстанції не визначився з колом осіб, які мають відповідати за вказаним позовом, з урахуванням того, що обов'язок щодо утримання приладів опалення в належному функціонуючому стані, які знаходяться у квартирі, що є приватною власністю, покладений на власників квартири, а обов'язок ліквідовувати аварію покладений на виконавця послуг.

Відповідно до закріпленого в ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства та за замістом ч. 1 ст. 33 ЦК України залучення судом до участі у справі особи як співвідповідача можливе лише як результат вирішення судом клопотання позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Лише повний суб'єктний склад відповідача надає підстави суду для вирішення питання щодо встановлення особи, яка повинна оплатити заборгованість за надані послуги за період з 01.11.2011 р. по 01.09.2012 року. При з'ясуванні відповідних питань рішення суду може вплинути на права та обов'язки КП «Аршинцево» як на виконавця послуг, тому КП «Аршинцево» має бути залучено до розгляду у справі в якості співвідповідача.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що позов пред'явлений не до всіх осіб, які повинні відповідати по справі, в силу положень ст. 303, ст. 307 ЦПК України щодо меж розгляду справи та відсутності повноважень наданих йому цим Кодексом, позбавлений можливості усунути зазначені помилки суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд вирішив справу в порушення процесуальних норм права.

Порушення судом першої інстанції норм процесуального права є відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення - про відмову у задоволенні позову.

На підставі наведеного і керуючись, статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8, який представляє інтереси ОСОБА_6, на рішення Керченського міського суду АР Крим від 05 червня 2013 року - задовольнити частково.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 05 червня 2013 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити Орендному підприємству «Кримтеплокомуненерго» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за теплопостачання за період з 01 листопада 2011 року по 01 вересня 2012 року у розмірі 2142,35 грн.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Т.І. Моісеєнко Л.В. Романова Г.В. Редько