Справа 3-2517/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2011 року Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Затолочний В.С.,

., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, за участі прокурора Шелеста Р.Н., адміністративну справу, що надійшла з Управління СБ України у Дніпропетровській області, у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта вища, має одну неповнолітню дитину, працює інспектором мобілізаційної роботи та цивільної оборони ВК-80 УДДУВП в Дніпропетровській області, старший лейтенант внутрішньої служби, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався,

про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпроАП, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 відповідно до наказу начальника УДДУВП в Дніпропетровській області від 04.04.2011 року № 33 працює на посаді інспектора мобілізаційної роботи та цивільної оборони ВК-80 УДДУВП в Дніпропетровській області, має спеціальне звання «старший лейтенант внутрішньої служби», тобто є особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

ОСОБА_2, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, порушив обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності при наступних обставинах.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «ро засади запобігання і протидії корупції» особам, уповноваженим на виконання функцій держави, забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Всупереч зазначеним обмеженням, 20.06.2011 року ОСОБА_2 уклав з ФОП ОСОБА_3 договір від 20.06.2011 року № 001 щодо передачі йому у тимчасове користування автомобіля на період виконання субпідрядних робіт з правом викупу.

За умовами пунктів 1 та 4 додатку № 1 до зазначеного договору ОСОБА_2 отримує заробіток у розмірі 300 грн. за кожний укладений від імені ФОП ОСОБА_3 договір на технічне обслуговування домофонного обладнання торгової марки «Візит» у м. Кривому Розі та у зв'язку з тим, що кошти, отримані за вказаним договіром, є додатковим заробітком ОСОБА_2, який офіційно працює на посаді інспектора мобілізаційної роботи та цивільної оборони ВК-80 УДДУВП в Дніпропетровській області, ФОП ОСОБА_3 не несе відповідальності за його працевлаштування.

В період з липня по вересень 2011 року ОСОБА_2 за виконання вказаної роботи отримав від ОСОБА_3 заробіток на суму 7300 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_2 винним в скоєнні адміністративного корупційного правопорушення не визнав, пояснивши, що влаштувався на службу до ВК-80 в квітні 2011 року.

З осені 2010 року співпрацював на договірних засадах з ФОП ОСОБА_3, рекламуючи послуги з установки та обслуговування домофонного обладнання та укладаючи від імені ФОП ОСОБА_3 договори щодо установки і обслуговування домофонів.

Коли працевлаштувався до ВК-80, співпрацювати з ФОП ОСОБА_3 перестав.

Пред'явлені йому для ознайомлення договори та квитанції заповнювалися його дружиною, якій він допомагав співпрацювати з ФОП ОСОБА_3 Деякі договори і квитанції заповнював він, але лише в порядку допомоги дружині.

Докази отримання ним коштів від ФОП ОСОБА_3 з липня по вересень 2011 року відсутні.

ОСОБА_3 та його працівники дають неправдиві свідчення щодо співпраці його, ОСОБА_2, з ФОП ОСОБА_3 з липня 2011 року.

Такі неправдиві свідченні пов'язані з конфліктною ситуацією, яка виникла через продаж ОСОБА_3 йому автомобіля і небажанням переоформити право власності на автомобіль.

Вислухавши ОСОБА_2, допитавши свідків та дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_2 в скоєнні адміністративного корупційного правопорушення доведена.

Так, згідно свідчень в судовому засіданні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (працівників ФОП ОСОБА_3) ОСОБА_2 працював у ФОП ОСОБА_3 менеджером з розповсюдження послуг з установки та обслуговування домофонного обладнання з жовтня 2010 року по 13.09.2011 року.

Він укладав від імені ФОП ОСОБА_3 договори, отримував передоплату, яку здавав на підприємство.

Із отриманої передоплати, а також із сум, внесених за обслуговування домофонів, ОСОБА_2 отримував свою частку.

Від підпису в книзі, в якій фіксувалася здача готівки, він відмовлявся.

Дружина ОСОБА_2 у ФОП ОСОБА_3 не працювала.

Вона пробувала себе в роботі менеджера, але ніяких договорів вона не укладала і грошей не приносила.

Крім того, сідок ОСОБА_3 показав, що з ОСОБА_2 у нього був укладений договір щодо надання в користування з правом викупу автомобіля на умовах користування автомобілем на час роботи в нього ОСОБА_2 Частину коштів для викупу автомобіля ОСОБА_2 вніс одразу, а ще частина утримувалася з коштів, яку він отримував від своєї роботи менеджера.

Коли у вересні 2011 року ОСОБА_2 став вимагати підвищити процент, який він отримує від коштів за укладеними ним договорами, а також з'ясувалося, що ОСОБА_2 працює з іншим підприємством, яке обслуговує домофонне обладнання, між ними виник конфлікт і він, ОСОБА_3 став вимагати повернути йому автомобіль. Тоді ОСОБА_2 погодився виплатити залишок вартості автомашини.

Свідок ОСОБА_6 проказала суду, що 18.07.2011 року ОСОБА_2 запропонував укласти договір на установку та обслуговування домофонного обладнання. ОСОБА_2 був з дружиною, але переговори вів він сам, розповідав і показував, як установлюється та працює обладнання. Він же отримав кошти як передоплату в розмірі 1000 грн, виписав квитанцію

Аналогічні показання дала суду свідок ОСОБА_7

Судом досліджені 24 договори, укладені від імені ФОП ОСОБА_3

За показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також записів в книгах реєстрації договорів та внесення коштів, ці договори укладені ОСОБА_2

Зазначені книги являють собою багатоаркушеві зошити, в яких записи фіксуються в хронологічному порядку, підтверджені підписами майстрів, які виконують роботи та ряду менеджерів, а тому суд виключає можливість їх підробки.

Також відсутні будь-які підстави вважати неправдивими свідчення свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

До того ж ці показання підтверджуються письмовими доказами - договорами про установку домофонного обладнання, квитанціями про оплату, записами в книгах реєстрації договорів, договором про надання в тимчасове користування автомобіля в період виконання субпідрядних робіт з правом викупу та додатком до нього, згідно яких ОСОБА_2, перебуваючи на посаді, яка передбачає виконання функцій держави, співпрацював з ФОП ОСОБА_3, отримуючи від цієї співпраці дохід.

Суд відкидає заперечення ОСОБА_2 щодо відсутності доказів скоєння ним правопорушення, тому що обставини порушення обмежень, встановлених для особи, уповноваженої на виконання функцій держави, підтверджені сукупністю досліджених судом доказів.

Показання ОСОБА_2 про те, що він не співпрацював з ФОП ОСОБА_3, а лише надавав у неробочий час допомогу своїй дружині, нічим не підтверджується.

Відсутні докази працевлаштування дружини ОСОБА_2 у ФОП ОСОБА_3, укладення нею договорів та отримання плати за виконану роботу.

Таким чином, аналізуючи досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2, будучи посадовою особою УДДУВП в Дніпропетровській області. Тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та одночасно працюючи у ФОП ОСОБА_3 з отриманням відповідного заробітку, займався іншою оплачуваною діяльністю, чим порушив вимоги пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», тобто вчинив адміністративне корупційне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-4 КУпроАП.

Враховуючи обставини правопорушення, особу правопорушника, який працює, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, покарання ОСОБА_2 слід визначити у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини 1 статті 172-4 КУпроАП.

Керуючись ст.. ст.. 23, 33, 248, 249, 251, 252, 280, 283, 284 КУпроАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпроАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

Постанову може бути опротестовано прокурором, оскаржено особою, притягнутою до адміністративної відповідальності, та її захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Суддя: