УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 116/3534/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Берберов Д.М.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Іващенко В. В.

"09" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіІващенко В.В.

СуддівФілатової Є.В. Дралла І.Г.

При секретаріКраснощоковій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 в особі законного представника - ОСОБА_8, треті особи: КРУ Білогірський психоневрологічний інтернат Міністерства соціальної політики АР Крим, приватний нотаріус Сімферопольського районного нотаріального округу ОСОБА_9,- про визнання недійсним правочинну,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6

на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 04 вересня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

у червні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_7 в особі законного представника - ОСОБА_8, треті особи: КРУ Білогірський психоневрологічний інтернат Міністерства соціальної політики АР Крим, приватний нотаріус Сімферопольського районного нотаріального округу ОСОБА_9, - про визнання недійсним правочинну.

Свої вимоги мотивує тим, що 04.06.2010 року від імені ОСОБА_7 була направлена заява до приватного нотаріуса Сімферопольського районного нотаріального округу ОСОБА_9 про прийняття спадщини після смерті батька. Відповідно до тексту заяви ОСОБА_7 його батько - ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. В заяві від імені ОСОБА_7 вказано, що на день смерті спадкодавця залишилось майно, яке ОСОБА_7 приймає за законом. В подальшому ця заява стала враховуватися Сімферопольським районним судом при ухвалені рішення по цивільній справі №2-160/11 як факт прийняття спадщини ОСОБА_7, що безпосередньо вплинуло на його права. ОСОБА_7 з дитинства страждає від хронічного стійкого психічного розладу, внаслідок чого він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_7 з дитинства знаходився на лікуванні в медичних установах. Рішенням Білогірського районного суду АР Крим від 27.12.2010року ОСОБА_7 визнано недієздатним, встановлено опіку та призначено опікуном - ОСОБА_8 Позивач вважає, що заява була написана та підписана не ОСОБА_7

Враховуючи наведене позивач просить визнати правочин у вигляді акту про прийняття спадщини, вчинений 04.06.2010 року від імені ОСОБА_7 приватному нотаріусу Сімферопольського районного нотаріального округу ОСОБА_9 шляхом подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його батька ОСОБА_10, недійсним.

Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 04 вересня 2013 року позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_7 в особі законного представника - ОСОБА_8, треті особи - КРУ Білогірський психоневрологічний інтернат Міністерства соціальної політики АР Крим, приватний нотаріус Сімферопольського районного нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання недійсним правочинну, залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що суд дійшов хибного висновку про те, що права позивача не порушені. Суд першої інстанції мав розглянути справу з того ракурсу, що ОСОБА_7 не набув прав та обов'язків спадкоємця у зв'язку із невиконанням вимог статей 66, 1268, 1269 ЦК України, а тому законний представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 не мала жодного права на звернення до суду із позовними вимогами.

Вказує, що заява про прийняття спадщини від імені ОСОБА_7 повинна була бути подана відповідно до статті 66 ЦК України, оскільки на момент прийняття спадщини він перебував на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі, піклування над ним здійснював заклад охорони здоров'я. Таким чином, заява про прийняття спадщини від імені ОСОБА_7 мала бути в його інтересах саме від адміністрації або КРУ «КПЛ №1», в якому він знаходився на момент надсилання до приватного нотаріуса заяви про набуття спадщини. Отже позови, яки були подані від імені та в інтересах ОСОБА_7 його законним представником ОСОБА_11, подані неналежною особою, оскільки без виконання певних дій, які б свідчили про прийняття ОСОБА_7 спадщини в передбаченому законодавством України порядку, ОСОБА_7 не може вважатися таким, що набув право на спадщину, а тому ані сам ОСОБА_7, ані його законний представник не мали права на звернення із позовними заявами про визнання недійсним правочинів щодо купівлі-продажу земельних ділянок, витребування з чужого незаконного володіння та анулювання державних актів на право власності на землю.

Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 не є обґрунтованою і не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття спадщини ОСОБА_7 не порушує права ОСОБА_6, оскільки він не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_10, а його права, як покупця земельної ділянки, підлягали захисту з застосуванням механізму, передбаченого ст. 388 ЦК України. Окрім того, підставою визнання договорів недійсними стало припинення представництва, а не прийняття спадщини ОСОБА_7

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1. помер ОСОБА_10 Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді двох земельних ділянок: НОМЕР_1 площею 0,1144 га. та НОМЕР_2 площею 0,0700 га., що розташовані в АДРЕСА_1

04.06.2010 року ОСОБА_7 надіслав заяву до приватного нотаріуса Сімферопольського районного нотаріального округу ОСОБА_9 про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 9).

Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 07.06.2012 року рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 16 березня 2012 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_8, яка діє від імені та в інтересах недієздатного ОСОБА_7, задоволено частково. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_6 земельні ділянки НОМЕР_1 площею 0, 1144 га. та НОМЕР_2 площею 0,0700 га., що розташовані в АДРЕСА_1 та передано їх ОСОБА_7, визнавши за ним право власності у порядку спадкування за законом на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_6: ЯИ №905859 на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0, 1144 га. та ЯИ №905806 на земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0,0700 га., що розташовані в АДРЕСА_1, видані 23.12.2011 року Управлінням Держкомзему у Сімферопольському районі АР Крим, анульовані (а.с. 76-77).

Згідно з ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ.

Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 07.06.2012 року, зокрема, встановлено коло спадкоємців за законом першої черги на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_10: із спадкової справи №9/2010р., заведеної приватним нотаріусом Сімферопольського районного нотаріального округу, убачається, що з заявами про прийняття спадщини звернулись: ОСОБА_7 та ОСОБА_12 Але ОСОБА_12, яка є донькою ОСОБА_10, була усиновлена іншої особою (а. с.15), тому позбавлена права на спадкування його після смерті.

Отже, єдиним спадкоємцем за законом на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_10, як встановлено судовими рішеннями, що набрали законної сили, є ОСОБА_7

ОСОБА_6 не є спадкоємцем за законом та не є спадкоємцем за заповітом на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_10

Він не є особою, чиї права та законні інтереси зачіпаються при спадкуванні ОСОБА_7 майна, що залишилось після смерті ОСОБА_10

За змістом частин 1,3 ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так й іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно з ч.1 ст. 202 ЦК України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Заява про прийняття спадщини в сенсі ч.3 ст. 202 ЦК України є одностороннім правочином.

Його вчинення створює виникнення прав та обов'язків лише для особи, яка його вчинила, тобто для ОСОБА_7

Цей односторонній правочин зачіпає права та інтереси осіб, які за законом згідно зі ст. ст.1261-1265 ЦК України входять до кола спадкоємців за законом, або - до спадкоємців за заповітом відповідно до ст.1234 ЦК України, або за відсутністю таких - до територіальної громади у випадку визнання спадщини відумерлою.

До таких осіб ОСОБА_6 не відноситься.

За таких обставин суд дійшов цілком законного та обґрунтованого висновку про відсутність порушеного права або інтересу у ОСОБА_6 та відмовив йому у позові.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу відповідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення вищезгаданим вимогам відповідає, що згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 308 ч.1, 314, 315, 319, 323, 324, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИ Л А :

апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 04 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді :