УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/190/481/14Головуючий суду першої інстанції:Щербіна Д.С.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Іващенко В. В.

"09" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіІващенко В.В.

СуддівЛюбобратцевої Н.І. Дралла І.Г.

При секретаріКраснощоковій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу

за апеляційною скаргою ОСОБА_6

на ухвалу Сакського міськрайонного суду АР Крим від 26 листопада 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

у листопаді 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу.

Ухвалою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 26 листопада 2013 року провадження у справі зупинено у зв'язку з наданням сторонам строку для примирення до 26 лютого 2014р.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою позивачка ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що у її випадку надання строку для примирення суперечить моральним засадам суспільства, оскільки ОСОБА_7 зробив усі обставини, щоб виселити її та її сина інваліда з квартири, змушував жити у постійному стресі, бив її. Апелянт вказує, що вона тяжко хвора онкологічним захворюванням та перенесла тяжку операцію, і відповідачу потрібен шлюб лише для того, щоб у разі її смерті успадкувати квартиру.

Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_6 є частково обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

При постановлені оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач просив надати строк на примирення, висловивши бажання зберегти сім'ю. За таких підстав, врахував незгоду з позовом відповідача та його бажання зберегти сім'ю, місцевий суд вважав за необхідне надати сторонам строк на примирення тривалістю у три місяці.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, оскільки вважає їх неправильними, а ухвалу суду постановленою з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя,

дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Передбачене ч. 1 ст. 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та

надання сторонам строку на примирення (ч.5 ст. 191 ЦПК). При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.

Проте запиняючи провадження у справі за позовом ОСОБА_6 в зв'язку з наданням строку на примирення, суд першої інстанції не з'ясував обставини, що мають значення для справи, не вислухав думку позивачки щодо можливості збереження сім'ї, тобто допустив формалізм при вирішенні цього питання.

Судом не прийнято до уваги, що позивачка страждає на тяжке хронічне захворювання

( а. с. 30-33), між подружжям склались занадто напружені відносини, слідчим СВ Сакського МВ ГУМВС України в АР Крим порушена кримінальна справа за заявою ОСОБА_6 про спричинення їй відповідачем тілесних ушкоджень (а. с.29-30).

Отже, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них.

Враховуючи, що при вирішенні питання про зупинення провадження у справі суд не з'ясував повно та всебічно фактичні взаємини подружжя,

дійсні причини позову про розірвання шлюбу, судова колегія, керуючись п.2 ч.1 ст. 312 Цивільного процесуального кодексу України, змінює ухвалу суду.

На підставі викладеного і керуючись статтями п.2. ч.1 ст. 312, ст. ст. 303, 307, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИ Л А :

апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Сакського міськрайонного суду АР Крим від 26 листопада 2013 року змінити,скоротивши строк для примирення у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу до 10 січня 2014р.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді :