УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 123/6889/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Тихопой О.О.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Іващенко В. В.

"09" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіІващенко В.В.

СуддівЛюбобратцевої Н.І. Дралла І.Г.

При секретаріКраснощоковій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_6, третя особа: Хмільницький міський відділ Управління Державної міграціонної служби України,-про надання дозволу на виготовлення дитячих проїзних документів та на тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди батька,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8

на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 22 жовтня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

у липні 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом, з урахуванням уточнень до якого, просила надати дозвіл на виготовлення дитячих проїзних документів на тимчасовий виїзд її сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та на його виїзд до США на період з 01.06.2014 року до 30.08.2014 року без згоди його батька ОСОБА_6, а також щорічно на період з 01.06. по 03.08. включно, терміном не більше 90 діб.

Позовні вимоги мотивовані необхідністю відпочинку та проходження оздоровлення дитини у літньому таборі Кемп Френдшіп в м. Пальміра, штату Вірджинія США. Позивач також зазначає, що через перешкоджання відповідача у виїзді дитини, вона не може його котрій рік оздоровити.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 22 жовтня 2013 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема апелянт зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначивши, що ОСОБА_6 чинила перешкоди у спілкуванні та участі у вихованні дитини ОСОБА_6, перешкоджала в оздоровленні дитини влітку 2013 року, суд не посилається на будь-які докази на підтвердження цих фактів, так як ОСОБА_6 знаходилась за межами України, в США і не могла чинити вказані перешкоди ОСОБА_6 Висновки суду про безпідставність та відсутність необхідності вивезення дитини за кордон, та про недоведеність позивачкою медично-обґрунтованого підтвердження рекомендації проходження дитиною будь-якого медичного дослідження чи лікування в США, яке не можливе в Україні, є не зрозумілими та такими, що не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на позовних вимогах, так як метою виїзду за кордон, влітку з 01 липня по 30 серпня 2014 року разом із сином, є лише відпочинок, фізичний та духовний розвиток, розширення світогляду, поглиблене вивчення англійської мови малолітнім сином у таборі «Кемп Френдшіп» у м. Пальміра, штат Вірджинія, а не його медичне обстеження чи лікування. Апелянт також вказує на те, що судом не враховане те, що виїзд дитини за кордон має тимчасовий характер, відповідає інтересам та бажанням дитини. Будь-яких обмежень чи заборон, які унеможливлюють виїзд дитини за межі України для тимчасового перебування, переконливих фактів, які б свідчили про порушення прав та законних інтересів дитини, судом не встановлено.

Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 не є обґрунтованою і не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що необхідність вивезення дитини закордон є безпідставною. Суду не доведено медично-обґрунтованого підтвердження рекомендації проходження дитиною будь-якого медичного дослідження чи лікування в США, яке не можливе в Україні

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст. 157 Сімейного Кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Стаття 12 Закону України «про охорону дитинства» надає право батькам та зобов'язує їх виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток та поважати гідність дитини.

В статтях 8,9,20 Конвенції про права дитини вживається термін «найкращі інтереси» дитини.

У частині другої статті 1 Європейської Конвенції про здійснення прав дітей записано, що предметом цієї Конвенції є підтримка у найвищих інтересах дитини - їхніх прав.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_6 посилається на те, що перебування дитини ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 01.06. по 03.08.14р. включно у літньому таборі Кемп Френдшіп в м. Пальміра, штату Вірджинія США за місцем її теперішнього проживання відповідає найкращим інтересам дитини.

Проте вона не довела, що перебування дитини в міжнародному таборі, розташованому на території України, наприклад, у міжнародному таборі «Артек» АР Крим, де проживає батько дитини, не відповідає найкращим інтересам дитини.

Доводи апеляційної скарги про те, що саме в таборі «Кемп Френдшіп» у м. Пальміра, штат Вірджинія США можливе поглиблене вивчення англійської мови дитиною не можуть бути прийняті до уваги судовою колегією, оскільки спілкування англійською мовою можливе і в інших міжнародних дитячих таборах на території України.

Судом правильно акцентовано увагу на той факт, що саме м. Хемптон штату Вірджинія США позивачка 02.06.2011р. уклала шлюб з громадянином США ОСОБА_10 в якому перебуває до теперішнього часу та отримала карту постійного мешканця США.

Також суд дійшов цілком обґрунтованого висновку про те, що з характеристики табору «Кемп Фредшіп» не вбачається, що він є оздоровчою установою, та перебування дитини в незручних для нього умовах, далеко від батьківщини протягом тривалого часу може негативно сказатися на самопочутті дитини.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу відповідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Враховуючи, що оскаржуване рішення вищезгаданим вимогам відповідає, судова колегія, керуючись ч.1 ст. 308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 308 ч.1, 314, 315, 319, 323, 324, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИ Л А :

апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 22 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді :