2а/257/26/14
257/15208/13-а
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2014 Київський районний суд м. Донецька в складі
головуючого судді Рассуждая Я.М.,
при секретарі Чигріновій І.А.
за участю представника відповідача - Нагорної Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м.Донецьку ради, Третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м.Донецька, про визнання неправомірними дій та зобов'язання перерахувати і виплатити державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
ВСТАНОВИВ
Позивачка, ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м.Донецьку ради, Третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м.Донецька, про визнання неправомірними дій та зобов'язання перерахувати і виплатити державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку мотивуючи свої вимоги наступним.
ОСОБА_2 має на утримані малолітню дитину, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та перебуває на обліку в УПСЗН Київської районній у м. Донецьку ради, як особа, застрахована у системі соціального загальнообов'язкового страхування. Відповідачем по справі позивачці було призначено допомогу по догляду за дитиною до 3 років.
У 2012-2013 роках позивачці було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», яка складає 130 грн. на місяць.
Просила визнати дії УПСЗН Київської районної у м. Донецьку ради незаконними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок розміру виплаченої допомоги у розмірі, встановленому УПСЗН, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років з 27.03.2012 року та виплатити на її користь нараховану відповідачем допомогу з урахуванням раніше виплачених сум допомоги.
Позивачка в судовому засідання підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити.
Представник відповідача, яка діяла на підставі довіреності, проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі, у наданих до суду запереченнях пояснила, що:
ОСОБА_2 допомога по догляду за дитиною, ОСОБА_3, до досягнення нею трирічного управлінням виплачується з 27.03.2012. Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХІІ від 21.11.1992 (далі-Закон) відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Згідно ст.3 Закону право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. За приписами ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Однак, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2008 № 107, який набрав чинності з 01.01.2008 року, було внесено зміни до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Наведена норма до теперішнього часу не визнана неконституційною Конституційним Судом України. Що стосується вимог позивача про здійснення перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», то управління не має повноважень здійснювати будь-які виплати згідно цього закону. Страховиком відповідно до ст.2 цього закону є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Також абзацом 3 п.22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751, передбачено призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що перевищує мінімальний. Для цього подається в установленому порядку довідка про склад сім'ї та декларація про доходи та майновий стан, яка заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї. Позивач, ОСОБА_2 не скористалася цим правом. Щодо перерахунку цього виду допомоги, то частиною 2 ст. 95 Конституції України передбачено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Бюджетним кодексом України передбачено, що Закон про Державний бюджет України визначає бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету. Розпорядники коштів отримують бюджетні асигнування, які є підставою для затвердження кошторисів видатків. Розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями, а також приймають бюджетні обов'язки та витрачають кошти в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом видатків. Допомога по догляду а дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_2 нарахована і виплачена в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом видатків, згідно діючих норм Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», тому підстав для перерахунку і виплати цієї допомоги в іншому розмірі не має.
Також, стосовно вимог позивача стягнути з управління допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 27.03.2012, представник відповідача наполягала на застосуванні шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого п.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно якого для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Виплата цього виду допомоги проводиться щомісяця, тому про порушення свого права, якщо позивач вважала своє право порушеним, вона могла дізнатися при виплаті допомоги за відповідний період.
Просила відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»(далі - Закон № 2240-ІІІ), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, згідно з частиною першою статті 15 Закону № 2811-ХІІ (у редакції Закону № 2240-ІІІ) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надавалася у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.
Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію зазначені положення Закону № 2240-III.
Позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Зважаючи на те, що позовна заява в адміністративній справі може містити цивільно-правову вимогу, позовна давність в адміністративних справах застосовується виключно до цивільно-правових вимог, які об'єднані в одне провадження з публічно-правовим спором.
Спір про нарахування суб'єктом владних повноважень та проведення встановлених статтею 37 Закону № 796-ХІІ виплат є публічно-правовим, а не цивільно-правовою вимогою, заявленою в адміністративній справі. У зв'язку з цим до таких вимог правила позовної давності, встановлені нормами глави 19 ЦК, не застосовуються.
Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_2, має на утриманні малолітню дитину, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та, перебуваючи на обліку в УПСЗН як особа, застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, мала право на отримання допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому статтею 43 Закону № 2240-III. Однак цю допомогу призначено і виплачено позивачеві з 29 серпня 2013 року до дня розгляду цієї справи в суді першої інстанції відповідно до положень статті 15 Закону № 2811-ХІІ (у редакції Закону № 107-VI) та пункту 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751, у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
Оскільки судом встановлено, що спір існує щодо виплати допомоги особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин, суд з урахуванням правової позиції Верховного Суду України у справах цієї категорії дійшов висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону № 2240-III, відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, дії відповідача, яким виплачено позивачеві допомогу в іншому розмірі, ніж встановлено статтею 43 Закону № 2240-III, слід визнати протиправними та, вийшовши з метою повного відновлення порушеного права позивача за межі позовних вимог, зобов'язати Управління здійснити перерахунок та виплату позивачеві допомоги виходячи з розміру, встановленого цим законом, з урахуванням положень п.2 ст. 99 КАС України, а саме: шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
На підставі викладеного, керуючись ЗУ від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ЗУ від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст. 99, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ
Позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м.Донецьку ради, Третя особа: Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м.Донецька, про визнання неправомірними дій та зобов'язання перерахувати і виплатити державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - задовольнити.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради зробити нарахування і виплатити ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку, за період з 01.06.2013 по 30.11.2013 у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до шести років, з урахуванням виплачених сум.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя: Я.М.Рассуждай