УХВАЛА

"24" січня 2014 р. Справа № 2-354/11

Гусятинський районний суд в суладі головуючої судді Лисюк І.О., при секретарі Федорів О.П., розглянувши подання головного державного виконавця відділу ДВС Гусятинського районного управління юстиції Процик З.М. про тимчасове обмеження особи (боржника) ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України,-

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець відділу ДВС Гусятинського районного управління юстиції Процик З.М. у своєму поданні ставить питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3. Подання вмотивоване тим, що на примусовому виконанні в ВДВС знаходиться виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2-354 від 05.05.2011 року про стягнення з ОСОБА_3 аліментів, розпочате 17.01.2012 року. Добровільно рішення суду боржник виконувати відмовляється. За адресою зазначеною в виконавчому листі не проживає, а тому може в будь-який час виїхати за межі України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що подання є необґрунтованим і не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Згідно вимог ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Згідно положень ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України", якими встановлено самостійні підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі закордонного паспорта або тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду - до виконання зобов'язань. Цією ж статтею встановлено способи реалізації встановлених обмежень.

Оскільки, відповідно до положень статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом, при вирішенні питання про тимчасове обмеження конституційного права, державний виконавець зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження факт ухилення боржника від виконання зобов'язань та необхідність обмеження його конституційного права.

З матеріалів справи вбачається, що 17 січня 2012 року державним виконавцем відділу ДВС Гусятиського РУЮ Тернопільської області відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № № 2-354 від 05.05.2011 року про стягнення з ОСОБА_3 аліментів.

На адресу боржника направлялись попередження щодо сплати заборгованості по аліментах, 28.11.2013 року державним виконавцем здійснено виїзд по місцю проживання боржника за адресою вказаною у виконавчому листі, в результаті чого було встановлено, що боржник за адресою, вказаною в виконавчому листі зареєстрований та проживає.

14 січня 2014 року державний виконавець ВДВС Гусятинського РУЮ Тернопільської області звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження (особи) боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань.

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, державний виконавець зобов'язаний довести ухилення боржником від виконання рішення суду та неможливості виконання такого рішення без обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Таким чином, в контексті вищезазначених норм права, державний виконавець повинен був довести факт свідомого ухилення боржника від виконання судового рішення.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

Саме самостійне невиконання боржником зобов'язань протягом строку, вказаного державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження, як і відсутність в нього майна не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього судовим рішенням обов'язків.

Матеріалами справи не містять доказів того, що державним виконавцем вжиті всі заходи примусового виконання рішення, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", а також відсутні докази ухилення боржника від виконання зобов'язань.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», ст.ст. 293, 294, 377-1 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 11 п. 18 Закону України «Про виконавче провадження», -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Гусятинського районного управління юстиції Тернопільської області про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги апеляційному суду Тернопільської області через Гусятинський районний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя: підпис

З оригіналом вірно.

Суддя Гусятинського районного суду І.О.Лисюк