23.01.2014 2/111/97/2014
Справа №111/4808/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2014 р. (повний текст 27 січня 2013 року ) Ленінський районний суд А.Р. Крим
у складі головуючого- судді Українець Л.І.
при секретарі Абдурамановій Л.І.
з участю позивача ОСОБА_2,його представника ОСОБА_3., представника ДДУЗ №1- Казакової А.В., її представника Казакова В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Леніне справу за позовом ОСОБА_2 до ДДУЗ №1 «Ручеек», завідуючої ДУЗ №1 «Ручеек» Казакової Альони Василівни, третя особа: виконавчий комітет Ленінської селищної ради про скасування наказу про звільнення та запису у трудовій книжці, поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Ленінського районного суду АР Крим із позовною заявою до відповідачів, третя особа: виконавчий комітет Ленінської селищної ради про скасування наказу про звільнення та запису у трудовій книжці, поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу. Свої вимоги мотивує тим, що 11.02.2003 року він був прийнятий на посаду майстра по ремонту та обслуговуванню у ДУЗ №1 «Ручеек», 01.10.2008 року був переведений сторожем, а 12.11.2013 року звільнений із посади, у зв'язку з прийняттям на роботу іншого робітника, який не є сумісником. Вважає звільнення незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням норм законодавства, через особисту заінтересованість відповідача Казакової А.В., а тому за захистом своїх прав позивач звернувся до суду та просить скасувати наказ про звільнення та запис у трудовій книжці, поновити на роботі, стягнути середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просять його задовольнити.
Представник відповідача - вона Казакова А.В. у судовому засіданні з позовом не погодилась, просить у його задоволенні відмовити так як звільнення відбулося у зв'язку з прийняттям на постійну роботу сторожем іншого працівника, а позивач суміщав роботу сторожем з роботою водія в КП «Ленком», яка у нього є постійною.
Представник третьої особи -Ленінської селищної ради у судовому засіданні 14.01.2014 року при вирішенні спору покладається на розсуд суду,після оголошеної перерви 23.01.2014року у судове засідання не з'явився, просив справу розглянути в його відсутності.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду підтвердила, що під час роботи завідуючою дитячим садком у 2008 році в штат було введено ще одну ставку сторожа, на яку вона і прийняла свого чоловіка, однак у наказі про прийняття його на роботу слів сумісництво не писала, вважає, що у книзі наказів дописано слова «за сумісництвом», а в трудовій книжці позивача записувала тільки прийняти на роботу сторожем. Дійсно при оформленні на роботу сторожем він працював ще водієм машини по вивезенню сміття в Ленінського ВУЖКГ, яке потім реформувалося в КП «Ленком».
Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідка ОСОБА_6 дослідивши матеріали справи, оригінали книг наказів за 2003та за 2013роки, карток нарахування заробітної плати, оригінал трудової книжки, суд знаходить позов не обґрунтованим і таким ,що задоволенню не підлягає з наступних мотивів.
Згідно частини 1 статті 43-1 КзПП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством.
Так, відповідно до п. 8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Мінпраці, Мінюсту та Мінфіну України від 28 червня 1996 року № 43, звільнення з роботи за сумісництвом проводиться з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником чи обмеження сумісництва у зв'язку з особливими умовами та режимом праці, без виплати вихідної допомоги.
Відповідно до частин 1, 2 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, згідно наказу від 11 лютого 2003 року (а.с.7) ОСОБА_2 прийнято майстром по ремонту і обслуговуванню в д/садок № 1 з 11 лютого 2003 року на 0, 5 ставки, що підтверджується також записом цього наказу в оригіналі книги наказів за 2003 рік.
Згідно наказу № 199 від 1 жовтня 2008 року ДУЗ №1, ОСОБА_2 переведено на 1 ставку сторожа з 1.10.2008 року, як сумісника (а.с.9). Книги наказів за 2008 рік відповідачем не надано, тому суд виходить з наявної у справі належним чином завіреної копії цього наказу в матеріалах справи.
Згідно запису у трудовій книжці, серії НОМЕР_1, випущеній в тираж у 2004 році (як оглянуто в оригіналі), здійснено запис про видачу трудової книжки ОСОБА_2 11 лютого 2003 року і з неї вбачається, що 1.10.2008 року на підставі наказу № 199 від 1.10.2008 року «Про переведення сумісника» здійснено запис «Перевести сторожем». А відповідно до запису № 3 цієї ж книжки 12.11.2013 року ОСОБА_2 звільнено з суміщуваної роботи згідно ст. 43-1 КЗпП і п. 4 Положення № 43, в зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником (а.с.9). Запис про звільнення вчинено на підставі наказу № 402 від 12.11.2013 року (а.с.11,23) .
Як видно з наказу № 403 завідуюча ДУЗ №1 «Ручеёк» від 12 листопада 2013 року прийняла ОСОБА_7 в дошкільний учбовий заклад №1 (ясла-сад) «Ручеёк» смт. Леніне сторожем на 1 ставку з окладом згідно штатного розкладу 13 листопада 2013 року підстава заява від 8.11.2013 року (а.с.26,36).
Відповідно до акту та доповідних ОСОБА_8(а.с.24), ОСОБА_9.(а.с.25) від 13 листопада 2013 року позивачу оголошувався наказ про звільнення, однак від підпису і ознайомлення з ним, та від отримання трудової книжки останній відмовився (а.с.23).
Пунктом 8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Мінпраці, Мінюсту та Мінфіну України від 28 червня 1996 року № 43 визначено, що звільнення з роботи за сумісництвом проводиться у разі прийняття працівника, який не є сумісником без виплати вихідної допомоги.
Доказом того , що робота сторожем в ДУЗ №1 була сумісною з основною роботою позивача в КП «Ленком» є довідка про доходи за основним місцем роботи водія КП «Ленком» (а.с.65), копії табелів виходу на роботу ОСОБА_2.(а.с.66-77),посадові обов'язки водія(а.с.78), наказом № 12 від 3 червня 2009 року про прийняття на роботу позивача водієм дільниці сан очистки КП «Ленком» (а.с.79), повною копією трудової книжки ОСОБА_2 виданої 23 серпня 1966 року, з вкладишем виданий 27.02.1979 року та 2.06.2009 року (а.с.81, 133, 137-141) з якої видно, що ОСОБА_2 з 16.08.2004 року по 02.06.2009 року працював водієм 1 класу Ленінського виробничого управління житлово-комунального господарства(записи 39-41 на а.с.140), особовою карткою №10 на водія ОСОБА_2 в КП Ленком»(а.с.82) картками-довідками про нарахування заробітної плати (а.с.107,108,109,110,111,,112,113,114,115), копії податкових розрахунків(а.с.116-130).
Доводи позивача про те, що суду слід приймати до уваги наявність у нього другої трудової книжки, судом не приймаються ,оскільки згідно пункту 1.1 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року (далі Інструкція), на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи. Відповідно до пункту 2.14 зазначеної вище Інструкції, робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим порядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом. Тому суд приймає до уваги саме наказ №199 від 1.10.20108 року «Про переведення сумісника» про переведення ОСОБА_2 сторожем дитсадка за сумісництвом.
Таким чином, наказом № 402 від 12.11.2013 року ОСОБА_2 відповідно до вимог чинного законодавства звільнено з посади сторожа за сумісництвом у зв'язку із прийняттям на роботу іншого працівника, що не є сумісником.
Доводи позивача та його представника про те, що ОСОБА_2 не був ознайомлений з наказом про його звільнення спростовуються поясненнями самого позивача, який пояснив, що йому оголошували наказ наступного дня, а отримав він копії наказів про прийняття переведення лише 20.11.2013 року для подання позову в суд. Суд також приймає до уваги пояснення представника відповідача про те, що причиною несвоєчасного вручення наказу позивачу про звільнення стало те, що в день винесення наказу ОСОБА_2 був за кермом грузового автомобіля і біля дитсадка вивозив сміття, в той час як мав знаходитись на робочому місці сторожа в дитсадку.
Суд бере до уваги роз'яснення, які є в постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про судову практику розгляду трудових спорів»(далі Постанова ВСУ).
Так, відповідно до п 18 вказаної Постанови ВСУ при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.
Суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю. Однак позивач не просить змінити формулювання звільнення.
Помилковим є доводи позивача та його представника про те, що позивач неправомірно звільнений без попередньої згоди профспілкового комітету.
Відповідно до частини 1 статті 43-1 КзПП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником.
За таких суд вважає, що відповідач прийняв наказ №402 від 12.11.2013року про звільнення ОСОБА_2 відповідно до чинного законодавства, тому у позові ОСОБА_2 про скасування незаконного наказу про звільнення, та запису у трудовій книжці, поновлення на роботі,слід відмовити.
Також не обгрунтованими є доводи позивача та його представника про те, що КЗпП України не передбачає такої підстави для звільнення працівника з роботи, як звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, та що Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, яке затверджене спільним наказом Мінпраці, Мінюсту та Мінфіну України від 28 червня 1996 року № 43 не регулює правовідносини щодо звільнення працівників на підприємствах , які не є державними, оскільки Положення підлягає застосовуванню до спірних правовідносин відповідно до правил ст.ст. 3, 4 КЗпП України.
Вимоги позивача про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 12.11.2013 р. суд вважає необгрунтованим, оскільки позивач був звільнений з роботи за сумісництвом .
По основному місцю роботи він продовжуває працювати і вимушеного прогулу, в розумінні закону у нього фактично не було і немає. Посилання позивача на наказ по КП «Ленком» про скорочення робочого часу у даних правовідносинах судом не приймається та не є доказом про те, що робота водія є роботою по сумісництву.
Докази надані відповідачем про те, що внаслідок суміщення роботи водія с роботою сторожа позивач у 2010 році був підданий дисциплінарному стягненню у вигляді догани, у даному спорі суд не враховує, оскільки вони не пов'язані з правовою підставою звільнення позивача , та й дисциплінарне стягнення ОСОБА_2 не оспорюється(а.с.37-51).
Таким чином суд приходить до переконання, що у задоволенні його вимог по суті спору про поновлення на роботі сторожем, скасування наказу про звільнення та запису у трудовій книжці, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, слід відмовити та покласти на позивача, у зв'язку з відмовою йому у позові судові витрати у розмірі 246 грн. 60 коп.
Керуючись ст. 43-1 КЗпП України, п.8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Мінпраці, Мінюсту та Мінфіну України від 28 червня 1996 року № 43 ,Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про судову практику розгляду трудових спорів»(далі Постанова ВСУ). 1.1 та 2.14 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року, ст.ст. ст.3, 7, 10, 88, 208, 212- 215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ДДУЗ №1 «Ручеек», завідуючої ДУЗ №1 «Ручеек» Казакової Альони Василівни, третя особа: виконавчий комітет Ленінської селищної ради про скасування наказу про звільнення та запису у трудовій книжці, поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір на суму 246 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлено 27 січня 2014 року.
Суддя Українець Л.І