Справа № 123/14054/13-а
Номер провадження 2-а/123/22/2014
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.01.2014 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя у складі:
головуючого - судді Діденка Д.О.,
при секретарі - Тімашовій М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, військового комісаріату АР Крим про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, з 2007 року став інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, яке пов'язано з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. 06.05.12 року отримав довідку про грошове забезпечення, яке отримане ним у зоні відчуження у 1986-1990 р.р. та у цій довідці неправильно вказана кратність виплат посадових окладів замість 4 вказано 3, також в довідці не врахована виплата додаткового грошового забезпечення у розмірі місячного окладу грошового забезпечення. Вважає противоправними та незаконними дії Міністерства оборони України та військового комісаріату АР Крим, які безпідставно зменшили кратність виплат грошового забезпечення, не врахували грошове забезпечення відповідно до архівних довідок, посилаються на документи, які не є законодавчими. Просить визнати дії військового комісаріату та регіональної комісії АР Крим, центральної комісії Міністерства оборони України з визнання даних про заробітну плату, щодо відмови у врахуванні при видачі довідки про заробітну плату в кратності 4 замість 3-кратного розміру посадового окладу неправомірними та протиправними, скасувати п. 2.4 протоколу від 31 жовтня 2013 року №2 засідання центральної комісії Міністерства оборони України; скасувати протокол від 15.11.2013 року №3; зобов'язати відповідачів оформити та видати довідку про заробітну плату (службу) в зоні відчуження з урахуванням 4-х кратного розміру посадового окладу та додаткового грошового забезпечення у розмірі місячного окладу.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити за мотивами наведеними у позові.
Від представника відповідача військового комісара військового комісаріату АР Крим Маліцького Д.А. надійшли письмові заперечення, в яких вказують, що згідно з діючим законодавством для призначення пенсії позивачу надана довідка про заробітну плату (грошове забезпечення) особам, які працюють (проходили службу) в зоні відчуження на Чорнобильській АЕС у 1986-1990 р.р. Позивачу не включено в довідку преміювання за роботу в зоні Чорнобильській АЕС. Для включення у довідку сум премій потрібно заповнити реквізити довідки та вказати показники преміювання, розмір премії та підстави її виплати, що не було здійснено позивачем. З цієї причини комісія не змогла при вирішенні питання щодо включення преміювання в довідку про заробітну плату взяти до уваги вказані суми. Також вказує, що комісія вправі переглянути видану довідку та включити в неї суми премій у випадку надання відповідачем відсутніх документів. Просить у задоволені позову відмовити у повному обсязі та розгляну справу за відсутності представника.
Представник відповідача Міністерства оборони України у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Так судом встановлено, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), є інвалідом 2 групи, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1 від 25.09.2007 року.
Відповідно до довідки, яку отримав позивач, від 29.04.2013 року №2465 йому за роботу (службу) на посаді офіцера відділу у військовій частині 52671 в населених пунктах зони відчуження м. Чорнобиль з 04.05.1986 р. по 18.05.1986 р. виплачена заробітна плата (грошове забезпечення) у розмірі 619 руб. 96 коп. У таблиці №1 вказано, що зона небезпеки - ІІ, кількість днів - 15, кратність - 3.
Не погодившись із вказаною довідкою позивач звернувся із скаргою до Центральної комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження 1986-1990р.р.Міністерства оборони України.
Відповідно до витягу з протоколу №2 засідання вказаної комісії, 31.10.2013 р. відбулося засідання, на якому була розглянута справа ОСОБА_1 та було вирішено підтвердити рішення регіональної комісії військового комісаріату АР Крим про видачу довідки про грошове забезпечення в зоні відчуження в 1986-1990 роках ОСОБА_1 у частині визначення розміру кратності та збереженого заробітку за основним місцем служби та здійснити перерахунок денної тарифної ставки та видати нову довідку.
Згідно з новою довідкою від 18.11.2013 року №5571, кратність визначено: « 3» та відсутні відомості про інші доплати на надбавки.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Відповідно до статті 70 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних державних, судових органах, зокрема, свої законні інтереси.
Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища» від 05 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.
Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. № 665-195 «Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. №964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.
Згідно п.1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС», підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.
Відповідно до Розпорядження Ради Міністрів СРСР №1031 від 23 травня 1986 року про оплату праці військослужбовців - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, розповсюджено на військовослужбовців, начальницький склад і рядовий склад органів внутрішніх справ, зайнятих на роботах з ліквідації наслідків ЧАЕС, порядок і розміри підвищеної оплати праці, передбачені розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 року №964.
Розпорядженням Ради Міністрів СРСР №964 від 17.05.1986 р. «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати», з метою прискорення робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: дозволити керівникам міністерств і відомств, які беруть участь у ліквідації аварії, за погодженням з головою урядової комісії здійснювати у виняткових випадках оплату праці працівників, зайнятих на зазначених роботах у ІІІ зоні небезпеки, в п'ятикратному розмірі в порівнянні з встановленими чинним законодавством нормами, по ІІ зоні - у чотирьохкратному розмірі та в І зоні - у трьохкратному розмірі.
Як вбачається з архівної довідки від 01.03.2013 року №2/1214, у наказі командира військової частини 62313 №083 від 04.06.1986 року зазначено, що військослужбовцям, які знаходилися у службовому відрядженні в м. Чорнобиль з ліквідації наслідків аварії АЕС, виплатити додаткове грошове забезпечення в розмірі місячного окладу грошового утримання за період з 4 по 18.05.1986 р. майору ОСОБА_1 (підстава ЦА МО РФ, фонд 698, опис 986267с, справа 4, лист 181). Також у наказі командира військової частини 62313 №010 1 від 01.07.1986 року зазначено, що військослужбовцям, які знаходилися у службовому відрядженні в м. Чернобиль з ліквідації наслідків аварії АЕС, провести виплату грошового утримання у 4-кратному розмірі, відповідно до директиву заст. МО СРСР від 27.05.1986 року №Д-018 ОСОБА_1 з 4 по 18.05.1986 р.
Відповідно до типових положень «Про комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 -1990 р.р.» розгляд письмових заяв громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтв або захворювання (категорія 1) та осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, про видачу довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, здійснюється комісіями при міністерстві, СБУ (далі - центральні комісії) і комісіями при військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим, обласних військових комісаріатах, військовому комісаріаті мм. Києва і Севастополя, територіальних органах міністерства та регіональних органах СБУ (далі - регіональні комісії). Центральна і регіональна комісії мають статус допоміжного органу і у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також цим Типовим положенням. Під час прийняття рішення про достатність підстав для видачі довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, центральна і регіональна комісії керуються законодавчими, іншими нормативно-правовими актами та документами СРСР та УРСР, що діяли на дату їх складення.
З наведених обставин слідує, що довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержані ОСОБА_1 за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 р.р. №2465, №5571, що складені відповідачем та в яких зазначена кратність « 3» і відсутні відомості про інші доплати, не відповідає архівним даним. Таким чином, дії військового комісаріату АР Крим у цій частині мають бути визнані протиправними та відповідача має бути зобов'язано видати довідку з належними даними.
Вимоги у частині скасування пункту 2.4 протоколу від 31 жовтня 2013 року №2 засідання центральної комісії Міністерства оборони України та скасування протоколу від 15.11.2013 року №3 засідання регіональної комісії військового комісаріату АР Крим з визнання даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 р.р. не підлягають задоволенню, оскільки визнання дій протиправними та зобов'язання видатки належну довідку є достатнім для захисту прав позивача..
Керуючись статтями ст. ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, військового комісаріату АР Крим про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військового комісаріату АР Крим у частині видачі ОСОБА_1 довідок про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках №2465 від 29.04.2013 р. та №5571 від 18.11.2013 р. із зазначенням кратності: « 3» та без відомостей про інші доплати та надбавки.
Зобов'язати військовий комісаріат АР Крим видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, відповідно до архівної довідки №2/72724 від 01.03.2013 р. із зазначенням кратності: « 4» та інших доплат та надбавок у розмірі « 162,50 крб.»
У задоволенні решти вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Севастопольського адміністративного апеляційного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Діденко Д. О.