ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.01.2014 Справа № 901/3888/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОФТ-18», м. Київ
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Ейр Онікс», м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим
про стягнення заборгованості за договором
Суддя Янюк О.С.
Представники:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: 22.11.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «ОФТ-18» (далі - позивач, ТОВ «ОФТ-18») звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим (далі - суд) із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Ейр Онікс» (далі - відповідач, ПрАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс»), в якій просить, з урахування заяви про зменшення позовних вимог від 14.01.2014 (т.1, а.с.222-223), стягнути з останнього грошові кошти у розмірі 249 610,89 грн, у тому числі основну заборгованість за порушення умов договору у розмірі 239 037,37 грн, пеню у розмірі 8 605,29 грн, три відсотки річних у розмірі 1 968,23 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 5 767,67 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує ст.ст. 525-526, 611, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 193, 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та вказує на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині оплати вартості поставленого позивачем товару та наданих послуг за договором від 26.11.2012 №26/11-2012, у зв'язку з чим виникла заявлена до стягнення сума заборгованості.
Ухвалою суду від 25.11.2013 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався. Черговий розгляд справи призначений на 23.01.2014.
Позивач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про час та місце слухання справи проінформований належним чином та своєчасно (а.с. 212-213), про причини неявки суд не повідомив, проте, у судовому засіданні 14.01.2014 підтримав вимоги позовної заяви та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Додатково зазначив, що у п.5.6. договору постачання бортового харчування від 26.11.2012 №26/11-2012 міститься описка, так, замість «двічі на місяць» повинно бути вказано «тричі на місяць».
Відповідач у судове засідання явку свого повноважного представника також не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.
Так, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. У разі якщо ухвалу про по порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»). За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи (т.2, а.с.83).
До того ж, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась, а тому, ураховуючи, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Процесуальним правом, передбаченим ст. 59 ГПК України, відповідач не скористався та відзиву на позов не надав.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за можливе розглядати справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.
На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.
26.11.2012 між позивачем (Виконавець) та відповідачем (Замовник) укладений договір постачання бортового харчування №26/11-2012 (далі - Договір, а.с.12-15), відповідно до п. 1.1. якого Виконавець виготовляє і доставляє на (з) борт(а) повітряного судна (далі - ПС) Замовника бортове харчування, згідно замовлення, затверджених сторонами Раціонів бортового Харчування надає послуги по обслуговуванню ПС, а Замовник приймає й сплачує Харчування і послуги, надані на рейсах, виконуваних Замовником.
Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2013 року (п. 9.1 Договору).
Умови постачання за Договором передбачені розділом 4, зокрема, постачання бортового харчування здійснюється на борт ПС, що знаходиться на території КП МА «Жуляни», а саме: Виконавець здійснив постачання і надав послуги, коли бортове харчування доставлено на борт (в салон) ПС Замовника за допомогою авто ліфта (іншого спецтранспорту) та персоналом Виконавця або передано представнику Замовника на територію цеху бортового харчування, що підтверджується підписами на накладних. Це означає, що з цього моменту усі витрати або ушкодження бортового харчування повинен нести Замовник.
Вартість бортового харчування, вартість посуду одноразового використання, транспортування бортового харчування й обслуговування ПС встановлюється в національній валюті України, без врахування податку на додану вартість, й обумовлюється сторонами в Додатках, які є невід'ємною частиною даного Договору. Оплата вартості бортового харчування, вартість посуду одноразового використання, транспортування бортового харчування й обслуговування ПС провадиться шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця. Розрахунок за відпущене бортове харчування, посуд й послуги Замовник здійснює двічі на місяць на підставі рахунків, наданих Виконавцем, за періоди: з 1 по 10 число, з 11 по 20 число та 21 по 30 (31) число поточного місяця протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту одержання рахунку Замовником (п.п. 5.1., 5.2., 5.6. Договору).
На виконання п. 5.6. Договору позивачем виставлялись відповідні рахунки-фактури за період з 12.07.2013 по 04.10.2013 та останні надсилались на адресу відповідача, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями (т.1, а.с. 206, т.2, а.с.69-73). Проте, зазначені рахунки відповідачем оплачені не були, що, в свою чергу, і стало підставою для звернення позивачем до суду із відповідним позовом.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить ознаки договору поставки та договору про надання послуг, у зв'язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 265 ГК України, згідно з якою, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Водночас, ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься у ст. 193 ГК України. Так, судом встановлено, що позивачем на виконання п.5.6. Договору поставлено товар га надано послуги на суму 241 335,45 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи наступними рахунками-фактурами: від 12.07.2013 №СФ-0000904 на суму 6 846,68 грн; від 13.07.2013 №СФ0000907 на суму7 226,08 грн; від 14.07.2013 №СФ0000911 на суму 3 728,38 грн; від 15.07.2013 №СФ0000916 на суму 8 000,77 грн; від 16.07.2013 №СФ0000924 на суму 6 651,65 грн; від 17.07.2013 №СФ0000930 на суму 4 814,89 грн; від 20.07.2013 №СФ0000937 на суму 3 141,18 грн; від 21.07.2013 №СФ0000943 на суму 6 721,56 грн; від 22.07.2013 №СФ0000948 на суму 3 012,84 грн; від 23.07.2013 №СФ0000953 на суму 6 173,76 грн; від 24.07.2013 №СФ0000959 на суму 6 065,27 грн; від 25.07.2013 №СФ0000962 на суму 3 772,49 грн; від 26.07.2013 №СФ0000968 на суму 7 202,93 грн; від 27.07.2013 №СФ0000972 на суму 3 124,25 грн; від 28.07.2013 №СФ0000974 на суму 3 214,69 грн; від 29.07.2013 №СФ0000980 на суму 4 174,91 грн; від 30.07.2013 №СФ0000985 на суму 3 458,80 грн; від 31.07.2013 №СФ0000991 на суму 4 439,64 грн; від 03.08.2013 №СФ0001004 на суму 4 645,90 грн; від 04.08.2013 №СФ0001010 на суму 4 090,39 грн; від 05.08.2013 №СФ0001012 на суму 2 728,54 грн; від 06.08.2013 №СФ0001015 на суму 2 798,11 грн; від 07.08.2013 №СФ0001020 на суму 3 807,46 грн; від 08.08.2013 №СФ0001023 на суму 3 501,59 грн; від 09.08.2013 №СФ0001028 на суму 592,78 грн; від 10.08.2013 №СФ0001033 на суму 5 129,86 грн; від 11.08.2013 №СФ0001039 на суму 3 181,75 грн; від 13.08.2013 №СФ0001045 на суму 2 394,67 грн; від 14.08.2013 №СФ0001051 на суму 3 195,76 грн; від 15.08.2013 №СФ0001053 на суму 4 078,42 грн; від 16.08.2013 №СФ0001061 на суму 3 359,42 грн; від 17.08.2013 №СФ0001065 на суму 4 477,78 грн; від 18.08.2013 №СФ0001069 на суму 3 617,05 грн; від 19.08.2013 №СФ0001075 на суму 2 090,60 грн; від 21.08.2013 №СФ0001080 на суму 3 742,68 грн; від 22.08.2013 №СФ0001085 на суму 3 085,33 грн; від 23.08.2013 №СФ0001092 на суму 4 285,70 грн; від 24.08.2013 №СФ0001094 на суму 4 116,26 грн; від 25.08.2013 №СФ0001099 на суму 3 340,19 грн; від 26.08.2013 №СФ0001101 на суму 3 065,16 грн; від 27.08.2013 №СФ0001106 на суму 4 029,96 грн; від 09.09.2013 №СФ0001151 на суму 910,50 грн; від 11.09.2013 №СФ0001158 на суму 4 116,00 грн від 12.09.2013 №СФ0001160 на суму 4 540,08 грн; від 13.09.2013 №СФ0001168 на суму 2 614,02 грн; від 13.09.2013 №СФ0001169 на суму 94,21 грн; від 14.09.2013 №СФ0001175 на суму 2 953,62 грн; від 15.09.2013 №СФ0001180 на суму 3 403,64 грн; від 16.09.2013 №СФ0001182 на суму 3 408,41 грн; від 17.09.2013 №СФ0001188 на суму 7 154,42 грн; від 18.09.2013 №СФ0001193 на суму 2 904,06 грн; від 20.09.2013 №СФ0001200 на суму 5 139,91 грн; від 21.09.2013 №СФ0001205 на суму 2 911,74 грн; від 22.09.2013 №СФ0001210 на суму 3 407,45 грн; від 24.09.2013 №СФ0001215 на суму 2 736,59 грн; від 25.09.2013 №СФ0001221 на суму 3 281,80 грн; від 26.09.2013 №СФ0001226 на суму 3 712,02 грн; від 27.09.2013 №СФ0001230 на суму 4 382,08 грн; від 28.09.2013 №СФ0001232 на суму 2 378,14 грн; від 29.09.2013 №СФ0001236 на суму 2 814,76 грн; від 30.09.2013 №СФ0001240 на суму 4 261,40 грн; від 01.10.2013 №СФ0001249 на суму 2 888,05 грн; від 04.10.2013 №СФ0001258 на суму 196,42 грн. (т.2, а.с. 6-68). Вказані рахунки-фактури отримані відповідачем, про що свідчать наявні у справі відповідні поштові повідомлення про вручення поштових відправлень (т.1, а.с. 206, т.2 а.с.69-73).
Разом з цим, матеріали справи містять видаткові накладні на бортове харчування, а саме: від 17.06.2013 №РН-0000755 на суму 5 240,98 грн; від 18.06.2013 №РН-0000759 на суму 8 108,33 грн; від 19.06.2013 №РН-0000767 на суму 12 420,08 грн; від 20.06.2013 №РН-0000770 на суму 10 365,18 грн на загальну суму 36 134,57 грн (т.1, а.с.50-52) у яких є посилання на рахунки-фактури від 17.06.2013 №СФ-0000777, від 18.06.2013 №СФ-0000781, від 19.06.2013 №СФ-0000789, від 20.06.2013 №СФ-0000770 відповідно. Вищевказані видаткові накладні підписані без зауважень уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками. Відтак, надані позивачем видаткові накладні згідно із ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними бухгалтерськими документами та відображають факти здійснення між сторонами господарських операцій. Доказів протилежного відповідачем суду надано не було. Водночас, Виконавцем було здійснено транспортування бортового харчування за Договором, що підтверджується відповідними актами здачі-приймання робіт (надання послуг): від 17.06.2013 № ОУ-0000254 на суму 900 грн; від 18.06.2013 № ОУ-0000255 на суму 900 грн; від 19.06.2013 № ОУ-0000256 на суму 1 200 грн; від 20.06.2013 №ОУ-0000258 на суму 900 грн, що разом складає 3 900 грн (т.1, а.с.22-23), які підписані без зауважень уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками. Доказів протилежного відповідачем суду надано не було.
Проте, ненадання позивачем суду відповідних рахунків-фактур за вищевказаними видатковими накладними та актами сдачі-приймання робіт не спростовують факту надання позивачем послуг по обслуговуванню ПС та поставки бортового харчування, оскільки наявні у справі накладні(рахунки) на обслуговування авіарейсів (т.1, а.с.124-204) вказують на протилежне, зокрема, що Виконавець здійснив постачання бортового харчування на борт замовника, а підпис бортпровідника відповідача свідчить про його отримання відповідачем, у відповідності до розділу 4 Договору.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що невиконання позивачем п.5.6. Договору не є підставою для висновку про неотримання бортового харчування відповідачем.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позивач виконав свої договірні зобов'язання в частині поставки бортового харчування та обслуговування ПС за Договором. Доказів протилежного відповідачем суду надано не було.
Відтак, загальна сума основної заборгованості, яка підтверджується матеріалами справи, складає 281 370,02 грн (241 335,45 грн + 36 134,57 грн + 3 900 грн ).
У той час, відповідач здійснив лише часткове виконання зобов'язань з оплати отриманого бортового харчування, обслуговування ПС у розмірі 35 688,00 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: від 27.11.2013 №1941 на суму 10 368,00 грн; від 28.11.2013 №1969 на суму 8 340,00 грн; від 29.11.2013 №1986 на суму 16 980,00 (т.2, а.с.224-226). Доказів протилежного суду надано не було.
З огляду на те, що своєчасна оплата отриманого товару, наданих послуг є одним з основних обов'язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про наявність основної заборгованості відповідача перед позивачем за Договором у розмірі 245 682,02 грн (281 370,02 грн - 35 688,00 грн), проте, оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, стягненню з відповідача підлягає грошова сума у розмірі 239 037,37 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків оплати поставленого товару, наданих послуг. З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що у встановлені Договором строки відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару, наданих послуг не виконав, тобто є таким, що порушив (прострочив виконання) зобов'язання.
У силу ч. 2 ст. 20 ГК України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.
Так, п.6.2.2. Договору визначено, що замовник несе відповідальність за несплату платежів у терміни, установлені Договором, і сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент порушення даного зобов'язання, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати Аналогічні положення містяться у ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543/9-ВР.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок пені за період з 10.06.2013 по 14.11.2013 (т.1, а.с. 10-11), суд вважає його помолковим, оскільки останнім не враховано положень п. 5.6. Договору.
Судом самостійно здійснений розрахунок пені з виокремленням періодів у відповідності до положень Договору та норм чинного законодавства за формулою: пеня = сума заборгованості * подвійну ставку НБУ : 365:100% * кількість дні прострочення.
Таким чином, вірним є наступний розрахунок: розрахунковий період з 10.07.2013 по 20.07.2013 (дата отримання відповідачем рахунку-фактури 26.07.2013 (т.2, а.с.69), одинадцятий банківський день - 12.08.2013, нарахування до 14.11.2013) 40 409,63 грн *2*0,07:365*95= 1 472,46 грн;
розрахунковий період з 21.07.2013 по 31.07.2013 (дата отримання відповідачем рахунку-фактури 05.08.2013 (т.2, а.с.70), одинадцятий банківський день - 20.08.2013, нарахування до 14.11.2013) 91 770,77грн * 2 * 0,07 :365 * 87 = 3 062,38 грн;
розрахунковий період з 01.08.2013 по 10.08.2013 (дата отримання відповідачем рахунку-фактури 16.08.2013 (т.2, а.с.70), одинадцятий банківський день - 02.09.2013, нарахування до 14.11.2013) 119 065,40грн* 2 * 0,07 :365 * 75 = 3 425,17 грн;
розрахунковий період з 11.08.2013 по 20.08.2013 (дата отримання відповідачем рахунку-фактури 27.08.2013 (т.2, а.с.71), одинадцятий банківський день - 11.09.2013, нарахування до 14.11.2013) 122 247,50 грн * 2 * 0,07 :365 * 1 =46,90 грн (за рахунком-фактурою від 11.08.2013, ставка НБУ 7%) 142 279,1 грн * 2 * 0,065 :365 *64 = 3 243,18 грн. (за рахунками-фактурами з 13.08.2013 по 19.08.2013, процентна ставка НБУ 6,5%);
розрахунковий період з 21.08.2013 по 31.08.2013 (дата отримання відповідачем рахунку-фактури 06.09.2013 (т.2, а.с.71), одинадцятий банківський день - 23.09.2013, нарахування до 14.11.2013) 171 126,13 грн * 2 * 0,065 :365 *53 = 3 230,30 грн;
розрахунковий період з 01.09.2013 по 10.09.2013 (дата отримання відповідачем рахунку-фактури 19.09.2013 (т.2, а.с.72), одинадцятий банківський день - 04.10.2013, нарахування до 14.11.2013) 172 036,63 грн * 2 * 0,065 :365 *41 = 2 512,21 грн;
розрахунковий період з 11.09.2013 по 20.09.2013 (дата отримання відповідачем рахунку-фактури 04.10.2013 (т.2, а.с.73), одинадцятий банківський день - 21.10.2013, нарахування до 14.11.2013) 208 365 грн * 2 * 0,065 :365 * 25 = 1 855,30 грн;
розрахунковий період з 21.09.2013 по 30.09.2013 (дата отримання відповідачем рахунку-фактури 14.10.2013 (т.2, а.с.73), одинадцятий банківський день - 29.10.2013, нарахування до 14.11.2013) 238 250,98 грн * 2 * 0,065 :365 *17 = 1 553,53 грн;
розрахунковий період з 01.10.2013 по 10.10.2013 (дата отримання відповідачем рахунку-фактури 21.10.2013 (т.1, а.с.206), одинадцятий банківський день - 05.11.2013, нарахування до 14.11.2013) 241 335,45 грн * 2 * 0,065 :365 *7 = 601,69 грн;
Таким чином загальна сума пені складає 17 218,94 грн (1 472,46 грн+3 062,38 грн+3 425,17 грн+ 46,90 грн +3 230,3 грн + 2 512,21 грн + 1 855,30 грн + 1 553,53 грн + 60,69 грн), проте, оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, стягненню з відповідача підлягає грошова сума у розмірі 8 605,29 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення трьох процентів річних суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок трьох процентів річних за період з
30.06.2013 по 14.11.2013, суд вважає його помилковим з огляду на те, що останнім не виокремлено періодів виникнення заборгованості, невірно зазначений початок виникнення права на стягнення з відповідача трьох відсотків річних.
Відтак, вірним є наступний розрахунок: розрахунковий період з 10.07.2013 по 20.07.2013 - 40 409,63грн *0,03:365*95= 315,53 грн;
розрахунковий період з 21.07.2013 по 31.07.2013 - 91 770,77грн *0,03:365* 87 = 349,07 грн;
розрахунковий період з 01.08.2013 по 10.08.2013 - 119 065,40грн*0,03:365* 75 = 733,93 грн;
розрахунковий період з 11.08.2013 по 20.08.2013 - 145 460,85 *0,03:365* 65 = 771,12 грн;
розрахунковий період з 21.08.2013 по 31.08.2013 - 171 126,13 грн *0,03:365* 53= 745,45 грн;
розрахунковий період з 01.09.2013 по 10.09.2013 - 172 036,63 грн * *0,03:365* 41= 579,74 грн;
розрахунковий період з 11.09.2013 по 20.09.2013 - 208 365 грн *0,03:365* 25=428,15грн;
розрахунковий період з 21.09.2013 по 30.09.2013 - 238 250,98 грн *0,03:365*17 = 332,90 грн;
розрахунковий період з 01.10.2013 по 10.10.2013 - 241 335,45 грн *0,03:365*7 = 138,85 грн.
Отже, загальна сума трьох відсотків річних становить 4 394,74 грн (315,53 грн +349,07 грн + 733,93 грн + 771,12 грн +745,45 грн + 579,74 грн +428,15 грн + 332,90 грн + 138,85 грн), проте, оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог, стягненню з відповідача підлягає грошова сума у розмірі 1 968,23 грн.
Витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 5 767,67 грн відповідно до ст. 49 ГПК України при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85, 115-116 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Ейр Онікс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОФТ-18» грошові кошти у розмірі 249 610,89 грн (двісті сорок дев'ять тисяч шістсот десять гривень вісімдесят дев'ять копійок), у тому числі 239 037,37 грн основного боргу, 8 605,29 грн пені, 1 968,23 грн трьох процентів річних.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Ейр Онікс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОФТ-18» витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 767,67 грн (п'ять тисяч сімсот шістдесят сім гривень шістдесят сім копійок).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складене 27.01.2014.
Суддя О.С. Янюк