Справа №:105/2641/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Холкіна Г.І.

№ провадження:22-ц/190/691/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Куриленко О. С.

______________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Куриленко О.С.

суддів:Онищенко Т.С.,Даніла Н.М.,

при секретарі:Рижих М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на заочне рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 01 липня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 01 липня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі 41 582,60 грн. та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким просить відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з вимог положень ч. 1 ст. 196 СК України.

З такими висновками суду колегія суддів погодитись не може.

Згідно з вимогами ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 14 січня 2011 року, яке набрало законної сили, з відповідача на користь позивачки стягнені аліменти на утримання доньки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини заробітку, але не менш 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 03.11.2010 року.

23.04.2013 року Джанкойським міськрайонним судом АР Крим видано виконавчий листи на виконання рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 14.01.2011 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року головним державним виконавцем ВДВС Джанкойського міськрайонного управління юстиції АР Крим була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення суду.

Відповідно до ст. 196 Сімейного кодексу України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми сплачених аліментів.

Таким чином, передбачена ст. 196 СК України відповідальність у виді сплати неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів настає за наявності вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду.

При цьому пеня нараховується не з часу фактичного ухилення від утримання і не з часу подання позовної заяви про стягнення аліментів чи з часу набрання рішенням суду про стягнення аліментів законної сили, а з часу невиконання рішення суду.

Таким чином, стягненню підлягає неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів з часу невиконання рішення суду, а саме з часу відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення про стягнення аліментів та відповідно невиконання рішення суду.

На ці вимоги закону суд першої інстанції не звернув увагу, що й призвело до неправильного вирішення спору.

Звертаючись з позовом, позивачка просить стягнути неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 03.11.2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року, але виконавчий лист звернула до виконання тільки в день повноліття дитини.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 03.11.2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року не підлягають задоволенню.

Виходячи з встановленого, рішення суду підлягає скасуванню за п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з раніше наведених підстав.

Керуючись статтями 303, 304, 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів:

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 задовольнити.

Заочне рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 01 липня скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді