Справа № 119/8475/13-ц

2/119/217/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

21 січня 2014 року Феодосійський міський суд АР Крим у складі:

головуючого судді - Бистрякової Д.С.,

при секретарі - Аніщенко О.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, встановлення режиму окремого проживання подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, встановлення окремого проживання подружжя.

Вимоги мотивовані тим, що позивач 04.01.2013 року уклав шлюб з відповідачкою, проте на цей час подальше спільне життя неможливе у зв'язку з тим, що тривалий час проживають окремо, втратили почуття любові та взаємоповаги. Подружніх стосунків сторони не підтримують тривалий час. Від шлюбу дітей не мають. Родина розпалась остаточно, майнових спорів на цей час між подружжям не має. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позов.

Позивач до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якої просить розглянути справу за його відсутністю, позовні вимоги повністю підтримує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Від відповідача не надходило повідомлення про причини неявки до судового засідання та заяви про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуюче наведене суд, вважає можливим розглянути справу у заочному порядку, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи те що позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, на примирення не згоден, з'ясувавши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи убачається, що позивач із відповідачкою знаходяться у шлюбі з 04.01.2013 року, який було зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції в Автономної Республіки Крим (актовий запис № 1).

Від шлюбу подружжя дітей не має. Шлюбно-сімейні відносини між сторонами на цей час припинені, внаслідок того, що вони втратили відчуття любові та взаєморозуміння один до одного, та тривалий час проживають окремо. Спорів про сумісне майно, на цей час, не має, відповідних позовних вимог сторонами заявлено не було.

З'ясувавши фактичні відносини подружжя, дійсні причини і мотиви позову про розірвання шлюбу, а саме: неможливість подальшого сумісного життя, відсутність відчуття любові і взаєморозуміння між сторонами, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними неможливо.

При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Згідно ст. 119 СК України за заявою подружжя або за позовом одного з них суд може постановити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно. Режим окремого проживання припиняється у разі поновлення сімейних відносин або за рішенням суду на підставі заяви одного з подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 СК України Встановлення режиму окремого проживання не припиняє прав та обов'язків подружжя, які встановлені цим Кодексом і які дружина та чоловік мали до встановлення цього режиму, а також прав та обов'язків, які встановлені шлюбним договором.

Зі змісту зазначених правових норм слідує, що інститут окремого проживання та розірвання шлюбу мають самостійний характер. Рішення про розірвання шлюбу суд приймає, якщо його подальше збереження є неможливим, суперечить інтересам одного з подружжя чи їхніх дітей, у той час як підставою для встановлення режиму окремого проживання подружжя є неможливість чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно.

Враховуюче наведене, те, що шлюб між сторонами розривається, суд прийшов до висновку що позовні вимоги про встановлення режиму окремого проживання подружжя не підлягають задоволенню.

Згідно вимогам ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 114,70 грн..

В судовому засіданні 21.01.2014 року були проголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення виготовлений 26.01.2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113, 115, 119, 120 Сімейного кодексу України, ст. ст.60, 88, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 04.01.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції в Автономної Республіці Крим (актовий запис № 1) - розірвати.

При державній реєстрації розірвання шлюбу залишити прізвище чоловіку - «ОСОБА_1», дружині залишити прізвище - «ОСОБА_2».

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 114,70 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: /підпис/ Бистрякова Д.С.

З оригіналом згідно -

Суддя: Секретар: