Справа № 163/2907/13-п Провадження №33/773/1/14 Суддя в 1 інстанції: Мосієвич І.В.

Категорія:ст. 472 МК України. Доповідач: Матвієнко Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2014 року місто Луцьк

Суддя апеляційного суду Волинської області Матвієнко Н.В, за участю представника Ягодинської митниці Міндоходів Пікалюка М.С., правопорушника ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу заступника начальника Ягодинської митниці Міндоходів Хомутянського В.В. на постанову Любомльського районного суду від 14.11.2013 року щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, закордонний паспорт НОМЕР_3 виданий 02.03.2012 р., органом 0711, РНОКПП - НОМЕР_1, одружений,

ВСТАНОВИВ:

Даною постановою суд, визнавши ОСОБА_2 винним за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, звільнив його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, у зв'язку із малозначністю, обмежившись усним зауваженням.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 15.09.2013 року, біля 00 год. 21 хв., слідуючи в приватних справах з Республіки Польща в Україну через м/п "Ягодин" Ягодинської митниці Міндоходів, слідуючи смугою "червоний коридор" автомобілем "Мерседес Бенц 612", реєстраційний номер НОМЕР_2, не задекларував за встановленою формою товар - вагончик для перевезення тварин, вартістю 4316 грн., який підлягає обов'язковому декларуванню при переміщенні через митний кордон.

Не погоджуючись з рішенням суду, заступник начальника Ягодинської митниці Мін доходів, не погоджуючись із закриттям справи на підставі ст.22 КУпАП, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, постановити нову, якою накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків від вартості товару з його конфіскацією. Апеляцію обґрунтовує тим, що при прийнятті рішення судом не було враховано всіх обставин, характеру вчиненого правопорушення, суму та вагу товару, перевищувала встановлену норму.

Заслухавши доповідача, який доповів суть постанови суду та доводи апеляційної скарги, представника Ягодинської митниці Міндоходів, який апеляцію підтримав, ОСОБА_2, який просив залишити постанову суду без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено апеляційним переглядом справи, суд першої інстанції належним чином дослідивши всі обставини справи і докази по ній, вірно дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 472 МК України.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у його вчиненні при обставинах, зазначених у протоколі про порушення митних правил, грунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, що не оспорюється в апеляції.

Щодо доводів апелянта про безпідставність застосування щодо ОСОБА_2 ст. 22 КУпАП, то вони не заслуговують на увагу.

Згідно ст. 22 КУпАП орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення.

До малозначних правопорушень у відповідності до вказаної норми та абз.3 п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03.06.2005 року із змінами, внесеними 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил " відносяться діяння, які не становлять великої суспільної небезпеки і не завдають значних збитків державним чи суспільним інтересам. При вирішенні питання про малозначність діяння та звільнення особи від адміністративної відповідальності з-за цієї підстави, судом також повинні враховуватися і інші обставини, за наявності яких суд прийшов до такого висновку.

Як вбачається з постанови, суд при вирішенні питання про можливість звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності врахував, що він не мав прямого умислу на не декларування товару, оскільки ввозив його по «червоному коридору», перевозив товар, вартість якого не перевищувала дозволену межу (500 Євро), а перевищував лише дозволену для переміщення через митний кордон України вагу.

Крім того, судом взято до уваги те, що ОСОБА_2 вперше притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, вчинив правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпеки і не завдало значних збитків державним чи суспільним інтересам, вину свою у вчиненому проступку визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, його матеріальний стан, пов'язаний з тим, що він немає постійного місця роботи і стабільного заробітку, а його дружина на той час перебувала на стаціонарному лікуванні з приводу передчасних пологів, та перебуває у відпустці по догляду за дитиною і отримує допомогу при народженні дитини в розмірі 130 грн., а також відсутність обтяжуючих відповідальність правопорушника обставин.

З врахуванням усіх наведених обставин в сукупності, суд вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що правопорушення вчинене ОСОБА_2 можна віднести до малозначних та обґрунтовано закрив провадження у справі.

Разом з тим, при постановленні рішення, судом не дотримано вимог ст. 243 МК України, згідно якої, у випадку, якщо рішенням суду по справі до особи, яка вчинила порушення митних правил, не буде застосовано стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 ст. 461 МК України, або провадження у справі про порушення митних правил буде припинено, ці товари, транспортні засоби можуть бути видані власникові або уповноваженій ним особі лише після здійснення їх митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів, якщо таке оформлення не було попередньо здійснено, а митні платежі не сплачувалися..

У відповідності до ст. 255 МК України, митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, в тому числі і сплаті митних платежів.

Як вбачається з постанови, звільнивши ОСОБА_2 від відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, суд повернув йому вилучений товар - «вагончик для перевезення тварин», який був переміщений через митний кордон України, хоча він не є власником даного товару або уповноваженою ним особою, не стягнувши при цьому митних платежів, необхідних при митному оформленні, а тому постанова суду в частині рішення про повернення ОСОБА_2 товару підлягає зміні.

Керуючись ст. 22, 294 КУпАП, ст. 472, 530 МК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника начальника Ягодинської митниці Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Любомльського районного суду від 14 листопада 2013 щодо ОСОБА_2 в частині рішення про повернення ОСОБА_2 товару змінити.

Вилучений у ОСОБА_2 згідно протоколу № 1630/20502/2013 від 15.09.2013 року та опису затриманих предметів товар - «вагончик для перевезення тварин», повернути власнику після його митного оформлення та сплати відповідних митних платежів.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя