Судове рішення #34948766

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: № 810/3141/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.


У Х В А Л А

Іменем України


16 січня 2014 року м. Київ



Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:


головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Костюченко М.Є.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області про визнання протиправною та скасування вимоги, -


ВСТАНОВИВ:


Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області (далі - Відповідачі) у якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу № Ф-30 від 30.05.2013р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року в задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 є пенсіонером з 2000 р., що підтверджується пенсійним посвідчення Серія НОМЕР_1, де зазначено, що пенсія призначена за вислугу років у відповідності з законодавством про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та їх сімей.

Відповідач надіслав позивачу вимогу про сплату боргу № Ф-30 від 30.05.2013, згідно з якою вимагав сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску у сумі 5 766,45 грн.

Рішенням від 31.05.2013 № 100 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 170 грн.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є фізичною особою - підприємцем, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, але не належить до кола осіб, які отримують пенсію за віком.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_2 отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тобто він отримує пенсію за вислугу років, а не за віком, як це передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Жодних обмежень для осіб, які набували права на пенсію за віком або визнані в установленому порядку інвалідами в різний час у минулому і на підставі різних законодавчих актів, положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не встановлюють.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

06 серпня 2011 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07.07.2011 року № 3609-VI, яким статтю 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" доповнено частиною четвертою, відповідно до якої фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Водночас, статтями 13 - 22 розділу ІІ "Трудові пенсії" Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано особливості набуття права на пенсію за віком певними категоріями осіб (працівниками, які набувають права на пенсію за віком на пільгових умовах за списками №1 та №2; працівниками, зайнятими на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії; громадянами, які постраждали від Чорнобильської катастрофи; багатодітними матерями і матерями інвалідів з дитинства; інвалідами, учасниками війни, сім'ями загиблих (померлих) військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ тощо).

В силу вимог ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років (у редакції, що діяла на 02.10.2009, тобто на момент набуття позивачем права на пенсію за віком).

Системний аналіз статей 2, 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" дозволяє дійти висновку, що особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення та отримали право на пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", належать до кола осіб, які отримали право на пенсію за віком як різновиду трудової пенсії.

Із аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та одночасно є пенсіонерами, що отримують пенсію за віком або по інвалідності, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Отже, в силу пункту 4 частини першої статті 4 вказаного Закону фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у сфері пенсійного забезпечення від сплати єдиного внеску звільняються особи, що мають статус пенсіонера за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», положення ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» поширюються на осіб, яким призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -


УХВАЛИВ:


Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.


Головуючий - суддя В.Г. Усенко


судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко






.


Головуючий суддя Усенко В.Г.


Судді: Бистрик Г.М.


Оксененко О.М.





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація