ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

21.01.2014р. Справа № 5006/17/83/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув

скаргу: Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа», м.Маріуполь

про: визнання дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України незаконними та скасування Постанови про стягнення виконавчого збору від 22.07.2013р.

у справі №5006/17/83/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа", м.Маріуполь

про: стягнення 32260836,92грн. боргу, 3402860,08грн. пені, 4490645,01грн. штрафу (7%), 377609,78грн. інфляційних нарахувань, 3% річних у розмірі 689303,63грн.

за участю представників сторін:

від стягувача: не з'явився,

від боржника (скаржника): Коржова В.В. - за дов. від 07.08.2013р.,

від ВДВС: Куцкова О.П. - за дов. №4.4-03/4.4/1800 від 25.12.2013р.

08.08.2013р. через канцелярію суду від Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа», м.Маріуполь надійшла скарга №430/01 від 07.08.2013р. про визнання дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (далі - Відділ ПВР ДВС України) незаконними та скасування Постанови про стягнення виконавчого збору від 22.07.2013р.

Ухвалою від 12.08.2013р. судом прийнято скаргу до розгляду та відмовлено у задоволенні викладеного у скарзі клопотання про зупинення проведення виконавчих дій на час розгляду скарги (т.4, а.с.1).

Ухвалою суду від 03.12.2013р. розгляд скарги відкладено на 21.01.2014р.

Представник стягувача у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Представник боржника (скаржника) у судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 03.12.2013р. не виконав. Наполягає на задоволенні скарги.

Представник Відділу ПВР ДВС України у судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 03.12.2013р. не виконав. Просить суд відмовити у задоволенні скарги.

Відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України неявка стягувача в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги по суті.

В судовому засіданні 21.01.2014р., керуючись вимогами статті 43 ГПК України, суд

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.12.2012р. у справі №5006/17/83/2012 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволені частково: стягнуто на користь позивача з Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» 32260836,92грн. боргу, 1020638,90грн. пені, 1347193,50грн. штрафу, 689046,10грн. - 3% річних, 118423,44грн. інфляційних нарахувань, 63974,41грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного рішення 21.12.2012р. виданий відповідний наказ.

07.06.2013р. за наказом №5006/17/83/2012 від 21.12.2013р. Державною виконавчою службою України відкрите виконавче провадження №38289820 (т.4, а.с.81).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.07.2013р. відповідачу надано відстрочку виконання рішення господарського суду від 03.12.2012р. у справі №5006/17/83/2012 на один рік з дати винесення ухвали (т.4, а.с.105-106). В абзаці третьому ухвали від 05.07.2013р. у справі №5006/17/83/2012 зазначено про набрання нею чинності в день її винесення судом. За результатами апеляційного та касаційного перегляду зазначену ухвалу залишено в силі.

22.07.2013р. Відділом ПВР ДВС України винесено Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 3550011,33грн. у виконавчому провадженні №38289820 (т.4, а.с.7, 85).

Того ж дня, 22.07.2013р. Відділом ПВР ДВС України винесено Постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №38289820 у межах суми 39050124,60грн., яка складається з заборгованості за наказом №5006/17/83/2012 від 21.12.2012р. в загальній сумі 35500113,27грн. та виконавчого збору в розмірі 3550011,33грн. (т.4, а.с.88-89, 93-94).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.08.2013р. у справі №5006/17/83/2012 Постанову про арешт коштів боржника №38289820 від 22.07.2013р. скасовано (т.4, а.с.109-113).

За результатами апеляційного перегляду зазначену ухвалу залишено в силі (постанова Донецького апеляційного господарського суду від 01.10.2013р.).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.01.2014р. у справі №5006/17/83/2012 касаційна скарга ДВС України на постанову від 01.10.2013р. та ухвалу від 20.08.2013р. була повернута скаржнику за п.6 ч.1 ст.111-3 ГПК України з підстав порушення приписів п.4 ч.1 ст.111 ГПК України, а саме: касаційна скарга ДВС України містить лише доводи, які зводяться до намагань повторного перегляду справи в повному обсязі та вирішення питань про додаткову перевірку доказів, перевагу одних доказів над іншими та їх достовірність і стосуються виключно питань, пов'язаних з установленням обставин справи та оцінкою доказів у ній, тобто питань, розгляд та вирішення яких з урахуванням приписів ст.111-7 ГПК України перебувають поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.

Відповідно до приписів ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Ухвалою від 20.08.2013р. у справі №5006/17/83/2012 встановлені наступні факти:

- у судовому засіданні 05.07.2013р. при оголошенні ухвали про відстрочення виконання рішення у справі №5006/17/83/2012 був присутній представник Державної виконавчої служби України за довіреністю №2.7-4.4/4.4/1768 від 17.12.2012р. Кормильцев Андрій Володимирович;

- ухвалу господарського суду Донецької області від 05.07.2013р. про відстрочення виконання рішення у справі №5006/17/83/2012 отримано 11.07.2013р. представником Державної виконавчої служби України за довіреністю №2.7-4.4/4.4/1766 від 17.12.2012р. Шевцовою Євгенією Володимирівною;

- Державна виконавча служба України завчасно - з дати винесення відповідної ухвали - була належним чином повідомлена про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 03.12.2012р. у справі №5006/17/83/2012 на один рік.

З наведених фактів вбачається, що відповідно до приписів ст.115 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України ухвала суду від 05.07.2013р. про відстрочення виконання рішення у справі №5006/17/83/2012 стала обов'язковою на всій території України і мала виконуватися у встановленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку саме з 05.07.2013р., незалежно від факту її оскарження стягувачем.

Боржник (скаржник) з Постановою про стягнення з нього виконавчого збору в сумі 3550011,33грн. не погоджується з підстав, викладених у поданій скарзі №430/01 від 07.08.2013р. (т.4, а.с.2-6). Зокрема, посилається на те, що зазначену постанову винесено без урахування часткового виконання ним наказу №5006/17/83/2012.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону державний виконавець зобов'язаний неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 13 ч.1 ст.37 Закону встановлено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення. Зазначена норма є імперативною і не надає державному виконавцю можливості діяти на власний розсуд у передбаченому в ній випадку.

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Наведений припис Закону також є імперативним.

Отже, виконавче провадження №38289820 могло бути зупинене 08.07.2013р. - у перший робочий день, наступний за днем, коли представнику Державної виконавчої служби України за довіреністю стало відомо про факт надання судом відстрочки виконання рішення у справі №5006/17/83/2012, - і у будь-якому разі зупинення виконавчого провадження мало відбутися не пізніше 12.07.2013р., тобто наступного робочого дня після отримання представником Державної виконавчої служби України за довіреністю ухвали суду про надання відстрочки виконання рішення у справі №5006/17/83/2012.

Відповідно до абз.1, 3 ч.2 ст.39 Закону виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених пунктами 12-14 частини першої статті 37 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин (у даному випадку - до закінчення строку дії відстрочення виконання рішення суду).

За приписами ч.4 ст.39 Закону протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану. Тобто існує встановлена Законом заборона на проведення під час зупинення виконавчого провадження будь-яких виконавчих дій за винятком вжиття заходів щодо розшуку боржника (його майна) та перевірки його майнового стану.

Проігнорувавши ухвалу господарського суду Донецької області від 05.07.2013р. про надання відстрочки і статтю 115 ГПК України та не дотримавшись приписів п.13 ч.1 ст.37, ч.ч.1, 2, 4 ст.39, ч.1 ст.6, ч.1 ст.11 Закону, державний виконавець не зупинив виконавче провадження і Постановою №38289820 від 22.07.2013р. стягнув з боржника виконавчий збір в сумі 3550011,33грн. (т.4, а.с.85).

Частиною 1 ст.28 Закону передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір.

За змістом п.20 ч.3 ст.11 Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

На думку суду, винесення постанови про стягнення виконавчого збору є «іншим повноваженням державного виконавця, передбаченим Законом», яке не може бути реалізоване зазначеною посадовою особою під час дії встановленої ч.4 ст.39 Закону заборони на проведення виконавчих дій.

Ухвалою від 29.08.2013р. у справі №5006/17/83/2012 судом встановлена незаконність бездіяльності державного виконавця, яка полягає у невиконанні імперативних приписів п.13 ч.1 ст.37, ч.ч.1, 2, 4 ст.39 Закону та не зупиненні виконавчого провадження №38289820, а також зобов'язано Відділ ПВР ДВС України зупинити виконавче провадження №38289820 з виконання наказу господарського суду Донецької області №5006/17/83/2012 від 21.12.2012р. (т.4, а.с.118-121).

За результатами апеляційного перегляду зазначену ухвалу залишено в силі (постанова Донецького апеляційного господарського суду від 15.10.2013р.).

На підставі викладеного та наведених вище приписів ГПК України і Закону суд доходить висновку, що стягнення з боржника виконавчого збору як виконавча дія, проведена у період незаконної бездіяльності Державної виконавчої служби України, що полягала у не зупиненні виконавчого провадження №38289820, також є незаконним.

Викладене є підставою для визнання дій Відділу ПВР ДВС України щодо винесення Постанови №38289820 від 22.07.2013р. про стягнення з Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" виконавчого збору неправомірними, а Постанови №38289820 від 22.07.2013р. - недійсною.

Суд також звертає увагу на наступне.

В ухвалі господарського суду Донецької області від 05.07.2013р. про надання відстрочки (абзац сьомий сторінки третьої вказаної ухвали) судом було встановлено факт добровільної оплати боржником судового збору у сумі 63974,41грн. та часткової сплати основного боргу в сумі 68432,54грн. за рішенням у справі №5006/17/83/2012 (із зазначенням в ухвалі реквізитів відповідних платіжних доручень).

Крім того, копії відповідних платіжних доручень (т.4, а.с.11, 12) були отримані Державною виконавчою службою України разом з направленою 20.06.2013р. скаргою боржника на дії з відкриття виконавчого провадження (т.4, а.с.14-16, 17, 18).

Незважаючи на викладені обставини, оскаржуваною постановою №38289820 від 22.07.2013р. виконавчий збір стягнуто з суми, що перевищує заборгованість Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» за наказом у справі №5006/17/83/2012.

Зазначені дії суперечать припису ч.1 ст.28 Закону щодо можливості стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, оскільки кошти в сумі 68432,54грн. були сплачені боржником до відкриття виконавчого провадження, а судовий збір в сумі 63974,41грн. - в межах наданого державним виконавцем строку на добровільне виконання рішення (з урахуванням дат направлення боржнику та отримання останнім постанови про відкриття виконавчого провадження - т.4, а.с.80,124-127, 129).

Керуючись ч.1 ст.6, ст.11, 25, 28, п.13 ч.1 ст.37, ч.ч.1, 2, 4 ст.39, ч.4 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999р. (в редакції Закону №2677-VI від 04.11.2010р.); ст.ст.35, 86, 115, 121-2 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

1. Скаргу Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України - задовольнити.

2. Визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з винесення Постанови №38289820 від 22.07.2013р. про стягнення з Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" виконавчого збору.

3. Скасувати Постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України №38289820 від 22.07.2013р. про стягнення з Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" виконавчого збору в сумі 3550011,33грн.

Ухвала господарського суду набирає чинності в день її винесення судом.

Ухвалу може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 4 примірники:

1 - до справи

2 - сторонам у справі

1 - ВДВС

вик. Табачніков В.Г., тел.: 311-94-80