УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2014 року Справа № 16587/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Шевчеківському районі м.Львова до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості, -
в с т а н о в и в :
21 грудня 2010 року позивач - Державна податкова інспекція у Шевчеківському районі м.Львова звернулася в суд з позовом до відповідача - ОСОБА_1, в якому просила стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 21480 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року позов задоволено повністю. Стягнено з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) заборгованість в сумі 21480 (двадцять одна тисяча чотириста вісім десять) гривень.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що в силу приписів Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» перша реєстрація транспортних засобів не проводиться у разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами; факт реєстрації транспортного засобу стверджує те, що на момент такої реєстрації були виконані всі обов'язкові вимоги, у тому числі, й щодо сплати податку з власників транспортних засобів. Оскільки реєстрація автомобіля проведена, тому підстава для стягнення спірного податку є відсутньою, обов'язок сплати податку припинився у зв'язку з його виконанням. Разом з тим, із матеріалів справи не вбачається жодної обставини, за наявності якої могла б наставати відповідальність відповідача. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому суд, відповідно до положень п.2 ч.1 ст.197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 308 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1, 2000 року випуску, який, відповідно до ст. 2 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» є об'єктом оподаткування.
Перша реєстрація транспортного засобу відповідачем здійснена 14 жовтня 2009 року.
Згідно з Розрахунком суми податку з власників транспортних засобів під час здійснення першої реєстрації транспортних засобів в Україні, сума податку, що підлягає сплаті відповідачем, становить 21480,00 грн. (а.с.8).
У відповідь на запит ДПА у Львівській області, Львівським ВРЕР ДАІ надано інформацію станом на 31 серпня 2010 року про те, що ОСОБА_1 здійснив першу реєстрацію транспортного засобу автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 308 CDI (державний номерний знак НОМЕР_1) 2000 року випуску, при цьому зазначено, що квитанція про сплату податку з власників транспортних засобів відсутня (а.с. 11-13).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума податку з власників транспортних засобів, яка мала б бути сплачена відповідачем під час першої реєстрації до бюджету не зарахована на єдиний казначейський рахунок державного бюджету, а тому відповідач не виконав обов'язку зі сплати вказаного податку.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про систему оподаткування» під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Ст.14 Закону України «Про систему оподаткування» передбачено, що до загальнодержавних належать, зокрема, такі податки і збори (обов'язкові платежі), як податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Порядок сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів встановлено Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі ст.1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст.2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Відповідно до ст. 2 вказаного Закону об'єктами оподаткування є, зокрема, автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, - код 8702; автомобілі легкові - код 8703; автомобілі вантажні - код 8704.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.
Відповідно до ч.1 ст.5 вказаного Закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.
Ч. 6 ст.5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» передбачено, що фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
Відповідно до ч.5 ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки сума податку з транспортних засобів не надходила до бюджету, відповідачем не виконано обов'язку щодо сплати цього податку.
Щодо покликань апелянта на те, що реєстрація автомобіля проведена, тому підстав для стягнення спірного податку немає, а обов'язок сплати податку припинився у зв'язку з його виконанням, колегія суддів виходить з наступних підстав.
Проведення державної реєстрації транспортних засобів не може слугувати беззаперечним фактом сплати всіх податків та обов'язкових платежів власником транспортних засобів; обов'язок органів ДАІ проводити таку реєстрацію лише за умови сплати всіх податків і обов'язкових зборів не спростовує наведеного висновку, а недотримання вказаного обов'язку з боку цього органу і не поступлення коштів до бюджету не звільняє власника транспортних засобів від сплати податку.
Крім того, факт проведення першої реєстрації транспортного засобу відповідачем в судовому порядку не оспорюється, в тому числі останній не звертався до суду з приводу визнання недійсними договору купівлі-продажу автомобіля (тобто, не спростовував факту придбання автомобілів), оскарження протиправних дій працівників ДАІ щодо проведення реєстрації автомобілів (тобто, не спростовував факту оформлення права власності на вказаний автомобіль) тощо.
Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Державною податковою інспекцією у Шевчеківському районі м.Львова доведено правомірність заявлених вимог, разом з тим, відповідач не довів факт сплати ним податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та не надав доказів на обґрунтування власних заперечень.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі № 2а-12377/10/1370- без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.І. Мікула
Судді А.Р. Курилець
М.П. Кушнерик