РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
Справа № 123/10839/13-ц
Провадження № 2/123/3572/2013
26.12.2013 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя
під головуванням судді Сенька М.Ф.,
при секретарі Жолуденко С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» про стягнення страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних за порушення грошового зобов'язання та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у вересні 2013 року заявив позов до ПАТ «Страхова компанія ПРОВІДНА» (СК), за якою просив стягнути з СК на свою користь 81548, 00 грн. страхового відшкодування, 9222,75 грн. пені за прострочення виконання зобов'язань за договором страхування, 1890 грн. трьох відсотків річних за порушення грошового зобов'язання, витрати на проведення авто-товарознавчого дослідження в сумі 800 грн., та 30000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору страхування щодо відповідальності володільця транспортного засобу, що був укладений між сторонами.
Представник позивача ОСОБА_2 подав заяву, за якою на вимогах позову наполягав, проти постановлення заочного рішення не заперечував, просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Разом з тим, представник при попередньому розгляді справи подав заперечення, за якими СК вважає, що за обставин справи страховий випадок не настав, а тому просить в задоволенні позову відмовити, за необґрунтованістю.
Оскільки, у справі достатньо даних про права і взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе постановити заочне рішення на підставі наявних доказів.
Судом встановлено таке.
17.08.2012 року між ПАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №06/0653015/0112/12, за яким були застраховані майнові інтереси Страхувальника ОСОБА_1, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем «PEUGEOT-307», 2006 року випуску, р.н. НОМЕР_1.
Відповідно до Акту про пожежу, складеного 02.11.2012 року інспектором з дізнання СГУ ГУ ДІТБ в АР Крим старшим лейтенантом служби цивільного захисту Барабан В.В., інспектором ОНПО Центрального району м. Сімферополя старшим лейтенантом служби цивільного захисту Шкапанд І.О., за участю водія ОСОБА_5, в 18.05 год. внаслідок короткого замикання електропроводки у відсіку двигуна в автомобілі НОМЕР_2, виникла пожежа, внаслідок якої автомобіль, та відповідне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу знищені (а.с.11).
ОСОБА_5 в день пожежі по телефону повідомила Страховика про настання страхового випадку, а 06.11.2012 року позивачем відповідно до умов договору страхування до відповідача подано заяву про виплату страхового відшкодування (а.с.13).
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Аналіз зазначених норм закону дозволяє дійти висновку про те, що обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику виникає у разі, якщо такий страховий випадок прямо передбачений умовами договору страхування.
Згідно п. 2.2.2 Правил добровільного страхування транспортних засобів /КАСКО/, затверджені Укрстрахнагляд від 25.03.1997 р. № 19-1 до страхових випадків також відносяться пожежа чи самозаймання транспортного засобу.
Відповідно до п.п. 34.2.3. Договору страхування страховим випадком за договором є пожежа, вибух, самозаймання транспортного засобу (в тому числі внаслідок короткого замикання електропроводки), не пов'язані з протиправними діями третіх осіб (ризик «Пожежа»).
Проте, листом від 21.10.2013 року вих. № 17-10/16559, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про страховий випадок, відповідачем на підставі п.п. 21.3.1, 31.1.3, 31.1.4 Договору страхування, п. 3 ч. 1 с. 26 Закону України «Про страхування», йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування. Свою відмову СК мотивувала тим, що власником ОСОБА_1 автомобіль не був наданий страховику для проведення огляду при укладенні договору страхування; при огляді місця події не отримано жодних ознак про пожежу в цьому місці; автомобіль не наданий страховику для огляду після події, що сталась.
Тобто, зазначена подія не була визнана СК страховим випадком, і на підставі цього було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.
Однак, з огляду на матеріали справи, підстав вважати, що страховий випадок не настав, у суду не має.
Так, актом про пожежу підтверджується факт пожежі, а також знищення застрахованого автомобілю позивача внаслідок самозаймання (пожежі). Вказана подія відповідно до Договору страхування є страховим випадком. Позивач вчасно повідомив СК про настання страхового випадку, надав передбачені Договором страхування документи для розгляду його заяви про страхове відшкодування, надав страховику автомобіль для його огляду, результатом якої були експертні дослідження, виконані на замовлення ПАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (а.с.99-110, 111-114). Інших належних та допустимих доказів, що ставили б під сумнів факт настання страхового випадку відповідачем не надано.
За таких обставин та вимог закону, суд вважає відмову ПАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА» у виплаті страхового відшкодування необґрунтованою.
Статтею 29 Закону встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно висновку авто-товарознавчого експертного дослідження № 1082-06/13 від 04.07.2013 р., виконаного на замовлення позивача, вартість матеріальної шкоди, завданої власникові автомобілю «PEUGEOT-307», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження складає 85840, 00 грн. (а.с. 14-39).
Проте, відповідно до п. 37.10. Договору страхування у разі конструктивної загибелі застрахованого ТЗ розмір відшкодування обчислюється як різниця між страховою сумою за розділом «КАСКО», зменшеною на розмір зносу ТЗ за період дії Договору, розрахованого згідно п. 37.11 Договору, і дійсною вартістю пошкодженого внаслідок настання страхового випадку застрахованого ТЗ, загальною сумою страхових відшкодувань, виплачених раніше, розміром франшизи та сумою несплачених частин страхового платежу за Договором, якщо інше не передбачено частиною 2 «Нові можливості КАСКО». При цьому дійсна вартість пошкодженого внаслідок настання страхового випадку ТЗ визначається на підставі висновку спеціаліста, визначеної Страховиком організації, виконаного відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів; знищений застрахований ТЗ Страхувальник залишає у себе.
Відповідно до п. 37.11. Договору страхування розмір зносу застрахованого ТЗ за фактичну кількість днів дії Договору визначається з розрахунку 12% зносу за рік, рік приймається рівним 365 дням, якщо інше не передбачено частиною 2 «Нові можливості КАСКО».
Частиною 2 «Нові можливості КАСКО» Договору страхування не передбачено можливості відступлення від порядку відшкодування, передбаченого п.п. 37.10, 37.11 Договору страхування у разі конструктивної загибелі застрахованого ТЗ.
Відповідно до Звіту серії SL №19263 від 09.01.2012 року про оцінку колісного транспортного засобу, виконаного Експертною компанією «Укравтоекспертиза» на замовлення ПАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА», матеріальна шкода, завдана власникові колісного транспортного засобу «PEUGEOT-307», реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті пошкодження становить 93071, 36 грн.(а.с.99-110).
Відповідно до Звіту №832 стосовно ринкової вартості деталей, вузлів та агрегатів транспортного засобу PEUGEOT-307, реєстраційний номер НОМЕР_1, виконаного 19.11.2013 року ТОВ «Сальватор» на замовлення ПАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА», сума залишків ТЗ PEUGEOT-307, реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 19.11.2013 року становить 10476, 02 грн. (а.с. 111-114).
Саме дані звіти суд і кладе в основу рішення, оскільки вони виконані на замовлення Страховика, і не поставлені позивачем під сумнів. Крім того, позивачем не наведено, з якою метою ним проводилось повторне експертне дослідження.
Розраховуючи суму страхового відшкодування суд виходить з такого: ліміт страхової суми відповідно до умов договору складає 96000, 00 грн.; кількість днів дії Договору страхування до настання страхового випадку з 18.08.2013 року по 02.11.2013 року становить 77 днів; знос ТЗ відповідно до п. 37.11. Договору складає 2,5315 % (12 % /365 днів х 77 днів); безумовна франшиза у відповідності з п. 9.1. Договору страхування становить 4800 грн. (96000 грн. х 5%); вартість залишків ТЗ (деталей, вузлів та агрегатів), які залишаються у страхувальника відповідно до п. 37.10 Договору страхування, згідно Звіту № 832 від 19.11.2013 року, складає 10476, 02 грн. Таким чином, розмір страхового відшкодування повинен складати 78293,74 грн. (96000 грн. - (96000*2,5315%) - 4800 - 10476,02)
Окрім цього, відповідно до 26.4.5. Договору страхування, після підписання страхового акту страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування (страхову виплату) у строк, встановлений у п. 29 Договору. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування (страхової виплати) шляхом сплати неустойки (штрафу, пені) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нарахована пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення пені в розмірі подвійної ставки НБУ за період з 12.12.2012 року по 19.09.2013 року.
З огляду на те, що у відповідності з п. 29.3 Договору страхування, відповідачем - страховиком не приймалось рішення про відстрочку прийняття рішення про визнання події, то позивачем вірно визначено строк, у який мало бути виплачено страхове відшкодування, тобто на протязі 25 днів після подання Страховику останнього документа, що підтверджується інформаційним листом від 06.11.2012 року (а.с. 13), за обставин справи такий строк закінчувався 12.12.2012 року.
Отже, пеня за період з 12.12.2012 року по 19.09.2013 року, складає 8854,70 грн. (78293,74 грн. х (7,5 % х 2) / 365 (кількість днів у році) х 282 (кількість днів в періоді прострочення).
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ п.21 постанови від 01.03.2013 року №4 роз'яснив, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК).
Оскільки, судом встановлено, що СК безпідставно відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування, розмір процентів річних від простроченої суми договором страхування не встановлено, то позивач вправі вимагати від відповідача виплату трьох відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України.
За обставин справи стягненню підлягає 1814 грн. 70 коп. трьох відсотків річних (78293,74 грн. (страхове відшкодування)*3% : 365(кількість днів у році) * 282(кількість днів в періоді прострочення).
Що стосується вимог позову про стягнення моральної шкоди, то вони не підлягають задоволенню, оскільки таке відшкодування не передбачено, а ні договором страхування, а ні законом.
Відмовляє суд, і у стягнення витрат на проведення експертного дослідження, оскільки в основу рішення покладено інші висновки експерта.
Отже, позов підлягає задоволенні частково в сумах вказаних в рішенні.
За такого рішення, витрати у справі суд відповідно до ст. 88 ЦПК України покладає на відповідача пропорційно частці задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» про захист прав споживачів, стягнення страхового відшкодування, пені, 3 відсотків річних за порушення грошового зобов'язання, витрат та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» на користь ОСОБА_1 78293 грн. 74 коп. страхового відшкодування, 8854,70 грн. пені, 1814 грн. 70 коп. трьох відсотків річних, а всього 88963 (вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот шістдесят три) грн. 14 коп.
В задоволенні решти вимог позову відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» на користь держави 889 (вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 63 коп. судового збору.
Рішення позивачем може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим через Київський районний суд м. Сімферополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий М.Ф. Сенько