РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 124/8189/13-ц
23.01.2014 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя в складі:
головуючого судді Гулевича Ю.Г.
при секретарі Макаренко О.С
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі справу за позовом Державного підприємства МВС України «Інформ - Ресурси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 10920 грн
ВСТАНОВИВ:
Позивач Державне підприємство МВС України «Інформ - Ресурси» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за зберігання належного йому транспортного засобу автомобіля ЗАЗ-968М д.н.з. НОМЕР_1 у розмірі 10920 грн та судові витрати по справі.
Вимоги мотивовані тим, що 30.03.2010 року співробітниками УДАІ був тимчасово затриманий транспортний засіб - ЗАЗ-968 М, державний номер НОМЕР_1, який був доставлений для зберігання на спеціальний майданчик тимчасового затримання за адресою: м. Бахчисарай, вул. Сімферопольська, про що свідчить акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 30.03.2010 року. Згідно даних реєстраційної картки власником транспортного засобу є відповідач ОСОБА_1
З моменту затримання по 15.08.2013 року зазначений транспортний засіб знаходиться на зберіганні на спеціальному майданчику тимчасового затримання за адресою: м. Бахчисарай, вул. Сімферопольська.
Відповідач був сповіщений щодо необхідності забрати транспортний засіб та оплатити витрати, пов'язані із його зберіганням, однак не вжив відповідних заходів стосовно повернення транспортного засобу.
Відповідно до п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1102 "Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках" повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням його власника за умови оплати ним витрат, пов'язаних з транспортуванням та зберіганням такого транспортного засобу.
Між Севастопольською філію Державного підприємства МВС України «Інформ - Ресурси» та Управлінням державної автомобільної інспекції ГУМВС України в АР Крим від 08.05.2012 укладений Договір про співпрацю за № 12. Відповідно до цього Договору Сторони зобов'язуються забезпечити виконання вимог Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1102. Пунктом цієї Постанови передбачений дозвіл підрозділам Державної автомобільної інспекції для доставлення та зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів укладати договори з державними підприємствами, які належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ.
Повернення транспортних засобів із спеціальних майданчиків для тимчасового зберігання транспортних засобів, переданих на обслуговування в рамках Договору «про співпрацю» укладеного між Севастопольською філією ДП МВС України «Інформ-ресурси» і Управлінням ДАІ ГУМВС України в АР Крим, здійснюється після повної оплати послуг з доставки і зберігання, відповідно до тарифів, які були затверджені директором Севастопольської філії і погоджені директором Державного підприємства МВС України "Інформ - Ресурси".
У відповідності до затверджених тарифів, вартість зберігання одного автомобіля за 1-3 добу складає - 150,00 грн., від 3-х до 30 діб - 60,00 грн., більше 30 діб -20,00 грн. за добу.
Зберігання транспортних засобів на майданчику з тимчасового зберігання затриманих транспортних засобів відбувається, в порядку визначеному ст. 954 ЦК України - зберігання за законом.
Згідно ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує. Відповідно до статті 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
На теперішній час Відповідачем не здійснюються дії, направлені на отримання належного йому автомобіля зі спецмайданчика, утримання своєї власності, а також відшкодування суми боргу перед позивачем за зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику.
Представник відповідача проти позову заперечував, пояснив, що відповідачем вказаний транспортний засіб був проданий у 2003 році, оскільки ним була надана генеральна довіреність. Також вказує на те, що відповідач не порушував правила дорожнього руху та між ним та позивачем відсутні договорні відносини.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню як необгрунтовані.
Судом встановлено, що 30.03.2010 року співробітниками УДАІ був тимчасово затриманий транспортний засіб - ЗАЗ-968 М, державний номер НОМЕР_1, яким управляв ОСОБА_2, який був доставлений для зберігання на спеціальний майданчик тимчасового затримання за адресою: м. Бахчисарай, вул. Сімферопольська, про що свідчить акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 30.03.2010 року.
Згідно даних реєстраційної картки та повідомлення Управління Державтоінспекції від 14.11.2013 року, власником транспортного засобу є відповідач ОСОБА_1
Позивач в обгрунтування свого позову про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованісті за зберігання належного йому транспортного засобу автомобіля ЗАЗ-968М д.н.з. НОМЕР_1 у розмірі 10920 грн посилається на те, що відповідач є власником транспорного засобу, а отже відповідно до ст.319,322 та 954 ЦК зобов,язаний утримувати належне йому майно.
Ст. 319 ЦК України передбачені підстави здійснення права власності.
Ст. 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ст. 954 ЦК України передбачено, що положення цієї глави застосовуються до зберігання, яке здійснюється на підставі закону, якщо інше не встановлено законом.
Згідно копії довіреністі від 29.09.2003 року вказаний транспортний засіб транспортний засіб - ЗАЗ-968 М, державний номер НОМЕР_1 був переданий ОСОБА_5, відповідно відповідач ОСОБА_1 після цього транспортним засобом не користувався. Отже вини ОСОБА_1 в зберіганні на штрафному майданчику ДАІ немає.
Так, з акту тимчасового затримання транспортного засобу від 30.03.2010 року у с.Танковом Бахчисарайського району інспектором ДПС Соколовим Д.О., вбачається, що під час вилучення транспортного засобу, ним керував громадянин ОСОБА_2 Отже винною особою в вчинені адміністративного правопорушення що призвело до постановлення транспортного засобу на штрафний майданчик є ОСОБА_2
Відповідно до п.1.1. Договору про співпрацю № 12 від 07.05.2012 року предметом договору є забезпечення функціонування спеціальних майданчиків/стоянок та здійснювати діяльність спрямованому на належне доставлення та зберігання тимчасово доставлених транспортних засобів, при цьому Сторони Договору керуються Законами України «Про дорожній рух», ст.265-2 КУпАП, Порядком тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затверджених Постановою КМУ № 1102 від 17.12.2008 року.
Відповідно до п.12 Порядку, повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням його водія (власника) за умови оплати ним витрат, пов'язаних з транспортуванням та зберіганням такого транспортного засобу, та пред'явлення протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідач з відповідною заявою про видачу транспортного засобу до позивача не звертався та не претендує на вказаний транспортний засіб, отже у позивача не має правових підстав для стягнення суми за зберігання траснпортного засобу з відповідача.
Крім того, ні позивач ні органи ДАІ не повідомили відповідача про те, що зареєстрований на нього автомобіль був поміщений на штрафний майданчик, а згодом був переданий на зберігання позивачеві та що за постановлення на штрафний майданчик береться плата.
Відповідно до вимог ст.611 ЦК України відшкодування збитків можливо у разі порушення умов договору, або у разі спричинення шкоди особою, яка її завдала.
Договірних відносин між позивачем та відповідачем не існує. Позивач не надав доказів вини ОСОБА_1 у спричиненні ним збитків чи шкоди позивачеві.
Таким чином, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за зберігання транспортного засобу.
Судові витрати по справі задоволенню не підлягаю, у зв,язку з відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст. 11,319,322,611,954 ЦК України, ст.ст. 5,10,11,209, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Державного підприємства МВС України «Інформ - Ресурси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 10920 грн залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд АР Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: Ю. Г. Гулевич