ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2014 р. Справа № 920/877/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників:

відповідача - Фанта Т.О. (довіреність №23-17558 від 23.12.2013р.)

розглянувши апеляційну скаргу Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Суми (вх. № 3930 С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 05.12.2013р по справі № 920/877/13

за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Суми

до Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми

про стягнення 2329960,77 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2013 року Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Суми звернулось до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми 2329960,77 грн. адміністративно-господарських санкцій та пені за нестворення 61-го робочого місця, призначеного для працевлаштування інвалідів.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 13.06.2013р. провадження у справі припинено на підставі п. 1ст. 80 ГПК України, у зв`язку з тим, що заявлені позивачем вимоги є фактично поточними вимогами до боржника, які не повинні розглядатись з межах позовного провадження.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2013р. ухвалу господарського суду Сумської області скасовано, справу направлено до господарського суду Сумської області для розгляду.

В порядку нового розгляду, рішенням господарського суду Сумської області від 05.12.2013 р. у справі №920/877/13 (суддя Резніченко О.Ю.) у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПАТ «Сумихімпром», м. Суми 2329960,77 грн., з яких: 2316064,47 грн. адміністративно-господарських санкцій та 13896,30грн. пені, за нестворене 61 робоче місце для працевлаштування інвалідів на ПАТ «Сумихімпром», відмовлено.

Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Суми з вказаним рішенням не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, просить його скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.12.2013р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.01.2014р.

В апеляційній скарзі апелянтом зазначено, що у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування на відрядження, він просить розглядати дану справу без участі його представника.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав свої доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення господарського суду Сумської області від 05.12.2013р. у даній справі залишити без змін.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - ПАТ "Сумихімпром", зареєстрований як юридична особа та відповідно до вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" перебуває на обліку за місцем реєстрації в Сумському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, наданого позивачем до матеріалів справи (а.с. 7 т.1), середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ПАТ "Сумихімпром" складала 4904 особи, в тому числі 135 інвалідів, тоді як кількість інвалідів, які повинні працювати на підприємстві складає 196 осіб.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.10.2011року у справі №5021/2509/11 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. На даний час боржник знаходиться в процедурі санації.

Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Суми звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за нестворення 61-го робочого місця, призначеного для працевлаштування інвалідів, та посилаючись на ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», зазначив, що несплата адміністративно-господарських санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів завдає значної шкоди інтересам держави, не дозволяє в повній мірі створити інвалідам необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд зазначив, що відповідачем вжито усіх залежних від нього заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій.

З таким висновком погоджується колегія суддів, з наступних підстав.

Частиною 3 ст. 18 Закону України від 21.03.1991 №875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон №875) встановлено, що на роботодавців покладено зобов'язання виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у т.ч. спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно до ст. 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у т.ч. підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі - Роботодавці), установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4-х відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем до позовної заяви, кількість робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів складає 196, а середньорічна заробітна плата штатного працівника ПАТ «Сумихімпром» складає 37968 грн. 27 коп. Оскільки, на підприємстві відповідача працевлаштовано 135 інвалідів, то позивач нарахував відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 2316064 грн. 47 коп., за 61 незайняте робоче місце у 2012 році, призначене для забезпечення працевлаштування інвалідів та звернувся до суду з даним позовом.

В свою чергу ст. 20 Закону №875 встановлено, що підприємства, установи, організації, у т.ч. підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у т.ч. підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Для підприємств, установ, організацій, у т.ч. підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у т.ч. підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

З системного аналізу наведених норм права вбачається, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується діями самого підприємства щодо пошуку інвалідів для працевлаштування.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2012 року відповідач звітував перед Центром зайнятості про вакантні робочі місця для працевлаштування інвалідів, про що свідчать копії звітів до Сумського міського центру зайнятості (а.с. 19-31 т. 1).

Крім того, відповідачем до матеріалів справи надано докази того, що протягом 2012 року, щомісячно, ним подавалась інформація (листи) в Сумську обласну Всеукраїнську спілку громадську організацію інвалідів "Союз Чорнобиль України", Сумську міську громадську організацію інвалідів "ДОЛЯ", Зарічну МСЕК, Сумську міжрайонну МСЕК, Ковпаківський МСЕК, Сумську міську громадську організацію інвалідів України "ДОБРОТА", Сумську обласну органцізацію інвалідів "Всеукраїнська асоціація працездатних інвалідів", Обласну МСЕК. (а.с. 32-123 т. 1)

В матеріалах справи міститься лист Сумського міського центру зайнятості від 17.10.2013р. №07/2183, наданого на вимогу господарського суду Сумської області, в якому зазначено, що у 2012 році згідно з корінцями виданих направлень 8 особам з інвалідністю (Пирогов О.Ю., Чеховська В.О., Лиско О.П., Дахно Н.О., Назаренко В.С., Лєпкова Г.Г., Самаріна К.В., Кошман Б.А.) відмовлено у працевлаштуванні до ПАТ "Сумихімпром", у зв'язку з невідповідністю вимогам роботодавця, а Пирогову О.Ю. та Чеховській В.О. відмовлено, оскільки вони не відповідають вимогам за станом здоров'я.

Відповідно довідки №89-16385 від 11.11.2013 року (а.с. 12 т.2) ПАТ "Сумихімпром", Лисенку О.П., Дахно Н.О., Назаренку В.С., Лєпковій Г.Г., Кошману Б.А. відмовлено у працевлаштуванні, в зв'язку з висновком МСЕК про протипоказання до важкої фізичної праці або тривалого перебування на ногах, а Самаріна К.В. була працевлаштована діловодом з 28.08.2012 року.

З розпорядження ПАТ «Сумихімпром» № 852 від 29.08.2012 року (а.с 21 т.2), наданого відповідачем на виконання вимог суду першої інстанції, вбачається про прийняття на роботу Самаріної К.В. на посаду діловода.

З листа Сумського міського центру зайнятості від 19.11.2013р. №07/2438, до якого додано копії довідок актів огляду медико-соціальною єкспертною комісією Лиска О.П., Дахно Н.О., Лєпкової Г.Г., Назаренко В.С., зазначено, що Кошман Б.А. не реєструвався безробітним, а лише отримував консультаційні послуги з підбору роботи, а тому його картка була знищена.

Крім того, матеріали даної справи не містять доказів оскарження вищезазначеними особами до Сумського міського центру зайнятості відмову ПАТ "Сумихімпром" у прийнятті на роботу.

Також необхідно зазначити, що відмова ПАТ "Сумихімпром" у працевлаштуванні Лиска О.П., Дахно Н.О., Лєпкової Г.Г., Назаренко В.С., зазначено, що Кошман Б.А. ґрунтувалась на висновках МСЕК, оскільки існували протипоказання до важкої фізичної праці або тривалого перебування на ногах у вищезазначених осіб.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо вжиття відповідачем всіх необхідних заходів щодо працевлаштування інвалідів, які звернулись до нього з метою отримання роботи, оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідачем направлялись звіти до Сумського міського центру зайнятості та вчинялись активні дії з намагання працевлаштувати інвалідів на своє підприємство.

Враховуючи, що статтею 238 Господарського кодексу України врегульовано, що застосування адміністративно-господарських санкцій спрямовано на припинення правопорушення суб`єкта господарювання, а також те, що матеріалами справи спростовані доводи позивача щодо наявності правопорушень з боку відповідача щодо непрацевлаштування інвалідів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для застосування до ПАТ «Сумихімпром» адміністративно-господарських санкцій.

Колегія суддів також зазначає, що оскільки відсутні підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій, відсутні також й підстави для нарахування пені за порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій.

Згідно ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведені обставини справи та норми права, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваного рішення нормам чинного законодавства та матеріалам справи, на підставі чого, рішення господарського суду у справі № 920/877/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача -без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Суми залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 05.12.2013р. по справі №920/877/13 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складено 23.01.2014р.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя Т.В. Кравець

Суддя О.О. Крестьянінов