№ справа:121/9740/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Марчук Олег Леонідович
№ провадження:11-кп/190/118/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Чорнобук В. І.
_________________________________________________________________________________
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" січня 2014 р. м. Сімферополь
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Язєв С.О.
Суддів -Чорнобука В.І., Опанасюка О.Д.,
при секретарі -Люшні К.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополь кримінальне провадження №121/9740/13-к відносно
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Андріївка, Пологівського району Запорізької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
за участю прокурора обвинуваченогоБородіної І.Т., ОСОБА_6,
захисника - ОСОБА_8,
Вироком Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2013 року ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначено покарання у вигляді обмеження волі на строк два роки. Обрано відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Так, згідно встановлених судом першої інстанції обставин, ОСОБА_6 30.07.2013 року о 16-30, знаходячись на території будівельного майданчика, розташованого в районі будинку №5 по вул.Виноградній у м. Ялта, діючи повторно, умисно, таємно з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, завантажив в автомобіль марки «Форд Транзит», номерний знак НОМЕР_1, будівельний матеріал - арматуру дванадцятої міри, довжиною 70 метрів, що належала ОСОБА_9 З викраденим майном з місця вчинення злочину зник, звернувши його на свою користь і розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 429 гривень.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить вирок Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2013 року скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Апелянт мотивує свої доводи тим, що вирок суду постановлений з суттєвими порушеннями вимог кримінально-процесуального законодавства.
Так, апелянт звертає увагу на те, що обвинувальний акт та вирок суду не містять конкретних обставин, а саме судимість ОСОБА_6, яка дає підстави кваліфікувати його дії як повторні; судом першої інстанції не був дотриманий порядок застосування ч.3 ст.349 КК України; справа була розглянута без належного повідомлення потерпілого про розгляд справи; досудове слідство та судовий розгляд здійснено за відсутності захисника, коли його участь є обов'язковою; при призначенні покарання суд посилався на рецидив злочину, що суперечить п.19 Пленуму Верховного суду України №7 від 04.06.2010 року.
Також апелянт звертає увагу на те, що на утриманні у обвинуваченого є малолітня дитина та мати похилого віку.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_6, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_8 підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.
Так, відповідно до змісту обвинувального акту від 31.10.2013 року, ОСОБА_6 був обвинувачений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, за те, що він близько о 16-30, перебуваючи на території будівельного майданчика, розташованого в районі будинку №5 по вул.Виноградній у м. Ялта, помітивши біля воріт вище вказаного об'єкту, будівельний матеріал - арматуру дванадцятої міри, довжиною 70 метрів, керуючись раптово виниклим наміром, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, сподіваючись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до місця де знаходилась арматура, та погрузивши її у автомобіль марки «Форд Транзит», номерний знак НОМЕР_1, який викликав заздалегість, з метою вивозу арматури з території будівельного майданчику, шляхом вільного доступу, таємно викрав вище вказаний будівельний матеріал, який належав ОСОБА_9 З викраденим майном ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 429 гривень (а.с. 2-3).
Відповідно до журналу судового засідання від 21.11.2013 року при розгляді справи судом першої інстанції було роз'яснено учасникам судового провадження зміст ч.3 ст.349 КПК України та з'ясовано чи правильно вони розуміють зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку (а.с. 26-27). Далі, за клопотанням прокурора розгляд справи було відкладено на 27.11.2013 року.
27.11.2013 року пред'явлене обвинувачення в частині кваліфікації злочину було змінено на ч.2 ст.185 КПК України, тобто таємне викрадення майна вчинене повторно (а.с. 32-34), у зв'язку з тим, що в ході судового слідства при допиті обвинуваченого ОСОБА_6, потерпілого ОСОБА_9 та дослідженні матеріалів кримінального провадження встановлено, що на час скоєння злочину ОСОБА_6 мав судимість, яка в установленому порядку не погашена та не знята.
Того ж дня, після ознайомлення зі змістом зміненого обвинувачення обвинуваченим та потерпілим, суд першої інстанції визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, у зв'язку з чим справа була розглянута у межах скороченої процедури. Згідно ч.3 ст.349 КПК України таке процесуальне рішення може бути прийняте лише у тому випадку, якщо учасники судового провадження проти цього не заперечують, оскільки вони у подальшому будуть позбавлені права оскаржити відповідні обставини в апеляційному порядку. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснює їм юридичні наслідки такого рішення.
Як в апеляційній скарзі, так і у поясненнях у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_8 посилався на те, що судом першої інстанції не вирішувалось питання застосування ч.3 ст.349 КПК України та не надавалась згода обвинуваченим на скорочений розгляд справи. Аудіозаписом судового засідання від 27.11.2013 року його доводи не спростовуються.
За викладених обставин колегія суддів доходить висновку про те, що після зміни обвинувачення судом першої інстанції процедура, передбачена ч.3 ст.349 КПК України, була застосована безпідставно, за відсутності згоди учасників судового провадження. Таке порушення кримінального процесуального закону є істотним, оскільки у зв'язку з ним докази у справі не досліджувалися, а отже воно могло перешкодити суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення. Згідно п.3 ч.1 ст. 409, ч.1 ст.412 КПК України це порушення тягне скасування оскаржуваного вироку суду.
Окрім цього, фактичні обставини справи судом першої інстанції не досліджувалися на підставі ч.3 ст.349 КПК України, що з урахуванням меж перегляду судових рішень судом апеляційної інстанції, визначених ч.3 ст.404 КПК України, унеможливлює розгляд справи по суті з ухваленням нового вироку. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне призначити новий розгляд у суді першої інстанції, під час якого належить виконати вимоги кримінального процесуального закону щодо процедури дослідження доказів.
Крім того, при новому судовому розгляді справи, необхідно перевірити всі інші доводи, наведені апелянтом, і тільки після цього постановити законне і обґрунтоване рішення по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 410, 419 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 задовольнити.
Вирок Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2013 року у відношенні ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
С У Д Д І:
Язєв С.О. Чорнобук В.І. Опанасюк О.Д.