16.01.2014 2/111/26/2014

Справа №111/4121/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 р (повний текст рішення 20 січня 2014 року) смт. Леніне

Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді: Українець Л.І.

при секретарі:Абдурамановій Л.І.

з участю відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 16.10.2007 року між сторонами був укладений кредитний договір № б/н, на підставі якого, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 8000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим представник позивача звернувся до суду з позовною заявою та просить стягнути заборгованість, яка склалося у відповідача перед ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 31.08.2013 р. у сумі 28 099,47 грн.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, хоча подав до суду заяву, в якій просить суд задовольнити позов у повному обсязі по обставинам, викладеним у позовній заяві, просить слухання по справі провести за його відсутністю.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково,клопоче про зменшення розміру неустойки у зв'язку з тим, що два роки перебував у місцях позбавлення волі, має скрутне матеріальне становище ,бо після звільнення з тюрми допустив заборгованість по аліментах і зараз цю заборгованість погашає, ніде не працює, розлучений.

Суд, дослідивши матеріали справи та на підставі існуючих в ній фактичних обставин, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України (а.с. 10). Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2007 року між сторонами був укладений кредитний договір № б/н на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки (а.с. 7-8), відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 8000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Згідно розрахунку станом на 31.08.2013 р. заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед позивачем по кредитному договору становить - 28099,47 грн., і складається: з заборгованості за кредитом - 7783,69 грн., заборгованості за процентами (несплачені проценти на поточну заборгованість та несплачені проценти на прострочену заборгованість) - 16106,64 грн., заборгованості по комісії - нарахована комісія 50 гривень, прострочена комісія - 2344,88 грн, заборгованості по судовим штрафам 1814, 26 грн. (а.с. 4-6).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, у тому числі з договорів.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 526 ЦК України, встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Згідно ст.ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), що і передбачено кредитним договором, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець (в даному випадку банк) має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати належних процентів. Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання по договору, який не суперечить діючому законодавству, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором на суму 7783,69 грн. А розмір заборгованості за процентами (несплачені проценти на поточну заборгованість та несплачені проценти на прострочену заборгованість) - 16106,64 грн. слід зменшити до 7784 грн.,оскільки умовами договору передбачалось базова відсоткова ставка 2,5 % річних з розрахунку 360 днів (а.с.7),а згідно розрахунку позову відсотки на прострочену заборгованість визначені у розмірі 60%.

Однак судом встановлено, що договором такий розмір відсотків у випадку виникнення простроченої заборгованості не передбачений, а в п.5.3 йде посилання на ту обставину, що банк зобов'язаний проінформувати клієнта не менше ніж за 7 днів до введення тарифів, зокрема у виписці по картковому рахунку відповідно до п. 4.9 договору .Тарифи, які при підписанні договору у письмовому вигляді, згідно змісту заяви про надання кредиту, до матеріалів справи позивачем не додані . Таким чином суд вважає, що вони до відома відповідача належним чином доведені не були і в самому договорі їх нарахування не передбачені.

Крім того слід стягнути з відповідача заборгованість по комісії - 50 гривень, прострочену комісію - 2344,88 грн., а заборгованість по судовим штрафам 1814, 26 грн. (а.с. 4-6) слід зменшити до 700 грн. з врахуванням клопотання відповідача, про зменшення розміру неустойки, оскільки згідно довідки про звільнення з місць позбавлення волі, ОСОБА_2 в період виникнення заборгованості він відбував покарання у місцях позбавлення волі впродовж 2009-2011 років та має аліментні зобов'язання, проживає один та ніде не працює. Ці докази в сукупності дають суду підстави вважати, що у відповідача склалося скрутне матеріальне становище.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволений вимог, але не менше від мінімального розміру ставки судового збору, тобто 246 грн. 60 коп. Так, вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача судових витрат в рахунок відшкодування позивачу, суд знаходить вимоги обґрунтованими частково підтвердженими документально.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 550, 629, 651, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 7, 10, 60, 88, 179, 208, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору в сумі 18662 грн.(вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят дві гривні) 50 коп. та судовий збір у сумі 246 грн. (двісті сорок шість гривень)грн. 60коп., решту 32 грн. 59 коп. судового збору віднести в дохід держави.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 20 січня 2014 року.

Суддя Українець Л.І.