Справа № 1705/223/2012

1/559/18/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в особі судді Бобер К.Ф.,

при секретарі Антонюк І.В.,

з участю прокурора Стецюка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця та жителя АДРЕСА_1, не працюючого, з вищою освітою, одруженого, громадянина України, має на утриманні неповнолітніх дітей, не судимого,

- за ч.1 ст. 296 КК України

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 досудовим слідством обвинувачується в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, в тому, що він 15 вересня 2011 року біля 12 години, знаходячись на подвір»ї багатоповерхового будинку по АДРЕСА_1, умисно з мотивів явної неповаги до суспільства, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві, самоствердитися за рахунок зневаги інших осіб та авторитету органів державної влади, явно, тобто в присутності мешканців вищевказаного будинку, вчинив сварку з сільським головою Вербської сільської ради ОСОБА_2

Продовжуючи вчиняти дії направлені на порушення громадського порядку, ОСОБА_1, керуючись хуліганським мотивом, виражаючись в адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою, ігноруючи вимоги очевидців події щодо припинення хуліганських дій.

Окрім того, ОСОБА_3 застосовуючи до ОСОБА_2 фізичну силу, руками схопив її за верхній одяг та умисно заштовхнув її до підвального приміщення будинку АДРЕСА_1, де став утримувати, хоча вона не бажала там перебувати та не мала змоги вільно покинути підвальне приміщення, хоча цього бажала.

В результаті таких хуліганських дій ОСОБА_1, які супроводжувалися особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, було грудо порушено громадський порядок та спокій громадян будинку, та принижено честь та гідність сільського голови Вербської сільської ради ОСОБА_2, як представника органу місцевого самоврядування.

Своїми умисними діями, які виразилися в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю та винятковим цинізмом (хуліганство), ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.1 ст. 296 КК України.

В суді підсудний ОСОБА_1 своєї винуватості у вчиненні злочині не визнав і показав, що він, проживаючи за зазначеною адресою, неодноразово звертався з письмовими заявами до Вербської сільської ради, розглянути питання про можливість дозволити йому влаштувати окремий вхід в квартиру, яка знаходиться на першому поверсі будинку, проте в сільській раді це питання не розглядалось. Він за власної ініціативи заклав фундамент для можливого будівництва входу.

14 вересня 2011 року до нього прибули представники будівельно-архітетктурного контролю, провели заміри фундаменту, при цьому погрожували санкціями за самовільне будівництво.

15 вересня 2011 року біля 12 години до нього прибули сільський голова ОСОБА_2 та інспектор ДАБК Рівненської області ОСОБА_4 саме в той час коли він знімав опалубку і збирався їхати в магазин за покупками.

ОСОБА_4 повідомив його, що він проводить незаконну добудову і пішов в автомобіль складати протокол. ОСОБА_2 залишилася біля нього, і звинувачувала його в самовільних діях та в тому, що він нікого не слухається, робить що бажає. Виник спір в ході якого він сказав, що сільський голова замість того, щоб сваритися, ліпше навела порядок в підвалі будинку, оскільки підвал будинку постійно захаращений непотрібними речами, стіни охопило цвіллю. Він ОСОБА_2 силою до підвалу не заводив, проте коли вона туди зайшла то він зі злості закрив за нею двері. Вона сама, без перешкод вийшла з підвалу. Під час спору можливо він лаявся нецензурно, але не в адресу ОСОБА_2

Потерпіла ОСОБА_2 показалаё що від жителів будинку АДРЕСА_1 надійшла скарга про те, що ОСОБА_1 хоче зробити добудову до своєї квартири, яка розташована на першому поверсі, і відібрати спільну територію. Вона звернулася з приводу самовільної забудови до земельних і будівельно-контрольних органів.

15 вересня 2011 року до сільської ради з перевіркою прибув інспектор ДАБК Рівненської області ОСОБА_4 Оскільки ніхто з працівників сільської ради не хотів їхати до ОСОБА_1, знаючи його вдачу, то вона сама вимушена була їхати з ОСОБА_4 до ОСОБА_1

Нам подвір»ї ОСОБА_1 знімав опалубку з фундаменту і збирався кудись їхати. Вона представила ОСОБА_4 ОСОБА_1, вони про щось розмовляли, вона стояла поряд. Потім ОСОБА_1 сів в автомобіль і хотів кудись їхати. Вона стала розмовляти з його дружиною. Тоді з автомобіля вийшов ОСОБА_1, виражаючись нецензурною лайкою, заборонив своїй дружині розмовляти з нею, схопив її за одяг і заштовхав в підвал, закривши за нею двері. Вона, знаходячись на сходовій клітинці, дверей відкрити не могла, оскільки ОСОБА_1, можливо, підпер двері ногою. ОСОБА_1 заспокоїв ОСОБА_4 з дружиною і ОСОБА_4 випустив її з підвалу. В підвалі вона знаходилась на її думку 5-10 хвилин. При цьому тілесних ушкоджень ОСОБА_1 їй не причинив.

Свідок ОСОБА_4 показав, що йому, як інспектору ДАБК Рівненської області поступило повідомлення, що на АДРЕСА_1 проводиться самочинне будівництво. Він з водієм прибув в Вербську сільську раду і з сільським головою ОСОБА_2 прибули на місце. На АДРЕСА_1 дійсно велось будівництво фундаменту без погоджувальних документів. Він представився ОСОБА_1 і став складати протокол про правопорушення. ОСОБА_1 повідомив, що протокол підписувати не буде, нервував і збирався кудись їхати. Побачивши, що його дружина розмовляє з ОСОБА_2, став кричати, висловлюватись нецензурно в адресу останньої і вимагав від дружини щоб та не вела з нею ніяких розмова, підійшов до ОСОБА_2, взяв її за одяг і силою заштовхав її і підвальне приміщення і закрив за нею двері і утримував її там 3-4 хвилини, допоки він не підійшов до ОСОБА_1 і сказав не робити того.

Свідок ОСОБА_8 показала, що вона, проживає в одному під»їзді з ОСОБА_1 15.09.2011 року в обідню перерву вона винесла на двір сушити білизну і чула, як ОСОБА_1, нецензурно лаявся в адресу ОСОБА_2 і це чули сусіди, жителі будинку. Як заштовхував ОСОБА_1 ОСОБА_2 до підвалу вона не бачила.

Свідок ОСОБА_9 показала, що вона 15 вересня 2011 року вийшла в двір будинку розвісити білизну і побачила біля будинку ОСОБА_1, його дружину, ОСОБА_2 ОСОБА_1 сів в автомобіль, а коли побачив, що його дружина розмовляє з ОСОБА_2, вийшов з автомобіля, підійшов до ОСОБА_2 сказав їй щоб вона краще подивилося що тут робить в підвалі, схопив силою її за одяг, лаявся нецензурною лайкою і заштовхав її в підвал будинку і закрив двері, які утримував до 5 хвилин, допоки з автомобіля вийшов якийсь чоловік і умовив ОСОБА_1 відкрити двері.

Свідок ОСОБА_10 показала, що 15 вересня 2011 року біля 12 години вона знаходилась у своїй квартирі і бачила в дворі свого чоловіка, який збирався кудись їхати. Вона хотіла, щоб чоловік заїхав в магазин і вийшла до нього в двір. Там уже з чоловіком були ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Вона з чоловіком погодила, що він заїде в магазин і пішла в квартиру по гроші. Вийшовши через 10 хвилин з квартири, дала чоловікові гроші і він поїхав. Якихось сварок вона не помітила лише чула від ОСОБА_4, що чоловік не хотів підписати протокол. Інших осіб на той час в дворі не було.

Зіставляючи установлені судом дії (діянні) підсудного ОСОБА_1 15 вересня 2011 року з ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, суд впевнено приходить до переконання, що ці дії ОСОБА_1 охоплюються диспозицією ч.1 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом (хуліганство) і кваліфікація прокурором дій ОСОБА_1 вірна.

Обираючи міру покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, що злочин скоєно невеликої тяжкості.

Обставин, що пом»якшують чи обтяжують відповідальність судом не встановлено.

Від дня скоєння злочину пройшло понад два роки, за цей час підсудний ОСОБА_1 мав бездоганну поведінку, виховує двоє дітей,один з яких є неповнолітнім, займається суспільно корисною працею, а тому на час кримінального провадження в суді ОСОБА_1 перестав бути суспільно небезпечним.

В суді прокурор заявив клопотання про звільнення від покарання ОСОБА_1 на підставі ч.5 ст. 7 КПК України ст.. 48 КК України.

Враховуючи ці обставини та клопотання прокурора відповідно до ч.5 ст. 7 КПК України суд своїм вироком може звільнити особу, від покарання, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості.

Керуючись ч.5, ст..7, ст..ст.323,324 КПК України, ст.48 КК України суд -,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.1 ст. 296 , КК України та обрати йому покарання у вигляді 8500 гривень.

На підставі ст..48 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити.

Міру запобіжного заходу підписку про невиїзд ОСОБА_1 залишити до вступу вироку в законну силу.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 днів через Дубенський міськрайонний суд.

Суддя :