Справа № 697/748/13-ц

№ пров. 6/697/3/2014

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2014 р. м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області

В складі:

головуючого судді: Штих К.М.

при секретарі: Десятник О.А.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каневі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суд -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Канівського міськрайонного суду м.Канів від 27 листопада 2013року, ухваленому у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, шлюб розірвано, та стягнуто на користь позивача понесені нею судові витрати із відповідача в сумі 614,71грн.

Представник позивача -ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, зазначивши, що судом не була вирішена заявлена позовна вимога про визначення місця проживання малолітніх дітей разом з матір'ю, позивачем по справі.

Заслухавши ОСОБА_1, вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.220 ЦПК України, суд може ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, в період розгляду справи позивач та його представник не надавали суду будь-яких доказів стосовно доцільності та можливості проживання дітей з матір'ю, та не просили про забезпечення такими доказами суд, якщо у них мались труднощі в їх отриманні. Окрім того, ні у вступній, ні в описовій частині, а ні мотивованій частині позовної заяви це питання ними не ставилося перед відповідачем, та не висвітлювались для суду, а надані в даний час до заяви - акт обстеження умов проживання не завірений органом опіки та піклування відповідної ради, якої саме в акті не зазначено ні області чи району, ні кому належить помешкання в якому проживають троє малолітніх дітей, та чи там проживає і їх мати, оскільки з характеристики вбачається, що вона працює в м.Києві.

Таким чином, суд вважає, що заявлена вимога про визначення місця проживання малолітніх дітей за своїм правовим характером є самостійною, пов'язаною з основною позовною вимогою про розірвання шлюбу.

Згідно зі ст.. 31ЦПК України позивач має право протягом усього розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, чого не було зрозлено.

У процесі розгляду справи ні позивач ні його представник не надавали доказів та не давали показання щодо визначення місця проживання малолітніх дітей.

Таким чином, підстав для ухвалення додаткового рішення судом не вбачається, ОСОБА_3 не позбавлена можливості заявити позов про визначення місця проживання дітей з нею самостійно на загальних підставах.

Керуючись ст..220 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через міськрайсуд протягом п'яти днів з часу її проголошення.

Головуючий К . М . Штих