Справа № 2-416/11

Провадження № 2/712/1315/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Кальчук А.П.

при секретарі Шмагайло Н.В.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання майна особистим майном одного з подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя, посилаючись на те, що 30 серпня 2001 року між ним та відповідачкою ОСОБА_3 укладено шлюб, від якого вони мають сина ОСОБА_4, 2001 р.н. Під час їх подружнього життя ними було придбано на праві спільної сумісної власності майно, а саме: автомобіль Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_4; автомобіль ИЖ 2717-90 д.н.з. НОМЕР_5; квартира за адресою: АДРЕСА_1; садовий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2. Також у період шлюбу ним було взято кредит, який відповідачка погашати спільно відмовляється. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.06.2010 року шлюб між сторонами розірвано. Добровільно відповідачка розділити майно не бажає, у зв»язку з чим просив визнати квартиру АДРЕСА_1 спільним майном подружжя та поділити порівну, визнавши за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на квартиру по ? частині; провести розподіл спільного майна подружжя в рівних частках, яке складається з садового будинку АДРЕСА_2, автомобіль ИЖ 2717-90 д.н.з. НОМЕР_5 та заборгованості по кредитному договору № 119/11011495000 в АКІБ «УкрСиббанк» в сумі 6563,81 доларів США, що еквівалентно 52510 грн.; визнати за ОСОБА_2 право власності на садовий будинок 361/385 в садовому товаристві «Фотон» в с. Лозівок; виділити в натурі та залишити у власності ОСОБА_3 автомобіль ИЖ 2717-90, д/н НОМЕР_3 та звільнити ОСОБА_3 від обов»язку погашення заборгованості по кредитному договору.

ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання майна особистим майном одного з подружжя, посилаючись на те, що вона не погоджується з первісним позовом ОСОБА_2 при цьому вказує, що квартира АДРЕСА_1 є її особистою власністю. Відповідно до акту приймання-передачі від 17 квітня 2002 року квартира АДРЕСА_1 була передана ВАТ «Черкаський ДБК» ОСОБА_3. Згідно свідоцтва про право власності від 17.05.2002р., виданого на підставі рішення Черкаського міськвиконкому № 1801 від 29.12.2001р., право власності на спірну квартиру було зареєстроване за ОСОБА_3 Вважала, що фактичним власником квартири вона стала в 2000 році уклавши договір уступки квартири, а отримання на квартиру правовстановлюючого документу - Свідоцтва про право власності в 2002 році, стало юридичним підтвердженням законності укладеної угоди. Просила визнати квартиру АДРЕСА_1 як її особисте майно.

В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги та просив визнати спільним майном подружжя:

- Квартиру АДРЕСА_1;

- Садовий будинок АДРЕСА_2;

- Автомобіль ИЖ 2717-90, 2004 р.в., д.н. НОМЕР_3.

Також просив визнати за ним право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, на ? частину садового будинку АДРЕСА_2 та на автомобіль ИЖ 2717-90, 2004 р.в., д.н. НОМЕР_3, вартістю 2500 грн. За ОСОБА_3 просив визнати право власності на ? частину квартири та на ? частину садового будинку та стягнути з неї на його користь половину грошових коштів, сплачених по кредитному договору № № 119/11011495000 в АКІБ «УкрСиббанк» в сумі 33325 грн. за мінусом вартості автомобіля 2500 грн. та всі судові витрати по справі.

Адвокат позивача ОСОБА_1 вважала позов ОСОБА_2 таким, що підлягає до задоволення. Зустрічний позов вважала необґрунтованим та просила відмовити у його задоволенні.

Представник відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення позову. Підтримала зустрічний позов та просила визнати особистим майном ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на те, що фактичним власником квартири вона стала в 2000 році до реєстрації шлюбу з ОСОБА_2, уклавши з ОСОБА_6 договір уступки квартири. Садовий будинок в товаристві «Фотон» також не вважала спільним майном подружжя, так як договір купівлі-продажу садового будинку, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 29.04.2005 року до цього часу не внесений в Єдиний реєстр нерухомості. А тому вважала, що договір не є укладеним, так як не пройшла його державна реєстрація. Стосовно стягнення коштів, сплачених по кредиту, вважала, що позивач не довів, що кредитні кошти, отримані на особисті потреби, він використав в інтересах сім»ї, тому і в цій частині просила в позові відмовити. Проти передачі автомобіля «Москвич» позивачу не заперечувала.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі в період з 30.08.2001 року по 11.06.2010 року. Від цього шлюбу мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 Фактично сторони проживали однією сім»єю та вели спільне господарство з серпня 1996 року. Ця обставина підтверджується показами свідків та матеріалами цивільної справи № 2-229/11, яка була вивчена в судовому засіданні.

Судом встановлено, що спільним майном подружжя, придбаним в період шлюбу є:

- Квартира АДРЕСА_1;

- Садовий будинок АДРЕСА_2;

- Автомобіль ИЖ 2717-90, 2004 р.в., д.н. НОМЕР_3.

Право власності на квартиру підтверджується: свідоцтвом про право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім»я ОСОБА_3, видане на підставі рішення Черкаського міськвиконкому № 1801 від 29 грудня 2001 року, актом прийому-передачі у власність квартири, збудованої в порядку дольової участі у будівництві житла від 17 квітня 2002 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 прийняла квартиру АДРЕСА_1 згідно рішення Черкаського міськвиконкому від 29 грудня 2001 року № 1794. Квартира № 87 була зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_3 в КП ЧООБТІ 19 квітня 2002 року.

Власником садового будинку ОСОБА_3 стала на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 29.04.2005 року між продавцем ОСОБА_7 та покупцем ОСОБА_3 Цей договір був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_8 та внесений до Державного реєстру правочинів.

Посилання представника відповідачки на ту обставину, що на підставі договору купівлі-продажу не була проведена державна реєстрація нерухомого майна, на думку суду, не впливає на перехід права власності до ОСОБА_3, так як ст.. 16 ЦК України не передбачає недійсності правочинів, щодо яких не дотримано вимог закону про державну реєстрацію. Державну реєстрацію правочину не можна ототожнювати з державною реєстрацією нерухомого майна чи інших об»єктів цивільного права.

Стаття 210 ЦК України передбачає обов»язковість державної реєстрації правочину, а не майна. Реєстрація правочину була здійснена нотаріусом, про що свідчить витяг з державного реєстру правочинів від 29.04.2005 року (а.с. 103,155).

Також в п. 5 договору купівлі-продажу вказано, що продавець підтверджує факт повного розрахунку за проданий садовий будинок з прибудовою та надвірними спорудами. Що свідчить про те, що між сторонами відбулась передача коштів та майна і з 2005 року ні одна із сторін договору не заявила про його недійсність.

Позиція представника відповідачки щодо набуття квартири до шлюбу також є необґрунтованою.

Судом встановлено, що квартира, як об»єкт права власності і об»єкт нерухомості виникла з моменту отримання на неї Свідоцтва про право власності, тобто з 29 грудня 2001 року. В цей час сторони вже перебували в зареєстрованому шлюбі.

Договір уступки вимоги, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 23.12.2000року відповідно до якого ОСОБА_6 уступив чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належала йому на праві дольової власності, і яку ВАТ «Домобудівельний комбінат» зобов»язувався передати йому по договору від 18.05.1998 року та договору від 30.04.1998 року, не містить інформації про те, на яких умовах ОСОБА_6 передав своє право вимоги на квартиру.

В той же час в судовому засіданні встановлено, що в 2000 році між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 був укладений договір займу в формі розписки, згідно з яким ОСОБА_6 позичив у ОСОБА_2 16 тис. грн.. З метою забезпечення виконання договору займу був укладений договір уступки вимоги на квартиру між боржником ОСОБА_6 та на той час майбутньою дружиною ОСОБА_2 - ОСОБА_9 Цю Обставину в судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_10

Таким чином, посилання відповідачки про придбання квартири до шлюбу є надуманим.

15 червня 2006 року, тобто в період шлюбу, позивач уклав договір про надання споживчого кредиту в АКБ «УкрСиббанк» в сумі 12 тис. доларів США. Кредит надано йому для особистих потреб.

Відповідно до ч. 4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім»ї, створює обов»язки для другого із подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім»ї. Це означає, що дружина та чоловік, незалежно від припинення шлюбу мають рівні права та обов»язки не тільки щодо спільно нажитого у шлюбі майна, а й щодо погашення кредиту, оскільки розірвання шлюбу не звільняє одного з подружжя від виконання зобов»язань за кредитом.

Відповідно до довідки Черкаського РУ АТ «УкрСиббанку» № 577 від 15 травня 2012 року (а.с.197) однією з обов»язкових умов надання кредиту ОСОБА_2 15 червня 2006 року було повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 214 від 01.06.2004р. в сумі 2 420,20 доларів США, укладеного між ОСОБА_3 та АТ «УкрСиббанк». Сума 2420,20 доларів США була внесена 15.06.2006 року на повне, дострокове погашення заборгованості і кредитний договір № 214 від 01.06.2004 року з ОСОБА_3 припинив свою дію.

Ця обставина свідчить про те, що відповідачці ОСОБА_3 було відомо про отримання кредиту позивачем і що кредит було використано в інтересах сім»ї.

Тому, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення, вимоги позивача.

В задоволенні зустрічного позову суд вважає необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 213-215, 218 ЦПК України, ст..ст.60, 61, 65, 68-72 СК України, ст. 210, 316, 317, 368, 370, ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя задовольнити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання майна особистим майном одного з подружжя відмовити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину садового будинку АДРЕСА_2

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину садового будинку АДРЕСА_2

Визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль ІЖ 2717-90, 2004 р.в., д.н. НОМЕР_3, зареєстрований 28.05.2004 р.в УДАІ ГУМВС Черкаське ВРЕР на ім»я ОСОБА_3, вартістю 2 500 грн. ( дві тисячі п»ятсот гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 кошти по кредитному договору № 119/11011495000 в АКІБ «УкрСиббанк» в сумі 30725 грн.

(тридцять тисяч сімсот двадцять п»ять гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1000 грн. ( одна тисяча гривень).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий: