Справа № 2-4061/08
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2008 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Левченко Т.А.
при секретарі - Хіміч А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка свої вимоги мотивує тим, що 19.02.2008 року вона дала в борг відповідачу 3000 доларів США під зобов'язання повернення боргу до 20.03.2008 року, про що було складено розписку у присутності двох свідків. Однак, відповідач порушив своє зобов'язання про повернення боргу за позикою у встановлений розпискою строк. Протягом піврічного строку від настання строку виконання зобов'язання відповідач не повертав борг, незважаючи на її постійні прохання щодо повернення позиченої суми, тому просить стягнути з відповідача на її користь 15000 грн., еквівалентних сумі позики 3000 доларів США, а також судові витрати: 150 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 260 грн. витрат на правову допомогу, а всього на суму 15440 грн.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач позов визнав в повному обсязі і не заперечує проти його задоволення. Суду пояснив, що як тільки у нього з'являться кошти він відразу сплатить їх позивачці.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що 19 лютого 2008 року відповідач взяв на себе зобов'язання повернути ОСОБА_1 заборгованість за позикою, а саме: три тисячі доларів США, що, згідно позовних вимог, є еквівалентом 15000 грн. (а. с. 5).
Зазначені факти сторони підтвердили в судовому засіданні. Правовідносини, які склалися між позивачем ОСОБА_1і відповідачем регулюються договором позики, в якому відповідач є позичальником, а позивач ОСОБА_1 - позикодавцем.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. В ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі та погоджується на стягнення з нього суми коштів за договором позики, так як дійсно він ці кошти позичив у позивачки та зобов'язувався повернути їх до 20 березня 2008 року.
Таким чином, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивачки ОСОБА_1заборгованість за договором позики від 19.02.2008 року в сумі 15000 грн.
Також відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки ОСОБА_1понесені нею та документально підтверджені судові витрати на загальну суму 440 грн. по сплаті судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та витрат на правовому допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 625, 1049 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 174, 212-215, 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 15000 гривень, а також судові витрати в сумі 440 гривень, а всього 15440 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т.А. Левченко