Справа № 2-4486/08
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2008 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Левченко Т.А.
при секретарі - Хіміч А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу , -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка свої вимоги мотивує тим, що 14.09.1995 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Між нею і відповідачем зникло взаємопорозуміння, він постійно влаштовує сварки, принижує її та її матір, б»є її. Вважає, що подальше спільне життя між нею та відповідачем є неможливим, а тому просить шлюб їх шлюб розірвати.
В судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала та пояснила, що на даний час вони з відповідачем проживають окремо. В зв'язку з поведінкою відповідача, вона вимушена була разом з сином покинути належну їй квартиру та піти проживати до своєї бабусі. Вважає, що примирення між нею і відповідачем є неможливим, вона не бажає перебувати з ним у шлюбі.
Відповідач позов не визнав та заперечує проти розірвання шлюбу, так як вважає, що їх сім»ю можливо зберегти. Він вживав заходи для того, щоб примиритися з позивачкою, але вона категорично відмовляється від примирення.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного. Судом встановлено, що 14.09.1995 року сторони вступили в шлюб, який зареєстровано у відділі РАГС Сумського міськвиконкому за актовим записом НОМЕР_1, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу на а. с. 5. Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, на утримання якого на користь позивачки рішенням Зарічного районного суду м. Суми стягнуті аліменти.
Шлюбні відносини між сторонами на даний час припинені, вони не ведуть спільного господарства. Даний факт підтвердили в судовому засіданні як позивачка, так і відповідач. Позивачка посилається на те, що відповідач б'є її та ображає в присутності дитини, перебувати з ним у шлюбі вона категорично не бажає. Відповідач даний факт заперечує і вважає, що їх відносини погіршилися в зв'язку з тим, що вони проживали з матір»ю позивачки та вона постійно втручалась у їх відносини.
Суд вживав заходи щодо примирення подружжя, надавши їм строк для примирення. Однак за цей час стосунки між сторонами не поліпшилися. Позивачка пояснила, що її відношення до відповідача не змінилося і вона наполягає на розірванні шлюбу між нею і відповідачем. Відповідач підтвердив той факт, що ніякі заходи, які він вживав для примирення, позитивного результату не дали. Вони з позивачкою проживають окремо і не підтримують шлюбних відносин. Тому суд вважає, що ультимативні заяви відповідача про те, що він не бажає розлучатися з позивачкою не в змозі виправити ситуацію, що склалася і зберегти шлюб.
Ст. 24 СК України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Згідно ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім»ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім»ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім»ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім»ї за свою поведінку в ній.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України).
Таким чином, враховуючи наведені норми СК України, а також те, що заходи, які вживав суд щодо примирення подружжя не дали позитивних результатів, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, яка не бажає залишатися в шлюбі з відповідачем і наполягає на його припиненні, а тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.
Витрати, пов'язані з реєстрацією розірвання шлюбу в органах РАЦС суд вважає за необхідне покласти на відповідача, позивачку від сплати звільнити в зв'язку з тим, що з нею проживає неповнолітня дитина.
Керуючись ст.ст. 105, 110, 112 СК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ХОСОБА_2, зареєстрований 14.09.1995 року у відділі РАГС Сумського міськвиконкому за актовим записом НОМЕР_1.
Витрати, пов'язані з реєстрацією розірвання шлюбу в органах РАЦС в сумі 20 грн. покласти наОСОБА_2, ОСОБА_1 від сплати звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т.А.Левченко